Білет 24

1. Найважливіші величини в початковому курсі математики. Методика ознайомлення учнів зі швидкістю та одиницями її вимірювання. Розв’язання простих задач на рух.

Найважливішими величинами які вивчають у початкових класах: довжина,площа,маса,місткість,час,вартість,ціна та швидкість.

Вивчення величин – це один із засобів зв’язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів з величинами та одиницями їх вимірювання і формування відповідних умінь і навичок проходить у тісному зв’язку з формуванням поняття натурального числа, з вивченням арифметичних дій над числами, з формуванням поняття геометричної фігури. Вивчення величин і одиниць їх вимірювання треба організувати так, щоб учні набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

Швидкість – нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4(3) класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл вказують. Поняття швидкості пояснюють на основі такої задачі.

Задача. За 2год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за 1 год., коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів?

Розв’язання

120:2=60(км)

Відповідь. За 1 год. автобус проїде 60 км.

Пояснення. Якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то говорять, що він рухається з швидкістю 60 км за год. Це записують так 60 км/год.

Відразу можна подати таке правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.

З поняттям «швидкість» ми зустрічаємося часто: трамвай рухався повільно»; «літак рухався з надзвуковою швидкістю»; «перша космічна швидкість»; «швидкість променя світла».

Швидкості вимірюються у різних одиницях. Наприклад: 3 м/с; 10 м/хв; 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна перетворювати. Так, 5 м/с – це те саме, що 5*60 м/хв., тобто 300 м/хв.

Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюють залежність між цими величинами. У процесі закріплення матеріалу розв’язують як прості, так і складені задачі, але більшу увагу на цьому етапі приділяють простим задачам.

Підготовчим етапом до введення задач на рух є введення у 2-му класі простих задач на час. Ці задачі пов’язані з вивченням таких величин як:

Година, хвилина, доба, тиждень тощо.

Наприклад: На уроці Іванко стартував о 9.15, а на фініш прибіг о 9.30. Скільки хвилин біг Іванко?

Крім цього є задачі (прості і складені) на визначення відстані, в яких не використовують поняття часу та швидкості.

Наприклад: Два хлопчики вийшли на зустріч один одному. Перший пройшов – 15 м, а другий – на 7 м менше. Яка відстань була між ними?

Приклади таких задач на знаходження часу та відстані є підготовчим етапом до введення задач на рух у 3-му класі. При розв’язанні цих задач діти ознайомилися з поняттям, часу, відстані, зустрічного руху, та руху у протилежних напрямках. Після цього вводяться задачі на рух в яких присутні всі три пропорційні величини: відстань, час, швидкість.

При розв’язуванні простих задач на рух короткий запис бажано подавати у вигляді таблиці, оскільки в простих задачах відсутні поняття встречного та протилежного руху.

Наприклад: Велосипедист їхав зі швидкістю 15 км/год., 4 год. Яку відстань він подолав? Швидкість Час Відстань

15 км/год. 4 год.?

Учні запам’ятовують правила знаходження невідомого компонента, за іншими відомими.

Щоб знайти відстань треба шв.*час. Для обернених задач учні будуть використовувати інше правило.

Щоб знайти швидкість треба відст.:час.

Щоб знайти час треба відст:шв.

Після відпрацювання простих задач на рух та вивчення даних правил, вводяться складені задачі на рух.

2.Географічний майданчик теплиці методика роботи Географічний майданчик, шкільні теплиці.

Географічний майданчик знаходиться поблизу від школи, в освітленому місці, найчастіше у відведеному місці.Она необхідна для здійснення комплексних спостереження за погодою, для здійснення спостережень за неживою природою, для організації і проведення спостережень за програмою природознавства і сільськогосподарської праці. Краще, якщо географічний майданчик квадратної форми. Наприклад 10х10 м. Обов'язковий об'єкт географічного майданчика – гномон. Це міцна жердина в 1,5 м довжини. Гномон ставлять в центрі, і по ньому школярі спостерігають за рухом сонця, висоти тіні залежно від часу від часу доби і року. За допомогою гномона учні визначають напрям сторін горизонту.

Географічний майданчик обгороджують парканом. Його забарвлюють(через метр) в різні кольори.

Доріжки на географічного майданчика потрібно розмістити так, щоб по ним можна було визначити основні і проміжні сторони горизонту. На географічному майданчику виконуються різні практичні роботи учнів за визначенням руху сонця, по орієнтуванню на місцевості за допомогою компаса,по вимірюванню товщини снігового покриву за визначенням напряму вітру і ін. Для проведення уроку на географічному майданчику краще всього вибрати сонячний день. Теплиця. Закритий грунт дає можливість забезпечити уроки достатньою кількістю зеленого навчального матеріалу. На основі практичної роботи учні, переконуються яке значення мають сприятливі умови для успішного вирощування рослин, підвищення врожайності. У зимово-весняний період частину теплиці з успіхом можна використовувати з метою забезпечення шкільної їдальні овочевими культурами. Проводячи з учнями в теплиці практичні роботи виховується бережливість, економія, ефективність використання землі в теплиці, виробляються практичні навички по вирощуванні сільськогосподарських рослин, максимально наближаються у своїх дослідженнях до виробничого процесу. Тематика дослідів підбирається так, щоб вони могли з'ясувати не лише загальнотеоретичні, наукові питання, але й високу врожайність ведучих овочевих культур, що вирощуються в закритому грунті.