Організація змісту навчального матеріалу. Гінгівіт - це запалення ясен, яке зумовлене несприятливою дією місцевих і загальних факторів і протікає без порушення зубо-ясенного з'єднання

Гінгівіт - це запалення ясен, яке зумовлене несприятливою дією місцевих і загальних факторів і протікає без порушення зубо-ясенного з'єднання.

Форма: катаральний, гіпертрофічний, виразковий.

Важкість процесу: легка, середня, тяжка.

Протікання: гостре, хронічне, загострення, ремісія.

Поширеність процесу: локалізований, генералізований.

Для гінгівіту незалежно від клініко - морфологічної форми характерні наступні диференціально-діагностичні ознаки:

- захворювання виявляється переважно у дітей і осіб молодого віку;

- пряма залежність між показниками індексу гігієни і гінгівіту;

- часте поєднання гінгівіту з вогнищевою демінералізацією (карієс у стадії плями у пришийковій ділянці);

- наявність тих чи інших клініко-морфологічних проявів запалення в яснах та їх деформація: при катаральному гінгівіті внаслідок набряку (гострий і загострення хронічного) і запальної інфільтрації, при виразковому внаслідок альтерації та некрозу, при гіпертрофічному - в результаті проліферації;

- кровоточивість при зондуванні ясен, відсутність ясенної кишені;

- відсутність деструкції міжзубних перегородок загальний стан хворих не порушений, за винятком гострого і загостреного хронічного катарального і виразкового, при яких спостерігається інтоксикація організму в залежності від ступеня важкості та поширеності гінгівіту.

Класифікація гінгівітів

А. Гінгівіти, викликані зубною бляшкою.

1. Гінгівіт, що асоціюється виключно із зубною бляшкою:
а) без інших місцевих чинників

б) з місцевими підсилюючими чинниками

2. Системно підсилені гінгівіти:
а) ендокринні чинники

- пубертатний гінгівіт

- у зв'язку з менструальним циклом

- у зв'язку з вагітністю
- у зв'язку з цукровим діабетом (Diabetes mellitus)

б) у зв'язку з гематологічними захворюваннями

- лейкемія

- інші

3. Гінгівіти, викликані медикаментами:

а) гіпертрофія ясен, викликана медикаментами

б) гінгівіт, викликаний медикаментами

в) оральними контрацептивами

г) інше

4. Гінгівіти, викликані недостатнім або неправильним харчуванням:
а) недолік аскорбінової кислоти

б) інші

Б. Гінгівіти, не викликані зубною бляшкою

1. Гінгівіти, зумовлені специфічними бактерійними інфекціями

а) інфіковані Neisseria gonorrhoeae

б) інфіковані Treponema pallidum

в) інфіковані Streptococcus spp.

г) інші

2. Гінгівіти, зумовлені специфічними вірусними інфекціями

а) інфіковані вірусом герпесу

1) Первинний Gingivostomatitis herpetics

2) Рецидивуючий оральний герпес

3) Інфікування вірусом Varicella-Zoster

б) інфіковані іншими вірусами

3. Гінгівіти, викликані специфічними грибковими інфекціями
а) інфіковані Candida spp.

1) Ясенні кандидози
2) Лінійна ясенна еритема

Ознаки гінгівіту включають почервоніння і набряклість ясен, які легко кровоточать під час їжі і при контакті із зубною щіткою. Больові відчуття зазвичай відсутні. Ясна можуть відставати від поверхні зуба.

Гінгівіт на тлі гіповітамінозу С (цинга, скорбут) супроводжується вираженою кровоточивістю. Дефіцит ніацину (пелагра), крім цього, характеризується високою схильністю до розвитку інших інфекцій порожнини рота.

Гострий герпетичний гінгівіт, стоматит протікає з окресленим больовим синдромом. Характерна наявність множинних поверхневих виразок на слизовій оболонці порожнини рота.

Десквамативний гінгівіт, що розвивається в період менопаузи, характеризується недостатнім утворенням кератинвміщуючих клітин епітелію ясен, появою кровоточивості і больових відчуттів. Десквамації епітелію може передувати утворення бульбашок. Замісна терапія статевими гормонами приводить до стихання явищ гінгівіту.

Лікування гінгівіту

Загальні правила лікування гінгівітів включають видалення зубного нальоту, зубного каменю, дотримання правил гігієни порожнини рота, усунення інших сприяючих факторів. Особам з підвищеною схильністю до запальних захворювань періодонта доцільно профілактично виробляти очищення зубів від нальоту інструментально у стоматолога (від 2 разів на місяць до 2-4 разів на рік), використовувати препарати, що сприяють місцевої захисті слизової ротової порожнини (імудон).

Місцево застосовують антибактеріальні засоби та антисептики (наприклад, змазування гелем Метрогіл Дента 2 рази на день, часте полоскання 1,5% розчином перекису водню). Протягом першої доби призначають анальгетики

Пародонти́т - запальне захворювання тканин пародонту, що характеризується прогресуючим руйнуванням нормальної структури альвеолярного відростка щелепи. Пародонтит поширений досить широко, як і інші захворювання пародонту.

Патогенез

Захворювання проявляється прогресуючою деструкцією альвеолярних відростків (а саме, зубних осередків цих відростків). На течію пародонтита несприятливо впливає відкладення зубного каменю. Симптоматика початкових стадій мізерна — кровоточивість ясен, слабкість зубної зв'язки, іноді — в'язка слина, наліт на зубах. При активній течії внаслідок швидкої деструкції альвеолярних відростків випадають зуби.

Різноманітніші клінічні прояви при загостренні пародонтита: запалення ясен, гнійні виділення із зубо-ясених кишень, неприємний запах з рота, патологічна рухливість зубів, їх зміщення. Нерідкі абсцеси і свищі на яснах, збільшення і хворобливість підщелепних лімфатичних вузлів. Хронічний перебіг з частими загостреннями пародонтита можуть супроводжуватися мікробною алергією.

Етіологія

Пародонтит — це запальне захворювання тканин ясен, що оточують і утримують зуб (пародонту). Серед причин розвитку пародонтита виділяють загальні (системні) і місцеві. До загальних відносять таку соматичну патологію, як цукровий діабет, імунодефіцити, захворювання системи крові і т. д., які мають так званий «пародонтальный синдром». Крім того, багато хронічних захворювань, не маючи специфічного впливу на пародонт, привертають до виникнення або обтяжують течію хронічного пародонтита. Найбільш актуальною місцевою причиною є мікробний агент, первинним джерелом якого служить зубна бляшка. Визначені види мікроорганізмів, специфічно відповідальних за важку течію пародонтита: Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Prevotella intermedia, Treponema denticola. Інша доведена група причин — травматична. До них відносяться: травмуючі аномалії прикусу, високе прикріплення тяжей і вуздечок слизової порожнини рота, скупченість і аномалії положення зубів, гіпертонус жувальної мускулатури.

Профілактика: у стадії ремісії — високий рівень особистої гігієни порожнини рота, вживання жорсткої, рослинної їжі, рівномірна участь усіх зубів в жуванні, своєчасне видалення зубних відкладень і пломбування зубів. Для раннього виявлення пародонтита потрібне велике обстеження, яке включає збір відомостей, огляд, зондування глибини зубоясенних кишень, а також рентгенографію.