Терміни прорізування тимчасових зубів

До 10-12 міс життя прорізуються всі 8 різців. Після невеликої пе­рерви (2-3 міс) з'являються перші тимчасові моляри, за ними — ікла (нижні й верхні), останніми прорізуються другі великі кутні зуби. Наве­дені терміни прорізування зубів можуть варіювати від 4 міс до 2 років (раннє прорізування) або від 8-10 міс до 3-3,5 року (пізнє прорізуван­ня).

Під час прорізування коронка зуба вкрита залишками амелобластів та інших клітин емалевого органа, які утворюють кілька шарів кубічно­го епітелію. Кісткова тканина над коронкою резорбується. Залишки еп­ітелію емалевого органа зливаються з епітелієм ротової порожнини, ут­ворюючи щільний епітеліальний вузол. Його центральні клітини деге­нерують, унаслідок чого формується канал проростання, через який про­ходить коронка. Таким чином, під час прорізування зуб практично не контактує зі сполучною тканиною власної пластинки слизової оболон­ки, не руйнує її структурних елементів, зокрема кровоносних судин. Саме тому цей процес не супроводжується кровотечею.

У процесі прорізування за рахунок залишків епітелію емалевого органа та епітелію ротової порожнини утворюється кутикула, яка вкри­ває емаль, а також забезпечує сполучення між емаллю та яснами. Від щільності зубо-ясенного сполучення залежить нормальний стан і ясен, і періодонту. У разі проникнення через цей бар'єр хвороботворних бак­терій може виникати гінгівіт або пародонтит.

Запропонована значна кількість теорій щодо механізму прорізуван­ня зубів. Найпоширенішими з них є такі:

теорія росту кореня (Хантер, 1870);

теорія підвищення гідростатичного тиску в періапікальній зоні і пульпі зуба (Ясвоїн, 1929,1936);

теорія перебудови кісткової тканини (Кац, 1940);

теорія тяги періодонту.

Теорія росту кореня зуба пояснює прорізування зуба тим, що корінь, який росте, впирається в нерухоме дно кісткової альвеоли і ніби виш­товхує зуб із неї. Проте ця теорія має низку недоліків. Вона не може по­яснити складні переміщення зачатків деяких зубів у щелепі до початку їх прорізування, а також прорізування зубів із несформованим коренем.

Теорія гідростатичного тиску. Згідно з цією теорією не ріст кореня сприяє прорізуванню зубів, а навпаки, корінь розвивається у зв'язку з прорізуванням зуба. Причина прорізування закладена в самій тканині зубного сосочка, яка диференціюється. При цьому фібробласти вироб­ляють велику кількість основної речовини, об'єм тканини на верхівці сосочка збільшується, створюється тиск всередині зубного зачатка, що примушує зуб рухатись до вільного краю ясен.

Теорія перебудови кісткової тканини. Згідно з цією теорією прорізу­вання зубів зумовлене поєднанням процесів відкладення і резорбції кісткової тканини в стінці альвеоли. Вважають, що новоутворена кісткова тканина на дні зубної альвеоли здатна виштовхувати зуб у бік ротової порожнини. Проте більшість дослідників вважають, що утворення та резорбція кістки навколо кореня зуба є наслідком, а не причиною його прорізування.

Теорія тяги періодонту останнім часом набула значного поширен­ня. Згідно з цією теорією основним механізмом, що забезпечує прорізу­вання зубів, є формування періодонту. Фібробласти, що входять до скла­ду періодонту, розташовуються ланцюжками, сполучаючись між собою за допомогою десмосом. Клітини характеризуються розвиненим цитоскелетом із вираженою сіткою активних філаментів. Останні зв'язу­ються з певними ділянками цитолеми, до яких також приєднуються фібронекгин (адгезивний глікопротевд позаклітинного матриксу) і ко­лагенові волокна. Така будова свідчить про те, що фібробласти можуть скорочуватися, а сила, що при цьому розвивається, передається на ділян­ки прикріплення колагенових волокон. Унаслідок цього зуб рухається відносно стінок зубної комірки (альвеоли). Підтвердженням цього ме­ханізму прорізування є експерименти, в яких навмисно порушували синтез колагенових волокон. Наприклад, у тварин з гіповітамінозом С прорізування зубів уповільнювалося, а іноді припинялося. Проте навряд чи описаний механізм єдиний. Слід погодитися з думкою тих авторів, які вважають, що прорізування зубів — це складний процес, який по­єднує дію кількох механізмів.

Прорізування тимчасових зубів є одним із фізіологічних показників загального стану здоров'я дитини, її розвитку і росту. Якість харчуван­ня, санітарно-гігієнічні умови, патологічні стани у дитини (рахіт, гіпові­таміноз, диспепсія, інтоксикація та ін.) істотно впливають на процес про­різування зубів. Так, безладне прорізування зубів з порушенням проміжків між появою певних груп зубів може бути ознакою рахіту у дитини.