Загальновживана і соціально-діалектна лексика. Професіоналізми

Професійно-виробнича лексика (професіоналізми) (лат. professio – занят​тя) – це специфічні слова, вживані на означення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва. Наприклад, професійно-виробнича лексика водіїв: двірник (склоочис​ник), бублик (кермо), бобик (позашляховик); працівників сільського господарства: боронування, обмолот, косовиця, добрива; електриків: високовольтна дуга, струм, напруга, рубильник, педагогів: розклад, практичні заняття, педрада тощо.

Емоційна лексика – це слова, що передають почуття та емоційні відтінки в оцінці явищ дійсності, осіб, подій тощо. Переважно емоційно забарвлені слова належать до загальновживаної лексики, утворюючи в ній окреме нашарування.

До цього типу лексики належать:

• органічно емоційні слова, що мають емоційне забарвлення у своєму лексич​ному значенні: боягуз, жаль, жах, гнів, кохання, ніжність, радість, щедрість;

• слова, які виражають позитивну чи негативну оцінку предметів і явищ дійсности або почуття й стан людини: бридкий, жахливий, потворний, щирий; весе​ло, радісно, млосно; любити, кохати;

• грубі та лайливі слова (вульгаризми), не прийняті в літературній мові: мор​да (обличчя), сказитися (розізлитися);

• поетичні слова, властиві художній літературі та народній творчості: звитя​га, небокрай, відлуння, осяйний, рута-м'ята, линути, ясночолий;

• емоційно забарвлені синоніми до загальновживаних слів: ненька синонім до слова мати; неймовірний, вишуканий, чудесний синонім до слова гарний;

• слова, вживані у переносному значенні: поле історії, серце Вітчизни;

• слова, емоційність яких досягнуто словотворчими засобами: голосочок, біле​сенький, душенька, самотинонька, сестриця, старезний, здоровезний, вітрюга, писака;

• слова дитячого мовлення: цяця, гам, гулі, льоля (сорочка), моні (молоко), спатоньки.