Синоніми

Синоніми (від гр. synonymos – однойменний) – близькі або тотожні за значенням слова, які ідрізняються звуковим оформленням. Близькі за семантикою синоніми можуть відрізнятися відтінками лексичного значення, емоційно-експресивним забарвленням чи обома ознаками.

Синоніми завжди співвідносяться з одним поняттям, тому належать до однієї частини мови. Деякі слова у синонімічні відношення не вступають, це власні назви, більшість термінів.

Поняття синонімії (збіг за основним значенням за наявності різних змістових відтінків та різного забарвлення) дуже широке, тому маємо:

·​ словотвірну синонімію, яка характерна для префіксів, суфіксів та інших морфем; наприклад,з'єднувати - поєднувати; голоштан ец ь - голоштан ник – голо​штань к о - голоштан Ø; глиб ина - глиб інь;

·​ морфологічну синонімію (на рівні словозміни), наприклад, у місцевому від​мінку маємо: на полі - по полю; у числівників форми п'ятдесятьох і п'ятдесяти;

·​ синтаксичну синонімію: гірське повітря – повітря з гір; материнське серце – серце матері; сніг замів – снігом замело; був командир – був командиром.

·​ фразеологічну синонімію: наприклад, до слова говорити синонімами будуть фразеологізми: плескати язиком, ляпати язиком, молоти язиком, правити теревені, плескати нісенітниці;

·​ лексичну синонімію: неймовірний – парадоксальний – незбагненний – не​сумісний – нелогічний.

Синонімними можуть бути сполучникові і безсполучникові речення: світить сонце, йду на роботу; також: світить сонце, і йду на роботу; також: світить сонце, тому йду на роботу;

Об'єктом розгляду лексичної синонімії є слова-синоніми. Сукупність синонімів певної мови – це синоніміка.

Функції синонімів:

1)​ якнайточніше висловлення думки з семантичного та стилістичного погляду;

2)​ привертання уваги слухача;

3)​ уникнення тавтології;

4)​ підсилення емоційно-експресивної характеристики поняття.

Лексичні синоніми виникають на основі взаємодії:

1)​ українських слів: правда, істина;

2)​ літературної мови та діалектів: базіка – белькотун, лепетайло, лопотун;

3)​ української мови з іншими мовами: уподібнення – асиміляція, летовище – аеродром, рішення – резолюція;

4)​ слів, що потрапили з різних мов: гасло (польск.), лозунг (нім); брифінг (англ.), прес - конференція (фр.).

Синоніми об’єднуються у синонімічні ряди – групи слів, об’єднаних спільним значенням. Основою синонімічного ряду є стрижневе слово (домінанта), яке найчіткіше передає значення, властиве всім членам ряду, і позбавлене будь-яких емоційно-експресивних відтінків. Інші члени ряду називають те саме поняття без будь-яких відтінків і забарвлення або додають нові ознаки, які розширюють або звужують основний зміст поняття, або надають названому емоційно-експресивного забарвлення: хата, хатина, будинок, халупа, хижа, хороми.

Синонімічний ряд об’єднує як загальновживані одиниці, так і ті, вживання яких пов’язане з певним стилем літературної мови або з однією з груп загальнонародної мови: красивий, гарний, миловидний, симпатичний, вродливий, файний (діал.).

Синонімічний ряд може включати фразеологізми: говорити, казати, балакати, варнякати, патякати, правити теревені, точити ляси.

Мовознавці виділяють такі типи синонімів:

·​ лексичні;

·​ емантико-стилістичні (ідеографічні, відносні, понятійні);

·​ контекстуальні.

Лексичні синоніми виникають на основі взаємодії:

·​ назва ознаки, властивості – на її носія: тенор виконав партію.

·​ українських слів, оскільки людина повсякчас пізнає довколишню дійсність: перемогти, перебороти, подолати, подужати; правда, істина; основний, головний, істотний, кардинальний; синьо, волошково; чудово, казково, любо, гарно;

·​ літературної мови та діалектів: базіка, бсиїакайло, баланда, белькотун, бов​кало, болбот, дадакач, дріботун, клепач, лепетайло, лепетень, лепетун, лепетя, ло​потун, паркотливець, розбовток, талалай, торопало (такі синоніми подає Б. Грінченко у своєму словнику до слова базікало); порівняйте ще: куняти - дрімати;

·​ української мови з іншими мовами: уподібнення - асиміляція (лат. assimilatio – уподібнення); літун - авіатор (фр. aviateur – літун); рішення - резолюція (лат. resolutio – розв'язання, дозвіл);

·​ слів, що потрапили з різних мов: гасло (з польськ. haslo) – лозунг (з нім. die Losung); брифінг (англ. briefing – інструктаж): коротка прес-конференція – прес-конференція (фр. presse – періодичні видання і лат. conferentia – збір в одному місці): зустріч державно-політичних діячів з пресою.

Лексичні синонімиподіляють на:

Абсолютні синоніми (лексичні дублети, або безвідносні синоніми) слова, що розрізняються лише звучанням, абсолютно однакові за значенням, позбавлені експресивно-емоційних відтінків: пейзаж -краєвид; безплатний - безкоштовний; мовознавство - лінгвістика; проміжок - інтервал; буква - літера - графема; суспільний - соціальний; голкіпер - воротар; сім’я - родина; спектакль - вистава;

Деякі вчені вважають, що абсолютних синонімів у мові не існує, бо первісно абсолютні синоніми згодом розрізняються за: а) відмінною частотою вживання, б) різницею в значенні, в) притаманним певному слову стилю вживання, г) різною сполучуваністю.

Відтак абсолютних синонімів у мові дуже мало. Наприклад, первісно абсолютні синоніми орфографія і правопис набули різних значень, бо орфографія (від гр. orthos – правильний, graphо – пишу, тобто правопис) – це правила написання слів, а правопис охоплює і правила написання слів, і правила вживання розділових знаків. Первісно абсолютні синоніми мово​знавство і лінгвістика у сучасній мові мають різну сполучуваність, бо: порівняльно-історичне мовознавство, але структурно-математична лінгвістика.

Семантичні синоніми (стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими відтінками у значенні): метелиця, снігопад, завірюха, віхола; вивчати і штудіювати (дод. знач. ретельно вивчати).

Стилістичні синоніми (спільні за значенням, але різні за експресивно-емоційним забарвленням, сферою вживання, належністю до мовних стилів): говорити – балакати;

Семантико-стилістичні розрізняються

·​ додатковими відтінками лексичного значення: нарада – консиліум (лікарів) – конклав (рада кардиналів) – синод (зібрання дух. і світських осіб) – саміт (переговори глав держав, урядів) – кожне слово стосується осіб певної професійної діяльності;

·​ різною мірою вияву ознаки, якості або стану: гордовитість – зарозумілість – зазнайство;

·​ відмінною інтенсивністю дії: плач – голосіння, зневага – презирство;

·​ емоційно-експресивним забарвленням та сферою вживання: архітектор і зодчий (відтінок урочистості); ходити – походжати (поважно, урочисто), чвалати (рух, утруднений різними обставинами), простувати (упевнено йти у визначеному напрямі); наслідування (заг.) – імітація (книж.); лелека (заг.) – бусол (діал.);

·​ різним стилістичним використанням: описовий (нейтр.) – дискриптивний (наук. лінгв. термін), кількісний (нейтр.) – квантативний (мат. терм.);

·​ різною сполучуваністю з іншими словами: зачиняти двері, заплющувати очі, замикати крамницю, закорковувати пляшку, згортати книжку.

Контекстуальні синоніми – це слова, що стають синонімами тільки в певному контексті. Такі синоніми властиві художнім текстам. Наприклад: (у розповіді про Т.Шевченка: поет, Кобзар, великий письменник, поет-демократ, основоположник нової української літератури, співець трудового люду).

Наприклад, слова лізти, сипати, сіяти у первинному значенні не мають нічого спільного зі словом говорити, але порівняймо: Феномен письменника, який «не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками.., не сіє крізь сито, а ва​лить валом, як саме життя, всуміш» (І. Франко).

Синоніми повинні мати не тільки основне лексичне значення, а й спільні основні граматичні значення та належність до однієї лексико-граматичної категорії.

Зв'язок синонімії та полісемії. Явище лексичної синонімії безпосередньо пов’язане з полісемією. Однозначні слова є синонімами в повному семантичному обсязі: райдуга – веселка, парус – вітрило. Багатозначні слова в різних своїх значеннях можуть входити до різних синонімічних рядів:

лагідний (про людину) – сумирний, тихий;

лагідний (у ставленні) – ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній;

лагідний (про клімат) – м’який, нерізкий.

Стилістична роль синонімів полягає в утворенні таких фігур як

·​ ампліфікація – нагромадження кількох синонімів, близькозначних слів, порівнянь для підсилення якоїсь речі, ознаки чи дії:

Які слова страхітливі – дволикість

дворушництво, двозначність, двоєдушність!

двомовність – як роздвоєне жало.

Віки духовної руйнації.

Змія вжалила серце нації (Л. Костенко);

·​ евфемізми – слова і словосполучення, які вживаються для уникнення брутальних слів чи слів із непристойним змістом або неприємним за певних умов забарвленням: чорт – нечистий, стара людина – людина поважного віку, літня людина, людина в літах, брехати – говорити неправду, операція – хірургічне втручання;

·​ перифраз – описова назва явищ об’єктивної дійсності: цар звірів – лев, пухнасте диво лісів – білка, корабель пустелі – верблюд.