Поняття про фразеологію і фразеологізми

Фразеологічний рівень мови досліджує фразеологія.

Фразеологія (грец. phrasis – вираз, зворот і logos – слово, вчен​ня) – розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мо​ви; сукупність стійких сполучень слів певної мови.

Одиницею фразеологічного рівня мови є фразеоло​гізм. Йому притаманні такі ознаки:

- нарізнооформленість – лексичне значення фра​зеологізму виражається не одним словом, а сполучен​ням слів;

- семантична нерозкладність – фразеологізм не можна поділити на частини без втрати його значення;

- метафоричність – слова, що входять до складу фразеологізму, вживаються, як правило, в переносному значенні;

- відтворюваність – фразеологізми не творяться щоразу в процесі мовлення (на відміну від речень), а від​творюються, оскільки існують в системі мови в готово​му вигляді (подібно до лексем);

- слабка формальна варіативність – фразеологізму притаманний усталений порядок слів.

Наявність цих ознак відрізняє фразеологізми як від слів, так і від словосполучень.

Отже фразеологізм (грец. phrasis – вираз, зворот і logismos – су​дження), або фразеологічна одиниця – нарізнооформлене, се​мантично нерозкладне сполучення слів, яке відтворюється в мов​ленні і характеризується метафоричністю та слабкою формальною варіативністю.

Фразеологічні одиниці, наявні в тій чи іншій мові, вини​кають найрізноманітнішим шляхом. Саме цим і зумовлена їх структурно-семантична неоднорідність. Проте фразеологічна одиниця ніколи не виникає шляхом раптового якісного пере​творення вільного словосполучення в стійке. Цей процес відбувається не відразу, а внаслідок повільного, досить три​валого переходу звичайного словосполучення до ідіоми.

Унаслідок процесу метафоризації вільних словоспо​лучень їх компоненти зближуються, значення стає ці​лісним, що спричинює утворення фразеологізмів.

Щоб глибше зрозуміти природу фразеологічної одиниці, її треба зіставити зі словом або з вільним словосполученням чи реченням нефразеологічного типу.

Що фразеологізми мають лексичне значення, підтверджується зіставленням фразеологізму і слова, їх синонімічність є незаперечним доказом, наприклад: бай​дики бити – ледарювати; боки полатати – побити; глек роз​бити – посваритися.

За на​явністю цілісної семантики фразеологізми подібні до повнозначних слів, тому їх нерідко розглядають у лек​сикології. Так, фразеологічна одиниця каламутити воду за значенням відповідає слову збурювати, але на відміну від лексеми вона складається з двох слів. Порів​няння цього фразеологізму з вільним словосполучен​ням, на ґрунті якого він утворився, свідчить, що вони мають різні значення, причому семантика фразеологізму не випливає зі значень його компонентів, пор.: Хо​дять чутки, що в румунську дивізію, котра за нами сто​їть, поналазили фашистські офіцери та й каламутять воду – за нашою спиною (О. Гончар) і До самого вечора каламутили баграми воду у Пслі (О. Гончар). У першо​му реченні каламутити воду означає «вносити розлад, збурювати», а в другому – «робити воду каламутною». Отже, фразеологізми відрізняються і від лексичних, і від синтаксичних одиниць.

У сучасній українській мові фразеологізми – це самостійні мовні одиниці, відмінні від інших лінгвальних одиниць – слова, словосполучення та речення.

Ознаки фразеологічних одиниць (ФО), спільні зі словом:

• ФО ми не створюємо, а відтворюємо як готову значеннєву одиницю;

• ФО за значенням може бути співвіднесена зі словом;

• ФО буває багатозначною, вступає в системні відношення – омонімію, синонімію, антонімію;

• ФО є одним членом речення;

• ФО має певне значення.

Ознаки фразеологічних одиниць, відмінні від слова:

• слово складається з морфем, а ФО зі слів;

• лексичне значення виражається сполученням кількох слів; значення фразеологізму семантично неподільне, оскільки значення його компонентів переважно немотивоване;

• ФО за значенням можу бути співвіднесена не тільки зі словом, а й із словосполученням чи реченням;

• з емоційно-експресивного погляду ФО виразніші ніж слова;

фразеологізми відтворюються з одним і тим самим компонентним складом; слово як компонент фразеологізму не може сполучатися з усіма словами певної семантичної групи, а тільки з обмеженим рядом;

• фразеологізм характеризується стійкістю граматичних категорій і усталеністю порядку слів(слова у складі речення мають вільний порядок слів);

• слова у складі фразеологізму часто мають переносні значення;

• переклад ФО на іншу мову складніший ніж переклад слова.