Правила написання м’якого знака

М’яким знаком позначаються м’які приголосні.

М’який знак пишеться:

1) після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова та складу: мідь, паморозь, вісь, міць, сіль, кінь, донька, молотьба, близь­ко, просьба, кільце, ганьба;

2) після цих же букв та після р на позначення м’яких приголосних усередині складу перед о: дьоготь, тьохка­ти, дзьоб, сьогодні, льон, чотирьох;

3) у суфіксах -зьк(ий), -ськ(ий), -цьк{ий)\ -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, міський, хвацький, близькість, людськість, вузько, військо, по-українсько­му ( по-українськи ), по-словацькому ( по-словацьки ).

Пр и м і т к а. М'який знак не пишеться в словах дерзкий, в’язкий, ковзкий, різкий, баский, порский, жаский, плоский (плаский) і похідних від них: боязкість, в’язкість, баско, різко, оскільки в них звуки [з], [с] і [к] не утворюють суфіксів;

4) у суфіксах прикметників із значенням зменшеності і пестливості -ньк(ий), -есеньк(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) та в похідних від них прислівниках: тоненький, тонесень­кий, тонісінький, тонюсінький; тоненько;

5) після л перед приголосним: читальня, сільський, стільчик.

Примітка. Не ставиться м’який знак після л у групах -ли,-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка — балці, галка — галці, галченя, Наталка — Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибал­чин, спілка — спілці, спілчанський, але: Галька — Гальці, Гальчин.

6. Правила вживання апострофа. Апостроф — це надрядковий знак [’], що вживається в українському письмі для позначення роздільної вимови м’яко­го [й] з попереднім твердим приголосним: в’язати [вйазати], бур’ян [бурйан].

Апостроф пишеться перед буквами я, ю, є, ї у таких випадках:

1) після букв, якими позначаються губні приголосні звуки, якщо перед цими буквами немає приголосних (крім р), що належать до кореня: п’явка, в’юн, в’ється, верб’я, черв’як (але мавпячий, свято, цвях та ін., у яких перед буквами, що позначають губні приголосні, є приголосні, які належать до кореня);

2) після букви р, якою позначається твердий звук [р]: пір’їна, міжгір’я, матір’ю (але рясно, дрюк, Рєпін та ін., у яких буквою р передається м’який приголосний [р'], а бук­вами я, ю, є — звуки [а], [у], [е];

3) після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються буквами, що передають тверді приголосні зву­ки: без’язикий, від’їзд, з’їжджатися_г об’єднати, роз’юши­ти, дит’ясла, пан’європейський.