Пам'ятка для вчителя

1) Поставте запитання класу.

2) Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який буде виконувати роль уявного мікрофона. Його учні будуть передава­ти один одному, по черзі беручи слово.

3) Надавайте слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон.

4) Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину).

5) Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

Ø Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з методом «мікрофона» і надає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення влас­них ідей, порівнювати їх з іншими. Робота з такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати уміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Пам'ятка для вчителя

вчитель формулює незакінчене речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ зі зап­ропонованої формули. Учні працюють з відкритими речен­нями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важли­вим відкриттям було...» Або: «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» Або: «Це рішення було прийняте тому, що...» тощо.

Ø «Мозковий штурм»

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що ши­роко використовується для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та твор­чість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки. Мета – зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Пам'ятка для вчителя

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблем­ного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім ви­словити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією про­блемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час висування ідей не пропускайте жодної. Якщо ви будете роздумувати над ідеями й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кіль­кості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі -двічі подумають, перед тим як висловлять.)

3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, що перевершують попередні.

5. У класі можна повісити такий плакат:

А. Кажіть усе, що вважаєте за потрібне.

В. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.

С. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.

Д. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

6. По закінченні обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Ø Займи позицію

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Демонстрація розмаїття поглядів на проблему. Слід ви­користовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді.

Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні: знайомляться з альтернативними поглядами, різними типами історичних інтерпретацій; прогнозують, які наслідки будуть мати індивідуальні позиції і політичні рішення для суспільства, для окремих людей; на практиці використовують уміння захищати власну позицію; вчаться вислуховувати інших; отримують додаткові знання з теми.

Пам'ятка для вчителя

ü Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо цього питання.

ü Розмістіть плакати в протилежних кутах кімнати. На одному з них написано «згідний (згідна)», на іншому - «не згідний (не згідна)». Або ви можете запропонувати три позиції: так, ні, не знаю.

ü Вивісіть правила проведення вправи й обговоріть їх.

ü Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми, «проголосувати ногами».

ü Виберіть декількох учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.

ü Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-не-будь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти і обгрунтувати причини свого переходу.

ü Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

Концовка темы – идет за темой о дискуссиях и дебатах

v Структура інтерактивного уроку історії

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Ціль цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і виклика­ти інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бу­ти запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Ціль - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тоб­то того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).

3. Надання необхідної інформації.

Ціль - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання.

4. Інтерактивні вправи - центральна частина заняття.

Ціль - засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:

1) Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання за­вдань.

2) Об'єднання в групи і/або розподіл ролей.

3) Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для роботи в співро­бітництві один з одним.

4) Презентація результатів виконання вправи.

5) Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 % часу.

5. Підсумки оцінювання результатів уроку.

Ціль - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запи­тань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті?

Date: 2015-06-11; view: 550; Нарушение авторских прав