Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Структура лабораторного заняття за підручником
1-й етап - організаційний: 1) учитель повідомляє тему заняття і мотивує її вибір і формулювання; 2) висуває навчальні проблеми чи робить це разом із класом; 3) знайомить школярів з текстами, на основі яких організоване лабораторне заняття; 4) визначає форми роботи учнів: фронтальна, групова, індивідуально-диференційована; 5) роз'яснює інструкції і вимоги до оформлення і пред'явлення результатів лабораторної роботи.
2-й етап - самостійна робота учнів з підручниками відповідно до поданих інструкцій: 1) учитель слідкує за роботою учнів, консультує, координує та за необхідності коригує їх діяльність; 2) залучає до консультативної діяльності найбільш сильних учнів.
3-й етап - колективне обговорення результатів роботи в одному з варіантів: a) творчі звіти груп, b) виступи представників, c) фронтальна перевірочна d) узагальнююча бесіда.
4-й етап - підведення підсумків: 1) резюме змісту чи формулювання загального підсумкового висновку; 2) самооцінка та взаємооцінка учнів, оцінювання роботи школярів учителем. основні завдання лабораторних занять: ü поглиблення і конкретизація знань про найважливіші історичні події, явища і процеси, з одного боку, і розширення уявлень про історичні документи - з іншого; ü розвиток аналітичних умінь роботи з документальним текстом: виділяти основні положення, розрізняти факт і його інтерпретацію, и різні види, зіставляти відомості в різних джерелах, знаходити і пояснювати причини різних авторських підходів; ü формування на цій основі об'єктивного, всебічного і критичного ставлення до фактів і джерел історичної інформації, формування власної аргументованої думки; ü розвиток і зміцнення пізнавального інтересу до історії і самостійних способів її вивчення.
Лабораторне заняття може бути побудоване на основі опрацювання речових джерел, екскурсій до пам'яток старовини чи музеїв, де учні працюють самостійно з відповідними джерелами знань, застосовуючи необхідні прийоми навчальної роботи. Ефективна організація лабораторного заняття обов'язково потребує застосування інтерактивних технологій кооперативного навчання, зокрема таких як парна та групова робота, ажурна пилка, проекти, портфоліо та ін. Наприклад, лабораторне заняття чи низка таких занять може бути складовою навчального проекту на етапі аналізу та вивчення проблеми. ==Практичне заняття== - форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань. Від усіх навчальних занять, представлених вище, практикуми відрізняються своєю спрямованістю на навчання школярів застосовувати отримані знання й уміння в нових навчальних ситуаціях. Тому в тематичних блоках вони логічно розташовуються за уроками засвоєння нових знань та вмінь, лекціями, лабораторними і семінарськими заняттями, але передують урокам систематизації й узагальнення та контролю і корекції. Однак якщо практикум присвячений формуванню елементарних пізнавальних умінь, необхідних для оволодіння новим предметом чи історичним курсом, це заняття може бути організоване на самому початку тематичного блоку чи у вступі. Наприклад, «Що вивчає історія», «Лічба років в історії» у пропедевтичному курсі і в історії стародавнього світу. Практичні заняття подібної тематики відносяться до першого виду - практикумів з розвитку пізнавальних умінь. Другий вид практичних занять - практикуми з розв'язання пізнавальних задач. їх доречно використовувати наприкінці тематичного блоку як спосіб повторення, систематизації і практичного застосування нових знань і умінь. Всілякі історичні задачі і завдання містяться в спеціальних збірниках, що входять у навчально-методичні комплекти з конкретних курсів історії. Такі дидактичні матеріали не прив'язані, як правило, до одного конкретного шкільного підручника, у них містяться питання і завдання різноманітної тематики, проблемні, що потребують пошуку додаткової інформації і самостійних міркувань. Структура практичного заняття другого виду приблизно така: 1-й етап - організаційний. Повідомляється тема заняття, його задачі, умови і способи проведення, форми роботи учнів. 2-й етап - розв'язання пізнавальних задач. На початку заняття доречно розібрати одну з задач колективно, погоджуючи свої дії зі спеціальною пам'яткою. Потім учні вирішують інші задачі: самостійно чи в групах за допомогою однокласників чи вчителя. 3-й етап - обговорення готових рішень. Якщо учні працювали в групах, то від їхнього імені виступає спеціально підготовлений доповідач. Весь клас бере участь в уточненні способів розв'язання і відповідей, а «експерти» аналізують і оцінюють роботу груп. 4-й етап - підведення підсумків. Учитель разом з учнями оцінює результативність заняття, характеризує роботу консультантів і експертів.
Третій вид практичних занять - практикуми з перевірки результатів творчо-пошукової діяльності. Вони теж можуть завершувати тематичний блок, вивчення розділу чи курсу. Тут заслуховуються й обговорюються розповіді школярів про історичні події, складені за допомогою прийомів персоніфікації, драматизації і стилізації, підготовлені на матеріалах краєзнавчих музеїв, регіональних архівів або сімейних переказів. Крім того, можуть бути представлені реферати чи наукові доповіді.
Date: 2015-06-11; view: 604; Нарушение авторских прав |