Хронические неспецифические заболевания легких

К хроническим неспецифическим заболеваниям легких (ХНЗЛ) относятся:

ü хронический бронхит;

ü эмфизема легких;

ü бронхиальная астма;

ü бронхэктазы;

ü хроническая пневмония;

ü интерстициальные болезни легких;

ü пневмофиброз (пневмоцирроз).

Среди механизмов развития этих заболеваний выделяют бронхитогенный, пневмониогенный и пневмонитогенный.

В основе бронхитогенного механизма ХНЗЛ лежит нарушение дренажной функции бронхов и бронхиальной проводимости. Заболевания, объединяемые этим механизмом, или хронические обструктивные заболевания легких, представлены хроническим бронхитом, бронхоэктазами (бронхоэктатической болезнью), бронхиальной астмой и эмфиземой легких (особенно хронической диффузной обструктивной). Хронические (диффузные) обструктивные заболевания характеризуются реверсивными или нереверсивными нарушениями структуры бронхов или бронхиол, приводящих к нарушению вентиляции легких. При значительном поражении бронхов происходит снижение функциональных показателей легких, а именно:

снижение жизненной емкости легких (ЖЕЛ);

снижение отношения максимального объема вдоха и выдоха к ЖЕЛ;

снижение максимальной скорости форсированного выдоха.

Пневмониогенный механизм ХНЗЛ связан с острой пневмонией и ее осложнениями. Он ведет к развитию группы хронических необструктивных заболеваний легких, в которую входят хронический абсцесс и хроническая пневмония. Пневмонитогенный механизм ХНЗЛ определяет развитие хронических интерстициальных заболеваний легких, представленных различными формами фиброзного (фиброзирующего) альвеолита, или пневмонита. В финале все три механизма ХНЗЛ ведут к развитию пневмосклероза (пневмоцирроза), вторичной легочной гипертензии, гипертрофии правого желудочка сердца и сердечно-легочной недостаточности.

2. Рак шийки матки походить як з епітелію піхвової її частини, так і цервікального каналу. Пухлина росте переважно екзофітно і рано піддається виразкуванню. За гістологічною будовою розрізняють плоскоклітинний, залозистий і залозисто-плоскоклітинний раки, за ступенем інвазії – передінвазивний рак, мікрокарциному та інвазивний рак. Передінвазивна форма (рак in situ) відзначається наявністю атипового епітелію без проростання базальної мембрани. Для мікрокарциноми характерне руйнування базальної мембрани і вростання атипового епітелію в строму в одній або декількох ділянках. Власне глибоке проростання пухлинних клітин у строму характеризує інвазивний рак. Метастази при ракові шийки матки виникають рано і поширюються лімфатичними шляхами. Пізні метастази поширюються гематогенно. Часто проростає у навколишню клітковину, сечовий міхур і пряму кишку, розпад їх причинює утворення нориць.

Етіологія. Накопичено переконливі докази про зв'язок інвазивного рака шийки матки із вірусом папіломи людини (НPV) як етіологічного фактору цервікальної неоплазії.

Серед них виділяють наступні:

• понад 1000 тканинних зразків плоскоклітинного раку шийки матки, отриманих із різноманітних країн світу протестовані в одній лабораторії. Майже всі вони містили НРV;

• усі ракові лінії, що виведені з плоскоклітинного раку шийки матки і підтримуються в культурі, інфіковані НРV;

• у 90 % передракові вогнища – цервікальна інтраепітеліальна неоплазія III ступеня-містять вірус НРV.

Припущення, що НРV може бути кандидатом на роль етіологічного фактору неоплазій вульви, вагіни, шийки матки, висловлювалося ще в середині 70-х років. Нині ідентифіковано понад 70 різних типів НРV вірусів, які відрізняються за структурою та способом персистенції в клітинах господаря. НРV інфікують епітеліальні клітини шкіри та слизових, викликаючи їх проліферацію, утворення бородавок та папілом та порушення диференціації. Понад 20 типів персистує в аногенітальній зоні.Ризик мати рак у жінки з дисплазією, зумовленою НРV 6, 11 типів є меншим, ніж з НРV 16, 18, 31 типів. Остання група пацієнток має найбільший ризик розвитку раку шийки матки.

3. Чума

Чума (pestis) - острая природно-очаговая бактериальная инфекция, относящаяся к карантинным. Возбудитель передается от грызунов через их эктопаразитов, реже воздушно-капельным и другими путями. Заболевание протекает с преобладающим поражением кожи, лимфатических узлов или легких, тяжелой интоксикацией и высокой летальностью.

Этиология. Возбудитель Yersinia pestis, грамнегативная палочка овоидной формы 1-2×0,3-0,7 мкм. Легко окрашивается анилиновыми красителями, интенсивнее на полюсах. Кипячение убивает их за 1 мин. Возбудитель хорошо переносит низкие температуры: при О °С сохраняется в течение 6 мес., при 22 °С - 4 мес. Из дезсредств эффективны сулема, лизол, хлорамин Б, хлорная известь.

Date: 2016-08-31; view: 330; Нарушение авторских прав