Гострий серозний екстра капілярний гломерулонефрит

Для проліферативного інтракапілярного гломерулонефриту притаманне розмноження ендотеліальних і мезангіальних клітин.

Нирки при гострому гломерулонефриті набряклі. Піраміди темночервоні, кора сірокоричневого кольору з червоним крапом на поверхні (строката нирка). Але на початку захворювання вони майже не змінені. Діагноз у таких випадках можливий лише при гістологічному дослідженні.

Ексудативний інтракапілярний гломерулонефрит виникає як реактивний процес на субендотеліальні відклади імунних комплексів. З пошкодженням мембран пов'язані плазморагія і лейкодіапедез, які приводять до набряку мезангіуму і інфільтрації його лейкоцитами. Ексудативний екстракапілярний гломерулонефрит характеризується накопиченням ексудату (серозного, фібринозного, геморагічного) в порожнині капсули, що за своєю суттю є морфологічним виразом ступеня пошкодження базальної мембрани капілярів.

Підгострий гломерулонефрит ще називають “швидкоплинним”, або “злоякісним”, що пов’язано із швидким розвитком (через 0,5-2 роки) хронічної ниркової недостатності. Гістологічним проявом його є розростання ендотеліальних клітин капсули. Вони виповнюють порожнину, розтягуючи її навпроти воріт, що за формою нагадує півмісяць. Розвивається екстракапілярний продуктивний гломерулонефрит. Макроскопічно нирки при підгострому гломерулонефриті збільшені, в'ялі. Корковий шар широкий, набряклий, жовто-сірий, тьм’яний, з червоним крапом, добре відмежований від темно-червоної мозкової речовини (велика строката нирка).

Хронічні гломерулонефрити діляться на:

— мезангіопроліферативний;

— мембранозний;

— мембранопроліферативний, або мезангіокапілярний.

3. Ріновірусна інф