Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Організація Вивчення…перспективного педагогічного досвіду.
Передовий педагогічний досвід— це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на виконання актуальних завдань навчання й виховання. Передовий педагогічний досвід слід оцінювати за такими основними критеріями: — актуальність і перспективність, тобто він має бути за своєю суттю новим, відрізнятися від масового, сприяти вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, знаходити застосування в масовому досвіді, збагачувати його, мати перспективу для подальшого поширення, допомагати в подоланні труднощів під час організації навчально-виховного процесу; — висока результативність, стабільність показників, оптимальність. Це означає, що застосування досвіду передбачає значні зрушення в системі роботи педагогічних кадрів, у рівні вихованості учнів, високий рівень навчально-виховного процесу; результативність роботи, вищу за масові показники ефективності та якості; стабільність, стійкість результатів у змінених умовах праці протягом тривалого періоду. Високих результатів у роботі досягають з найменшими затратами сил учасників на-вчально-виховного процесу, матеріальних засобів школи, громадськості тощо; — наукова обґрунтованість, що передбачає врахування законо-мірностей процесу навчання й виховання школярів, відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності. Однак у деяких випадках досвід суперечить загальноприйнятим положенням педагогічної науки. В цьому разі необхідно здійснити ґрунтовні дослідження, оцінювання компетентними спеціалістами наявного досвіду, щоб мати змогу вважати такий досвід передовим; — наявність елементів новизни й оригінальності. Незалежно від того, виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до нього щось індивідуальне значуще; — можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами. Це передбачає готовність досвіду до творчого використання за наявності в ньому продуктивної педагогічної ідеї; доступність і наступність досвіду, що дозволяє розвивати й удосконалювати особисту практику. Однак учителі мають бути підготовлені до наслідування, сприйняття передового досвіду. З цього приводу видатний педагог П.Блонський писав: «...шляхом практики мистецтва виховання може навчитися лише той, хто заздалегідь вивчив теорію, засвоїв її й підготовлений до тих вражень, які має дати йому досвід». Інакше кажучи, якісне зерно, висіяне в поганий ґрунт, не проросте. За рівнем творчої самостійності розрізняють три рівні передового педагогічного досвіду: — репродуктивний, що передбачає діяльність вчителя, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов'язків з обов'язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністю; — раціоналізаторський, що передбачає діяльність, пов'язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки цьому педагогу ви-користанням відомих форм і методів з внесенням елементів новизни, діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізації; — новаторський, що передбачає діяльність, спрямовану на суттєві зміни в навчально-виховному процесі; ця діяльність має в собі елементи новизни, творчого пошуку, оригінальності, спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання. Такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи в шкільній практиці та педагогічній науці. Крім того, керівники навчальних закладів повинні забезпечувати поширення й використання передового досвіду окремих педагогічних працівників, колективів, рекомендованих районними відділами, обласними управліннями освіти, Міністерством освіти і науки України, його методичними підрозділами. Отже, слід планувати поширення особистого досвіду та використання чиїхось надбань у своєму колективі. В кожному освітньому закладі має бути чітко систематизована, узагальнена картотека передового педагогічного досвіду Пошук передового педагогічного досвіду може бути цілеспря-мованим і випадковим. Цілеспрямований пошук передового педагогічного досвіду здійснюють за зазделегідь визначеним планом адміністрація, методичні служби навчального закладу; випадковий — пов'язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків, позакласних заходів, факультативів або з виступом учителя в процесі обміну досвідом на методичному форумі, засіданні педагогічної ради; з вивченням шкільної документації, матеріалів, представлених на педа-гогічну виставку; проведенням атестації тощо. Педагогічний досвід учителя слід вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи з цією метою різні методи: — вивчення системи роботи вчителя, спостереження за його діяльністю; — бесіди з носієм досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічній діяльності, які складно визначити тільки під час відвідування уроків, позакласних заходів, гурткових, факультативних занять; — вивчення педагогічної документації (поурочних планів роботи вчителя, його особистого планування, класних журналів, учнівських зошитів, матеріалів, які відображають участь учителя в методичній роботі, громадському житті школи тощо); — бесіди з педагогічними працівниками та учнями школи; — анкетування колег носія передового досвіду, його учнів, їхніх батьків; — здійснення моніторингу, навчальних досягнень учнів тощо. Вивчення передового педагогічного досвіду слід здійснювати таким чином: — проводити попереднє спостереження за роботою вчителя у вересні — жовтні протягом 10— 15 днів з метою визначення суті досвіду загалом, його оцінювання з точки зору визначених критеріїв; — ґрунтовне вивчення досвіду, яке передбачає тривалу, планомірну роботу за певною схемою, зміст якої залежить від характеру досвіду, встановленому під час попереднього спостереження. Вивчення слід проводити в два періоди: у грудні-травні з інтервалами 3,5—4 місяці протягом 5—7 днів. При цьому слід уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надати допомогу в усуненні виявлених недоліків і довести досвід до необхідного ступеня досконалості; — контрольне вивчення, суть якого — аналіз ефективності роботи вчителя, результативності його досвіду; проведення вивчення рівня навчальних досягнень учнів на кінець навчального року (контрольні, тестові роботи, державна підсумкова атестація тощо).
29. Понятие „анализ” и его содержание. Работа дошкольного учреждения планируется, как правило, исходя из всестороннего анализа образовательного процесса за прошлый год (лучше – за последние 2-3 года); выясняются слабые и сильные позиции в работе и т. д. Анализ – это метод научного исследования путём разложения предмета на составные части. К сожалению, руководители дошкольных учреждений чаще всего имеют трудности именно в осуществлении проблемного анализа состояния учреждения. Неумение работать, сравнивать свои результаты с другими критериями, которые уже отработаны другими коллетивами, приводит к поверхностному анализу. А это ведёт к поверхностному планированию работы. Заведующий и методист берут на свои плечи весь груз аналитической работы, не привлекая к этому весь пед. коллектив, тем более родителей, которые являются заказчиками наших педагогических услуг. Таким образом, их мнение следует учитывать во втемя анализа и перспективного планирования работы дошкольного учреждения. Любой анализ работы дошкольного учреждения следует рассматривать так: 1. Анализ результатов. 2. Анализ образовательного процесса. 3. Анализ условий. Анализ результатов. Любая проблема складывается из противоречия между „тем, что есть” и „что необходимо”. Поэтому сначала следует выяснить каким требованиям должен соответствовать (отвечать) результат работы дошкольного учреждения? Такие требования должны быть заложены в Уставе, т. е. в социальном заказе дошкольному учреждению (дети, родители, педагоги, школа, органы образования). Эти требования сравниваются с теми, по которым есть значительное несоответствие в действительности. Так определяется круг проблем, которые необходимо решить. Анализ образовательного процесса. Производится по пути выяснения недостатков образовательного процесса и расхождений между результатами и требованиями социального заказа. Анализ условий. Выясняется при каких условиях возникают дефекты образовательного процесса. Кадры, научно-материальное обеспечение, материальная база и т. д. В конце анализа очерчиваются недостатки и пути их устранения. Нас с вами в большей степени интересует анализ педагогический, как функция методиста по управлению образовательным процессом. В практике управления дошкольным учреждением используется: - эпизодический анализ; - тематический; - итоговый. Под эпизодическим анализом понимается анализ определённых компонентов, эпизодов педагогического процесса, ограниченных во времени режимом дня и доступных разовому наблюдению (например, анализ занятий). Тематический анализ – это реализация в ходе воспитательно-образовательной работы в течение длительного времени анализа видов деятельности дошкольников (игровой, учебной, трудовой, бытовой). Итоговый анализ – педагогический анализ работы всего дошкольного учреждения за длительный период: квартал, полугодие, год (годовой анализ). В практике работы методисты регулярно анализируют отдельные звенья пед процесса, чаще всего занятия под углом зрения конкретной цели. Очень часто в практике наблюдается нечёткая формулировка цели. Анализ одного занятия проводится с точки зрения нескольких целей, фактически дублирующих друг друга. Поэтому не всегда реализуется основное назначение педагогического анализа – способствовать улучшению воспитательно-образовательной работы. Исследования обнаруживают, что только 44 % выводов по итогам анализа занятий соответствуют поставленной цели, раскрывают её. В большинстве случаев выводы противоречивы. Результативность педагогического анализа снижает и недостаточная аргументированность выводов. По данным экспериментальных исследований лишь 7, 7 % записей по итогам анализа бывают достаточно аргументированы. В 28 % случаев аргументация выводов отсутствует; в остальных (64, 3 %) выводы аргументируются частично. Более половины выводов (53, 5 %) содержат лишь констатацию проведённой воспитательной работы.
Date: 2016-07-25; view: 302; Нарушение авторских прав |