Вимоги до особистості методиста Днз.Взаемодія завід. І метод.

Сучасні вимоги до освіти й вихователя методиста ґрунтуються на засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», Державної програми «Вчитель» та інших державних нормативних документів.

Відправним концептуально-образним і системоутворюючим елементом, що закріплює й розкриває в конкретно-історичному контексті сукупність вимог суспільства до професійної підготовки фахівця освітньої галузі, є його ідеальна модель.

У зв'язку з цим ідеальна модель вихователя методиста в освітній практиці виконує низку функцій: служить орієнтиром для професійної підготовки фахівця відповідної освітньої галузі (вихователя дошкільного закладу, вчителя початкової школи, вчителя-предметника середньої школи і позашкільних навчально-виховних закладів, викладача вищої школи та ін.); використовується як еталон для порівняння з реальністю; є зразком для наслідування.

Крім того, ідеальна модель фахівця освітньої галузі є відправною інстанцією у розробці концептуальних основ (цілей, принципів, програм, організаційних форм, методів і засобів) для її впровадження в реальне життя.

Цим зумовлено постійне прагнення теорії та практики вищої школи до визначення й наукового обґрунтування найбільш досконалого варіанту моделі вихователя методиста, яка б повною мірою відтворювала змістову сутність, структурну прозорість і всеохоплюючу єдність професійних і особистісних його ознак, відповідних сучасним суспільним вимогам.

Особа дошкільного закладу визначає колектив вихователів. А створюють його, згуртовують, перетворюють на працездатну творчу силу керівники - завідувач і методист.
Управлінські функції завідуючої та методиста, Біла К.Ю. ділить на загальні та специфічні. Так, головна загальна функція керівника, на її думку, - організація навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. До числа загальних функцій відносяться організація колективу вихователів, згуртування, активізація його діяльності, цільова орієнтація, розвиток самоврядування, контроль. До специфічних - підвищення професійної кваліфікації вихователів, організація методичної роботи, ведення педагогічної документації.
Виконання цих функцій має бути чітко розподілено і погоджено між методистом та завідувачем дитячим садом. Узгоджені дії допомагають керівникам подолати труднощі, що зустрічаються при вирішенні певних завдань. Практика показує, стверджує Біла К.Ю. (5), що легко вирішуються завдання оперативні. Більше важким для методиста є вирішення соціально - психологічних завдань, таких, як забезпечення чіткої дисципліни і організованості в роботі вихователів; формування громадської думки в колективі, стимулювання трудової активності та потреби трудитися творчо.

Успішне виконання всіх перерахованих завдань залежить від того, наскільки методист знає свій колектив, його психологію, індивідуальні особливості кожного вихователя. Саме хороше знання людей, відзначає Біла К.Ю., створює передумови для успішної організації і згуртування колективу. Кожен методист по своєму будує роботу. Проте швидше досягне мети той керівник, який у своїй діяльності спирається на допомогу колективу, сам постійно підвищує свій ідейно - теоретичний та професійний рівень. З професійних якостей на першому місці стоїть вміння методиста організувати роботу педагогічного колективу, розподілити обов'язки в колективі з урахуванням особистих якостей кожного вихователя, проявити вимогливість, принциповість у досягненні поставленої мети.