Імперська війна: становлення держави

Неолітична революція, які відбулася близько 12000 років тому (389), відмітилася як ключовий поворотний момент для людського суспільства, оскільки вона перенесла нас з «життя майже виключно за рахунок замлі» - обмеженого природною регенерацією нашого навколишнього середовища – до розвиваючих тенденцій контролю над навколишнім середовищем та маніпуляції ресурсами. Розвиток сільського господарства та створення інструментів для полегшення праці було початком того, що можна побачити сьогодні, де

387 Джерело: “Man's place in the animal world”, What is Man? And other Irreverent Essays, Mark Twain, 1896 р., ст.157

388 Реакція «бий або тікай» (або гостра реакція на стрес) була вперше описана американським фізіологом Уолтером Бредфордом Кенноном. Його теорія полягала в тому, що при реакції тварин на загрозу відбувається активізація симпатичної нервової системи, що спонукає тварин битися або втікати.

389 Інколи вона також називалася аграрною революцією. Це була історично перша світова доказова революція у сільському господарстві. Це була широкомасштабна трансформація багатьох людських культур від мисливського та збиральницького стилю життя до сільського господарства та осілості, що підтримували велику кількість населення, яка постійно збільшувалася та стали базисом сучасної соціальної моделі, яку ми маємо сьогоді.

спектр людського потенціалу використання науки для зміни світу задля нашої ж користі стає фактично необмеженим (390).

Тим не менше, ця від початку повільна технологічна адаптація привела в дію певні моделі та зміни, які вірогідно створили багато з тих проблем, які ми всі вважаємо загальнопоширеними сьогодні. Прикладом може бути те, як дисбаланс викликаний відносною бідністю та економічною стратифікацією став вважатися очевидним наслідником таких нових можливостей. За словами невролога та антрополога доктора Роберта Сапольскі: «миливці-збиральники [мали] тисячи диких джерел їжі для свого виживання. Сільське господарство все змінило, створюючи переважну залежність від пари дюжин джерел їжі… Сільське господарства дозволило створювати резерви із залишків ресурсів, а отже, це невідворотно привело до їх нерівномірного накопичення, стратифікації суспільства та утворення класів. Таким чином це зробило можливим створення бідності (391)».

Більше того, в більшій мірі кочовий стиль життя мисливців-збиральників повільно став заміщатися осілими, протекціоністськими племенами, а потім поступово і локалізованими суспільствами міського типу. Річард А. Габріель в своїй роботі «Коротка історія війни» писав: «Винайдення та поширення сільського господарства в поєднанні з одомашнюванням тварин у п’ятому тисячолітті до нашої ери визнаються тими елементами розвитку, які встановили етап появи перших широкомасштабних, складних урбанізованих суспільств. Ці суспільства, які зявилися майже одночасно близько 4000 років до нашої ери в Єгипті та Месопотамії використовували кам’яні знаряддя праці, але в межах 500 років кам’яні інструменти та зброя були замінені на бронзові. З виробництвом бронзи настала революція у прийомах ведення війни (392)».

Це якраз той період коли почала з’являтися та концепція «держави», яку ми знаємо сьогодні, а також постійні «збройні сили». Габріель продовжує: «Ці ранні суспільства створили перші зразки державних урядових інститутів, спочатку у якості централізованих вождівств, а пізніше у якості монархій… В той же час, централізація вимагала створення адміністративної структури, яка змогла б спрямувати соціальну діяльність та ресурси на досягнення комунальних цілей… Розвиток центральних державних інститутів та підтримуючого адміністративного апарату невідворотно надав форму та стабільність військовим структурам. Результатом стало розширення та стабілізація в минулому розпущених та нестабільних каст воїнів… Близько 2700 років до нашої ери в Шумері була повністю сформована військова структура та регулярна армія, організована за сучасним принципом. Регулярна армія стала постійною частиною соціальної структури і була наділена міцним правом претензії на соціальну легітимність. І такою вона і залишилася з нами з тих пір (393)».