Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характерні риси особистості, пов’язані з її поведінкою в організації
|
|
Рис. 3.1. Структура особистості
Рис. 3.2. Структура індивідуальності
Таблиця 3.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ
| Тип темпераменту | Особливості нервових процесів | Типи вищої нервової діяльності | |||
| Сила (+) | Слабкість (–) | Урівноваженість | Рухомість | ||
| Збудження | Гальмування | ||||
| Холерик | + | – | Неврівноважений | Рухливий | Невтримний |
| Сангвінік | + | + | Урівноважений | Рухливий | Живий |
| Флегматик | – | – | Урівноважений | Інертний | Спокійний |
| Меланхолік | – | + | Неврівноважений | Гальмовий | Хворобливий |
Таблиця 3.4. ОСНОВНІ ТИПИ НАСТАНОВ ПРАЦІВНИКІВ*
| Тип настанови | Особливості поведінки |
| Ті, що заробляють | Працівники позитивно сприймають наділення владою та виклик; командні гравці і новатори, схильні до ризику; вважають, що колеги мають право обговорювати їх роботу; чекають, що за досягнення отримають відповідну винагороду |
| Боязливі | Існують під гнітом загрози втрати роботи; до майбутніх перспектив ставляться з цинізмом; низькі моральні принципи, зосередження на самозбереженні |
| Ті, що мають «право» | Пасивні, залежні, апатичні та несхильні до ризику; очікують винагороду не тому, що вони її заробили, а тому, що вважають — організація їм винна її. Така настанова негативно впливає на мотивацію до праці, показники продуктивності та самооцінку. Причини «правової» настанови — «добрі наміри» власників, їх прагнення додержуватися високих моральних принципів. Але ці працівники не тільки не відчувають вдячності за те, що вже отримали, а навпаки, їх «апетити» непомірно зростають |
Таблиця 3.5 ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЇЇ ПОВЕДІНКОЮ В ОРГАНІЗАЦІЇ
| Характерні риси | Особливості поведінки |
| Інтерналізм | Людина вважає, що сама контролює свої дії, керує ними; виявляє більшу зацікавленість і задоволеність роботою. У власних невдачах не звинувачує оточення і прагне самостійно контролювати ситуацію. Мотивована на досягнення |
| Екстерналізм | Людина вважає, що її життя контролюється зовнішніми силами і її доля залежить від удачі та зовнішніх обставин. Вона менш задоволена своєю роботою й більш відчужена від робочого оточення. Людина покладається на обставини й розцінює себе як таку, що не може впливати на важливу для неї ситуацію |
| Авторитаризм | Це переконання, що між людьми в організації мають бути розбіжності в статусі та посадовій ієрархії. Авторитарна особа негативно сприймає роботу, виконання якої потребує чуйності до інших людей, толерантності й здатності адаптуватися до складних обставин, що змінюються. Коли успіх роботи залежить від чіткого додержання правил та інструкцій, високоавторитарна особа може виконувати роботу дуже добре |
| Макіавеллізм | Людина вірить, що мета виправдовує засоби її досягнення. Така людина є прагматиком. Її поведінка не завжди збігається з етичними нормами бізнесу. Якщо очікується значна винагорода за результати роботи, особи, що їх називають «високі Маки», дуже продуктивні. Коли відсутні чіткі стандарти виконання роботи, або цілі не виправдовують засобів, то прогнозувати результативність «високого Мака» важко |
| Орієнтація на досягнення (nAch) | Людина постійно прагне виконувати роботу краще, самостійно долати труднощі; хоче відчувати, що успіхи чи невдачі значною мірою залежать від неї особисто. Отримує насолоду від завдань, що дуже важко виконати, які містять у собі виклик. Водночас вона уникає роботи, яка має малий шанс на успіх. Швидко реагує на зворотний зв’язок і добре контролює результати власного виконання роботи |
| Схильність о ризику | Людина з високим рівнем схильності до ризику швидше приймає рішення і користується меншим обсягом інформації, щоб зробити вибір. Схильність до ризику може сприяти ефективнішому виконанню роботи в умовах необхідності швидкого прийняття рішень (менеджер, брокер), але може стати на заваді бухгалтеру, який виконує аудиторську роботу |
4. Теорії особистості та закони поведінки індивіда
Таблиця 4.1 ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ
| Назва теорії | Автори теорії | Основна ідея щодо поведінки індивіда |
| 1. Теорії розвитку особистості | Чарльз Х. Кулі | Корекція поведінки відбувається на підставі ефекту дзеркального відображення в уяві людей того, як їх оцінюють інші |
| Джордж Г. Мід | Розвиток особистості охоплює три стадії, які пов’язані з прийняттям на себе ролей інших людей та формуванням «я» та «мене» | |
| Ерік Еріксон | На своєму життєвому шляху людина проходить вісім стадій розвитку, які пов’язані з подоланням криз та зміною поведінки | |
| 2. Психоаналітичні теорії | Зигмунд Фрейд | У своєму розвитку особистість проходить кілька послідовних стадій, які завершуються статевою зрілістю. На кожній стадії виникає напруження між «Воно» (бажання) та «над-Я», що визначає відповідність того чи іншого прояву поведінки свідомості та моральним принципам людини |
| Карл Густав Юнг | Класифікація індивідів на інтровертів та екстравертів означає, що різні люди контактують із зовнішнім середовищем найзручнішим для них способом: інтроверти орієнтовані на свій внутрішній світ, а екстраверти зосереджені, головним чином, на оточенні | |
| Альфред Адлер | Основне прагнення людини — це бажання бути лідером на засадах максимального розвитку своїх потенційних можливостей. Це прагнення пов’язане з компенсацією почуття неповноцінності, яке виникло в ранньому дитинстві | |
| Харрі С. Саліван | Особистість являє собою суму персоніфікацій, які виникають у процесі соціального спілкування, тому форми її поведінки відображають міжособові взаємини | |
| Ерік Фромм | Особистість — це соціобіологічний об’єкт. Неможливість задовольнити соціальні потреби формує агресивну поведінку | |
| 3. Теорія розвитку пізнання | Жан Піаже | Здатність людини до мислення розвивається за стадіями, кожна з яких сприяє оволодінню новими пізнавальними навичками |
| 4. Теорія навчання | І. П. Павлов | Основу психічної діяльності та поведінки особистості становлять фізіологічні процеси, які відбуваються в корі головного мозку і формують умовні рефлекси |
Закінчення табл. 4.1
| Назва теорії | Автори теорії | Основна ідея щодо поведінки індивіда |
| Джон Б. Уотсон | Поведінку особистості можна описати в поняттях «стимули» (зміни в зовнішньому середовищі) та «реакції» (відповідь організму на стимул), між якими існують природні зв’язки | |
| Беррес Ф. Скіннер | Поведінка формується на засадах оперантних умовних реакцій, які виникають у результаті заохочення чи покарання | |
| 5. Теорія морального розвитку | Лоренс Колберг | Моральний розвиток особистості об’єднує кілька послідовних фаз розвитку здібності розуміти почуття інших людей |
| 6. Теорія зрілості | Кріс Арджиріс | Нормальні здорові люди розвиваються від незрілості до зрілості й демонструють зрілу поведінку. Для цього вони прагнуть повної автономії, ставлення до них як до рівних і виявляють здатність до подолання труднощів. Незріла, схожа на дитячу, поведінка притаманна людям не дуже здоровим |
| 7. Мікро-соціологічні теорії | ||
| 7.1. Теорія обміну | Джордж Хоманс | Поведінка індивіда базується на принципах «винагорода-покарання». Люди схильні повторювати такі моделі поведінки, завдяки яким вони в минулому в тій чи іншій формі отримали заохочення |
| 7.2. Теорія етнометодології | Гарольд Гарфінкель | Поведінка індивіда формується на засадах загальнопоширених правил та понять, які він сприймає на віру |
| 7.3. Менеджмент вражень | Ервін Гоффман | Людина поводиться як актор у театрі, граючи ролі, які вона свідомо виконує з метою справити враження та впливати на інших |
| 8. Теорія поля | КуртЛевін | Поведінка людини, яку можна щоразу спостерігати в той чи інший момент часу, є функцією поля, в якому вона проявляється. Основні компоненти поля — це сама людина та середовище, що її оточує |
| 9. Теорія самоузгодженості | П. Лекі | Поведінка, яка здається іншим нелогічною, на погляд індивіда є природною, тому що кожна людина вважає себе розумною, гармонійною та цільною особистістю |
Рис. 4.2. Закони поведінки індивіда
Тема 3. Управління поведінкою індивіда
1. Структура соціальної ролі та рольової поведінки особистості
2. Психологічні чинникі, що впливають на поведінку індивіда.
3. Маніпулятори та актуалізатори в організаційній поведінці
1. Структура соціальної ролі та рольової поведінки особистості
Рис. 1.1. Структура соціальної ролі
Рис. 1.2. Структура рольової поведінки особистості
Рис. 1.3. Особистісний потенціал працівника
2. Психологічні чинникі, що впливають на поведінку індивіда.
Таблиця 2.1 ПРИКЛАДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ
| Види психоло- гічного захисту | Їх характеристика |
| Витіснення | Уперше охарактеризоване З. Фрейдом. Являє собою спосіб уникнення неспокою. При цьому людина не пам’ятає труднощів минулого, сильних негативних емоцій; може зовсім забути, що було. Це все робиться не навмисно, а автоматично. Людина, що переживає емоційну кризу може забути не тільки її причини, а й усе, що з цим пов’язане. |
| Раціоналізація | Це когнитивне усвідомлення реальної ситуації під істотним впливом емоційних та мотиваційних чинників. Людина намагається пояснити собі власну поведінку таким чином, щоб зберегти самоповагу та уникнути тривог. Раціоналізація може набувати різних форм: «усі так роблять», «кислий виноград», «солодкі лимони» та ін. |
| Проекція | Людина не розуміє власної провини або негативної риси, але розуміє її в інших, тобто вона проекціює ці якості |
Таблиця 2.2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЧОТИРЬОХ ШКАЛ ПЕРЕВАГ
(ЗА ТИПОЛОГІЄЮ МАЙЄРС—БРИГГС)
| Відновлювання енергії | |
| Екстраверт (Е) Здобуває енергію із зовнішнього світу (людей, занять, речей) | Інтроверт (І) Отримує енергію зі свого внутрішнього світу (думки, емоції, враження) |
| Збирання інформації | |
| Людина сенсорного типу (S) Віддає перевагу одержанню інформації завдяки використанню п’яти органів чуття. Приділяє увагу перш за все реальному | Людина інтуїтивного типу (N) При здобутті інформації віддає перевагу «шостому чуттю» та звертає увагу насамперед на можливості |
| Прийняття рішень | |
| Людина аналітичного типу (Т) Приймає рішення «розумом» на підставі логіки та об’єктивних міркувань | Людина нормативного типу (F) Приймає рішення «серцем» на підставі власних переконань та суб’єктивних цінностей |
| Спосіб життя | |
| Тип людини, що вирішує (J) Віддає перевагу впорядкованому та спланованому способу життя | Тип людини, що сприймає (Р) Віддає перевагу спонтанному та гнучкому способу життя |
Таблиця 2.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОГЕОМЕТРИЧНИХ ТИПІВ
| Психогеометричний тип | Його характеристики | |
| — квадрат | Невтомний трудівник; послідовний; консервативний; неемоційний; ділова спрямованість; енциклопедичні знання; послідовно додержується традицій та встановлених правил |
| — трикутник | Лідер; цілеспрямований; ділова спрямованість; статусна поведінка; величезна працездатність; концентрація на проблемі; притаманна змагальність |
| — прямокутник | Перехідний тип особистості; невпевненість та мінливість; забутливий; довірливий |
| — коло | Спрямованість на взаємодію, на людей; неформальна поведінка; природжений психолог |
| — зигзаг | Новатор, бунтар; сильна особистість; генератор ідей; дуже недисциплінований; погано почувається у формалізованих структурах |
Таблиця 2.4 ПРОЯВИ «Я»– СТАНУ (ЗА ТЕОРІЄЮ ТРАНСАКТНОГО АНАЛІЗУ Е. БЕРНА)
| «Я»– стан | Жести та інші невербальні прояви | Вираз обличчя | Вислови та вигуки |
| Батько | Владні жести, постать нагадує літеру «Ф». Коли сидить, відкидається назад | Поблажливість, можливе презирство, іноді — крива посмішка. Погляд спрямовано вниз | Висловлює прописні істини. Вислови: «Я цього не розумію», «Щоб було зроблено терміново», «Невже важко зрозуміти!», «Я зовсім з цим не згоден», «Ви мене не зрозуміли», «Хто ж так робить!», «Скільки можна Вам казати?», «Ви повинні…», «Не можна …» |
| Дорослий | Тіло немов нахилене вперед, очі дещо розширені або збуджені | Погляд спрямовано на об’єкт, на обличчі вираз розуміння, скрізь який можна побачити зацікавлену «дитину» | Вислови: «Пробачте, я Вас не зрозумів, поясніть, будь ласка, ще раз», «Я, напевно, незрозуміло пояснив, тому Ви відмовили», «Давайте подумаємо», «А що як нам зробити так», «Як Ви плануєте виконати цю роботу?» |
| Дитина | І поза, і вираз обличчя відповідають внутрішньому стану — радість, горе, страх, тривога та ін. | Вигуки: «Чудово!», «Хочу!», «Не хочу!», «Набридло!», «Нехай все горить вогнем», «Я Вас кохаю!», «Остогидло!», «Навіщо мені це потрібно!» |
Рис. 3.4. Паралельні трансакції
Рис. 3.5. Перехресні трансакції
Рис. 3.6. Приховані трансакції
3. Маніпулятори та актуалізатори в організаційній поведінці
Таблиця 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МАНІПУЛЯТОРІВ ТА АКТУАЛІЗАТОРІВ
| Маніпулятори | Актуалізатори |
| 1. Неправда (фальш, шахрайство). Маніпулятор використовує засоби, методи, маневри. Він розігрує ролі, що мають справляти враження. Почуття, які він висловлює, обираються залежно від обставин | 1. Чесність (прозорість, щирість, сором’язливість). Актуалізатор здатний до чесного виявлення власних почуттів, які б вони не були. Йому притаманні щиросердність, уразливість, він по-справжньому буває самим собою |
| 2. Неусвідомленість (апатія, нудьга). Маніпулятор не усвідомлює реалій життя. Він бачить та чує лише те, що бажає бачити та чути | 2. Усвідомлення (мисливець, життєнастановність, інтерес). Актуалізатор добре бачить та чує себе та інших людей. Він сприйнятливий до мистецтва, музики та інших сфер життя |
| 3. Контроль (закритість, нарочитість). Для маніпулятора життя — це шахова дошка. Він здається спокійним, постійно контролюючи себе та інших, не розкриваючи їм власні мотиви | 3. Свобода (спонтанність, відкритість). Актуалізатор здатний до вільного прояву своїх можливостей. Він господар власного життя — суб’єкт, а не об’єкт |
| 4. Цинізм (безвір’я). Маніпулятор не довіряє собі та іншим, він почуває глибоку недовіру до людської природи взагалі. Вважає, що у відносинах між людьми існують тільки дві можливості: управляти або бути керованим | 4. Довіра (віра, переконання). Актуалізатор глибоко вірить у себе та в інших, у можливості встановлення зв’язку з життям та подолання труднощів тут і зараз |
Рис. 3.2. Захист від маніпуляцій
Рис. 3.3. Психологічні методи впливу на працівників
Date: 2016-07-05; view: 587; Нарушение авторских прав