Видавнича фірма Ельзевірів.

Фірама Ельзевірів - родина нідерландських друкарів, яка заснувала в Голландії і володіла однойменною видавничою фірмою, добре відомою в Західній Європі та Україні. Історія родини Ельзевірів насамперед пов'язана з їхньою видавничою фірмою, що існувала від 1581 до 1712 року і мала центри у Лейдені, а з 2-ї половини 17 століття — в Амстердамі. Засновник фірми — Лодовейк Старший (імовірно, 1546—1617) працював свого часу у Плантена палітурником, засвоїв друкарську справу й надалі відкрив у Антверпені палітурну майстерню. Не маючи коштів для створення видавництва, Лодевейк вирішив спочатку накопичити початковий капітал на книжковій торгівлі, причому, як людина з розмахом, взявся не за роздрібну, а за оптову книжкову торгівлю. Він був одним із перших у Європі організаторів книжкових аукціонів, скупав книги цілими бібліотеками й продавав їх гуртом. З численної родини найбільше прислужилися видавничій справі Лодовейк Старший, Матіас, Бонавентура (1583—1652), Ісаак (1596—1651), Лодовейк Молодший (1604-70), які розвинули міжнародну книготоргівлю, мали представництва своєї фірми в Англії, Німеччині, Данії, Франції, Італії, видавали книги різними мовами з різних галузей знань, зокрема цінними вважаються топографічні описи країн. Комерційний успіх дозволив йому 1581 року перейти до видавничої діяльності. Спочатку Лодовейк випускав по одній книжці на рік, а надалі вже десяток щорічно. Зв’язки з лейденським університетом далися взнаки: саме Ельзевір випускав спеціальну літературу для вчених і студентів. Більшість його видань написані латинською мовою (що залишалася мовою тогочасної науки та освіти) професорами лейденського та інших університетів. Зарубіжні зв’язки Л. Ельзевіра дозволили йому завоювати європейської слави. Сповнений прагнення створити могутню видавничу фірму, він працює з комерційною обачливістю та невтомною енергією, дотримуючись правила книготорговців: широкі ділові зв’язки та великий ринок збуту в поєднанні зі задовольняючою всі вимоги якістю друкованої продукції є міцною основою прибуткової справи. Два його сини допомогли йому розширити лейденське підприємство, а два інші відкрили філії фірми в Гаазі та Утрехті. Його онук Ісаак, одружившись і одержавши капітал, відкрив друкарню, що стала основою всього підприємства, оскільки фірма відтепер могла сама друкувати книжки, які готувалися тут до друку. Оснащена великою кількістю шрифтів, друкарня прославилась швидкістю й бездоганною якістю видань. Надалі керована Бонавентурою та Абрахамом Ельзевірами протягом майже трьох десятиріч друкарня досягла найвищого розквіту, випускаючи щорічно в середньому по 18 книжок. Ельзевіри займалися публікацією наукової літератури та творів римських класиків; з часом під впливом змін у кон’юнктурі ринку близько половини книжок випускалися ними вже французькою мовою, а також збільшився випуск книг місцевою, голландською мовою. Саме в їх видавництві вперше вийшла праця Галілео Галілея «Математичні бесіди й докази». Особливу славу набула знаменита серія Ельзевірів «Республіки» – невеличкі томики, що виходили з року в рік упродовж десятиріч. 1638 року в Амстердамі Ельзевірами було закладено нове підприємство, що згодом перевершило Лейденське видавництво, яке поступово прийшло до занепаду. Книги друкарською маркою Ельзевірів з Амстердама розповсюджувались по всій Європі, навіть під час воєн. Вважається, що головна їх заслуга полягає в тому, що вони надали малоформатним дешевим науковим книжкам, які випускалися ними в 1/12 долю аркуша, усталеного вигляду і зробили їх популярними. Книги друкувалися великими тиражами, різними форматами. Так, форматом ін-кварто була видана серія класиків літератури. Саме Ельзевіри «відкрили» Рабле, Мільтона, Расіна, Корнеля, Мольєра, а також Кальвіна, Бекона, Декарта, Паскаля. Бралися вони й за фоліанти, проте в основному з ім’ям Ельзевірів пов’язані малоформатні книжки в дванадцяту чи двадцять четверту долю аркуша, віддруковані ясним, філігранно тонким дрібним шрифтом і прикрашені чудовими гравюрами на міді (фронтиспісом), віньєтками та ініціалами. Вони ввели вузький формат, який виходить за межі звичних пропорцій. Мініатюрні видання Ельзевірів наочно засвідчили досягнення видавців у поліграфії та книжковому мистецтві. Ельзевіри винайшли нові шрифти, які часто так і називаються «ельзевіри». Особливість цих шрифтів - так звані «серіфи», тобто перетинки на краях літер, які покращують читання тексту. Загалом було видано понад 2200 книг, близько 3000 університетських дисертацій. Видання Ельзевірів мали привабливе, вишукане оздоблення, чіткий, гарний шрифт, кишеньковий формат і були доступними в ціні, на них друкувалися спеціальні знаки: богиня Мінерва під деревом, пустельник під деревом, глобус, орел.