Соціальна роль - відповідний прийнятим нормам спосіб поводження людей у залежності від їх статусу або позиції в суспільстві, у системі міжособистісних відносин.

Освоєння соціальних ролей - частина процесу соціалізації особистості, неодмінна умова "вростання" людини в суспільство собі подібних. Соціалізацією називається процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, здійснювані в спілкуванні і діяльності.

Прикладами соціальних ролей є також статеві ролі (чоловіче або жіноче поведінка), професійні ролі. Спостерігаючи соціальні ролі, людина засвоює соціальні стандарти поводження, учиться оцінювати себе з боку і здійснювати самоконтроль. Однак оскільки в реальному житті людина включена в багато роботи і відносини, змушений виконувати різні ролі, вимоги до яких можуть бути суперечливими, виникає необхідність у деякому механізмі, який дозволив би людині зберегти цілісність свого "Я" в умовах множинних зв'язків зі світом (т. е. залишатися самим собою, виконуючи різні ролі). Особистість (а точніше, сформована підструктура спрямованості) якраз і є тим механізмом, функціональним органом, який дозволяє інтегрувати своє "Я" і власну життєдіяльність, здійснювати моральну оцінку своїх вчинків, знаходити своє місце не тільки в окремій соціальній групі, але і в житті в цілому, виробляти сенс свого існування, відмовлятися від одного на користь іншого.

Таким чином, розвинена особистість може використовувати рольове поводження як інструмент адаптації до визначених соціальних ситуацій, в той же час не зливаючись, не ідентифікуючи з роллю.

Основні компоненти соціальної ролі складають ієрархічну систему, в якій можна виділити три рівні. Перший - це периферійні атрибути, тобто такі, наявність або відсутність яких не впливає ні на сприйняття ролі оточенням, ні на її ефективність (наприклад, цивільний стан поета або лікаря). Другий рівень передбачає такі атрибути ролі, які впливають як на сприйняття, так і на її ефективність (наприклад, довге волосся в хіпі або слабке здоров'я у спортсмена). На вершині трирівневої градації - атрибути ролі, які є вирішальними для формування ідентичності особистості.

Рольова концепція особистості виникла в американській соціальній психології в 30-х роках XX ст. (Ч. Кулі, Дж. Мід) і одержала поширення в різних соціологічних плинах, насамперед у структурно-функціональному аналізі. Т. Парсонс і його послідовники розглядають особистість як функцію від того безлічі соціальних ролей, які притаманні кожному індивіду в тому чи іншому суспільстві.

Чарлз Лантухи вважав, що особистість формується на основі безлічі взаємодій людей з навколишнім світом. У процесі цих интеракций люди створюють своє "дзеркальне Я", яке складається з трьох елементів:

1. того, як, на нашу думку, нас сприймають інші ("Я впевнена, що люди звертають увагу на мою нову зачіску");
2. того, як, на нашу думку, вони реагують на
3. те, що бачать ("Я впевнена, що їм подобається моя нова зачіска");
4. того, як ми відповідаємо на сприйняту нами реакцію інших ("Мабуть, я буду завжди так зачісуватися").

Ця теорія надає важливого значення нашої інтерпретації думок і почуттів інших людей. Американський психолог Джордж Герберт Мид пішов далі у своєму аналізі процесу розвитку нашого "Я". Як і Кулі, він вважав, що "Я" - продукт соціальний, що формується на основі взаємин з іншими людьми. Спочатку, будучи маленькими дітьми, ми не здатні пояснювати собі мотиви поведінки інших. Навчившись осмислювати свою поведінку, діти роблять тим самим перший крок в життя. Навчившись думати про себе, вони можуть думати і про інших; дитина починає набувати почуття свого "Я".

На думку Міда, процес формування особистості включає три різні стадії. Перша - імітація. На цій стадії діти копіюють поведінку дорослих, не розуміючи його. Потім випливає ігрова стадія, коли діти розуміють поводження як виконання визначених ролей: лікаря, пожежного, автогонщика і т.д.; в процесі гри вони відтворюють ці ролі.