Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Етапи становлення, правові засади
|
|
Забезпечення ефективної реалізації бюджетної політики є важливою метою державного уряду. Задля реалізації даної мети необхідно враховувати особливості функціонування механізму бюджетної системи на різних етапах її формування та розвитку. Таким чином, доцільним є розглянути етапи становлення бюджетної системи України.
Перший етап бюджетної історії України стосується Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.). В узагальненому вигляді основні потоки надходжень та видатків княжої казни в Київської Русі можна представити у такому вигляді (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Система доходів і видатків княжої казни в Київській Русі (IX - XII ст.)
| Княжа казна | |||
| Доходи | Видатки | ||
| Зовнішні джерела | Внутрішні джерела | Зовнішні джерела | Внутрішні джерела |
| Військова здобич | Доходи від князівств Київської Русі | Витрати на послів до інших держав | Утримання княжого двору |
| Данина з підкорених народів | Доходи від органів судочинства | Дарунки дружнім країнам | Утримання апарату управління |
| Оплата військової допомоги союзним народам | Доходи від надання позик | Оплата послуг військових формувань інших народів | Утримання збройних формувань |
| Подарунки від дружніх держав | Податкові платежі | Поточні соціальні потреби | |
| Мито від зовнішньої торгівлі | Господарська діяльність князя | Будівництво нових поселень, споруд; утримання релігійних закладів |
Джерело: [31]
Слід відмітити, що головним джерелом поповнення державної казни була данина з підкорених народів, яку вони платили здебільшого хутром. Однак починаючи з ХІ ст., все значущу роль починають відігравати внутрішні джерела, таким чином частку доходів київська казна отримувала від князівств, які входили до складу Київської держави. Основою внутрішніх надходжень були різні види мита та збори, які мали характер податків. Різні види мита можна поділити на два види: заставне (збиралося на початку торгівлі та проїзд) і торговельне. Податкові платежі надходили в різних формах: данина, подать, поклони, корми, побори [31, с.115].
Наступний історичний період становлення бюджетної системи (ХІV –XVI ст.) характеризувався занепадом, порушенням політико-династичних зв’язків з іншими регіонами, що пояснюється наслідками монголо-татарської навали. Після занепаду Києва економічне і культурне життя України переміщується до Галицько-Волинського князівства, спостерігається значний вплив на економіку України Литви, Польщі та Росії, які, починаючи з ХІV ст., стали значно укріплювати свої позиції. На даному етапі рівнів зборів податків було кілька –
загальнодержавний, окремого князівства, повіту, села, окремого пана і осадчого. Таким чином, платниками державі були міста, села та окремі власники майна. На користь держави стягувалося мито (у грошовій, натуральній, відробітковій формі), що збирали власники маєтків через які проходили торгівельні шляхи.
Наступний етап розвитку бюджетних відносин на території сучасної України характеризується становленням українського козацтва (ХV – ХVІІІ ст.). Важливо зауважити, що на Січі не знали форм ведення бюджетного процесу, однак під кінець існування у Коші була зведена деяка статистична звітність, а також фінансове рахівництво ("Секрети Війська Запорізького"). Значну частину доходів Січ отримувала від зовнішніх надходжень, а саме: військова здобич, царська платня. Однак військова добич не була основним джерелом надходжень, основну їх частину приносила торгівля – від продажу товарів за межами Січі, сплата податків від продажу товарів на території Січі, мито за транзит товарів. В узагальненому вигляді доходи і видатки Запорозької Січі можна представити в табл. 2.2 [44].
Таблиця 2.2
Date: 2016-05-15; view: 470; Нарушение авторских прав