Методологічне обґрунтування оцінки впливу на здоров’я

Передбачення впливів на здоров¢я будь-якої зміни політики залежить від синтезу всіх доступних даних для висновку щодо її вірогідного результату та застосування цієї оцінки до населення. МакІнтрі та Петікру зауважують, що “ідентифікація та об¢єднання даних, їх оцінка щодо методологічної обґрунтованості та доцільності, та їх об’єднання з якісними даними – скоріше за все виявиться складним, проте критичним аспектом для вагомості оцінки впливу на здоров¢я” [12]. В опублікованих оцінках впливу на здоров¢я часто не має чіткого опису дослідницьких стратегій та критеріїв для оцінки якості, що використовувались для ідентифікації даних; це означає, що у більшості з них не використовувались системна перевірка даних. Вірогідним результатом використання таких даних є необ’єктивна та неточна оцінка впливів [13].

Для системної перевірки та синтезу даних, що впливають на зміну політики, необхідно багато часу та зусиль. В сфері оцінки впливу на навколишнє середовище вже виконано значний об¢єм роботи, щоб дослідники могли якнайкраще використовувати епідеміологічні дані. Проте, значний об’єм роботи, що відноситься до оцінки впливу на здоров¢я виконано в рамках дисциплін, з якими спеціалісти з громадського здоров¢я не обов’язково обізнані (наприклад, кримінологія або освіта). Більше того, багато звітів публікується лише у “grey literature” і тому доступ до неї є обмеженим. Багато оцінок законодавчих ініціатив, що впливатимуть на суспільство, будуть проводитись не у формі контрольованих досліджень, а передбачатимуть напівекспериментальні розробки, групові дослідження, серії випадків та дослідження якості. Методи синтезу чітких даних з таких джерел – складні і все ще розвиваються [29]. Однак, нещодавно утворена Campbell Collaboration та результати діяльності Центру Обґрунтованої Політики заснованого Радою Економічного та Соціального Дослідження Євросоюзу зроблять значний внесок як у створення бази даних для оцінки впливу на здоров¢я так і в розвиток методів, що відносяться до цієї сфери [15,16].

Консультації з зацікавленими сторонами. Інше джерело даних для оцінки потенційних впливів на здоров¢я – консультації з зацікавленими сторонами. Важко заперечувати проти процесу консультації з експертами та громадськістю, що є засобом зробити процес прийняття рішень, що впливають на державну політику, більш прозорим. Проте, якщо консультація має бути корисним та надійним джерелом інформації, сам процес консультації повинен бути чітким, та має бути визнано її вплив як засіб зміни права.

Консультація з експертами та громадськістю передбачає 4 основні проблеми.

Перша – власне проведення консультації продуманим та надійним способом. Вчені, що займаються соціальними науками, розробили цілу низку технологій вибірки, інтерв¢ювання (як на індивідуальному, так і на груповому рівні) та аналізу кількісних даних. Однак, в опублікованих дослідженнях не має чіткого посилання на використані методи. Яким чином було опитано групи “до яких важко дістатись”? Яка вибірка використовувалась: випадкова, опортуністична чи цільова? Яким був рівень участі? Хто не брав участі у дослідженні? Чому? Чи записувались інтерв¢ю або цільові групи і чи розшифровувались результати? Який тематичний аналітичний підхід застосовувався? Це є питання для обговорення.

Друга проблема пов¢язана з суто консультацією: виникає небезпека довіритися думці зацікавлених сторін у передбаченні результатів політики. Часто данні належним чином проведених досліджень не підтверджують інтуїтивну оцінку [17]. Деякі з таких рішень, наприклад – вкладати немовлят спати на животі, тому що це імітує положення при реанімації – мали суттєві побічні наслідки.

По-третє, коли до оцінки впливу на здоров¢я підключається громадськість, це стає її втручанням у її ж права. Проблеми, асоційовані зі сприйняттям ризику та його величиною, широко обговорювались [18]. Просте усвідомлення того, що необхідна оцінка впливу на здоров¢я, може у не передбачуваний спосіб змінити уявлення громадськості щодо ризику, пов¢язаного зі зміною. Таким чином, саме проведення оцінки впливу (позитивного або негативного) на здоров¢я матиме вплив на здоров¢я суспільства. І врешті решт, залучення громадськості може розглядатись як спосіб усунення опозиційних партій від прийняття рішень (аргумент “ми пішли на консультацію”). Етичні аспекти залучення громадськості до консультації також потребують подальшого доопрацювання.