Постановка завдання

Розглянуто проблему збільшення навантаження на викладачів зі складання документації, що пов’язана з навчальним процесом. В процесі впровадження в систему освіти нових державних освітніх стандартів вищої освіти (ДОС ВО 3+) при формуванні навчальних планів і робочих програм необхідно ураховувати залежність компетенцій від набору дисциплін, зв'язку між досліджуваними дисциплінами, які вимагають частої актуалізації та узгодження з думкою роботодавців. Такі завдання характеризуються більшим обсягом інформації і складністю взаємодії зв'язків аналізованих факторів. При складанні викладачами робочих програм це може призводити до помилок і суперечливим оцінками, а в подальшому - до претензій з боку аудиторів системи менеджменту якості освіти. Описані підходи дозволяють вирішити задачу автоматизованого формування робочих програм навчальних дисциплін. Економія часу та мінімізація недоліків в робочих програмах дозволять удосконалити процес підготовки фахівців у ВНЗ за рахунок спеціального програмного забезпечення, здатного здійснювати обробку інформації в планах і програмах для виявлення в них неузгодженостей і протиріч. Проаналізовано потреби при створенні робочої програми, розглянуто різні алгоритми автоматизованого формування робочої програми навчальної дисципліни.

Впровадження компетентнісного підходу в систему вітчизняної освіти вимагає від організаторів процесу підготовки фахівців внесення в процес планування і реалізації основної освітньої програми (ООП) ряду змін, пов'язаних з тим, що оцінка якості освіти заснована на оцінці компетенцій [7-9].

Основні завдання управління процесом навчання, такі як складання навчальних планів, формування навчальних доручень, моніторинг якості підготовки фахівців, необхідно вирішувати з урахуванням вимог ДОС ВО 3+, в яких основою є формування у випускників необхідних компетенцій, на які в подальшому буде орієнтуватися роботодавець.

При плануванні процесу підготовки випускників створюються паспорта компетенції. При формуванні навчальних планів повинна враховуватися ступінь затребуваності компетенцій і призначатися кількість кредитних одиниць дисциплін відповідно до ступеня їх значимості для формування компетенції. При формуванні навчальних доручень викладачів повинні враховуватися ступінь важливості дисципліни і кваліфікація викладача [7-9]. Такі процедури, як визначення змісту дисципліни, визначення оптимального порядку вивчення пов'язаних дисциплін, підбір викладача для читання певного курсу, врахування досвіду колег і вимог роботодавців при підготовці робочих програм дисциплін є взаємо пов'язаними, і їх необхідно регулювати.

Все це безпосередньо пов'язано зі збільшенням обсягу і ускладненням системи документообороту, що призведе до додаткового навантаження на викладачів і керівників підрозділів.

В даний час практично у всіх ВНЗ є автоматизовані інформаційні системи, без яких ефективна і оперативна робота багатьох відділів була б вкрай складною, а часом і неможливою. Але в даний час відсутні системи, що полегшують поточну роботу викладачів, пов'язану з оновленням і створенням робочих програм по дисциплінах відповідно до вимог, що змінюються. Такі системи повинні надавати можливості оперативного пошуку потрібної інформації з єдиних джерел, акумуляції досвіду колег по читаним курсах в спеціально організованій базі даних, генерації робочої програми з дисципліни, мінімізації помилок при формуванні робочих програм, полегшення проведення процедури внутрішнього аудиту кафедр відповідно до вимог системи менеджменту якості.

Автоматизована система управління (АСУ) ВНЗ, по суті, є системою підтримки прийняття рішень для керівників освітніх установ і покликана значно але спростити роботу не тільки керівника навчального закладу, а й штатних працівників, а також підвищити якість освітнього процесу. Розробники архітектури АСУ ВНЗ враховують насамперед потреби автоматизації основної бізнес-функції ВНЗ - навчального процесу. Зокрема, в архітектуру розробники закладають можливості формування індивідуальної програми навчання учня (блоки дисциплін за вибором, факультативні дисципліни), облік індивідуальної програми при виконанні таких функцій, як формування навчальних потоків, формування розкладу занять, облік проведення занять, облік контрольних заходів і програм, облік успішності і навчального навантаження з використанням бально-рейтингової системи.

Практично всі АСУ ВНЗ розділені на функціональні модулі (рис. 2.1.).

Рисунок 2.1 – Функції АСУ ВНЗ

Однак, незважаючи на велику кількість всіляких функцій АСУ ВНЗ і наявність функції «Управління навчальним процесом», вони не відповідають усім потребам ВНЗ в зв'язку з впровадженням компетентнісного підходу.

Порівняльний аналіз характеристик і можливостей систем автоматизації навчального процесу у ВНЗ, розпочатий в [10] показав, що дані системи не враховують вимоги нових ДОС ВО 3+ в частині планування та реалізації ООП за наступними критеріями:

1) формування паспортів компетенцій;

2) призначення дисциплін кредитних одиниць відповідно до ступеня значимості дисципліни для формування компетенції;

3) складання навчальних планів і робочих програм з урахуванням послідовності вивчення дисциплін і формування компетенцій;

4) формування навчальних доручень викладачів з урахуванням ступеня значимості дисциплін і кваліфікації викладачів;

5) моніторинг рівня формування компетенцій.

В даний час планування навчальної діяльності пов'язане з великою часткою суб'єктивізму в зв'язку з відсутністю досліджень і статистики про ступінь взаємозалежності компетенцій, а також про фактори, що впливають на формування компетенцій.

Далі розглядатиметься алгоритм формування робочої програми дисципліни з урахуванням взаємовпливу дисциплін і формованих компетенцій.

Щорічно завідувачі випускними кафедрами спільно з директором інституту (деканом факультету) складають навчальний план спеціальності / напрямку. Навчальний план підписують завідувач кафедрою і директор інституту (декан), перевіряє начальник навчального відділу ВНЗ, візує проректор з навчально-методичної роботи, потім стверджує ректор.

ДОС ВО 3+ визначає:

1) термін освоєння основної освітньої програми підготовки бакалавра, магістра;

2) термін теоретичного навчання, включаючи науково-дослідницьку роботу студентів, практикуми, лабораторні роботи;

3) тривалість всіх екзаменаційних сесій;

4) тривалість навчальних, виробничих і переддипломних практик;

5) термін підсумкової державної атестації, включаючи підготовку і захист випускної кваліфікаційної роботи;

6) тривалість канікул, включаючи подипломну відпустку;

7) максимальний обсяг навчального навантаження студента в тиждень, включаючи всі види його аудиторної і позааудиторної (самостійної) навчальної роботи;

8) мінімальний загальний обсяг канікулярного часу в навчальному році в тижнях, в тому числі в зимовий період;

9) вимоги до обов'язкового мінімуму змісту основної освітньої програми підготовки;

10) проведення установчої та екзаменаційної сесії;

11) годинний еквівалент залікової одиниці.

При складанні навчального плану для реалізації основної освітньої програми ВНЗ має право: 1) змінювати обсяг годин, що відводяться на освоєння навчального матеріалу: для циклів дисциплін - в межах 5%, для дисципліни всередині циклу - 10%; 2) формувати цикл гуманітарних і соціально-економічних дисциплін (дисципліна «Фізична культура» виступає в якості обов'язкової; 3) визначати в установленому порядку найменування направлень, найменування дисциплін напрямів, їх обсяг і зміст, а також форму контролю їх освоєння студентами.

При складанні робочих програм на базі навчальних планів викладачами можуть бути виявлені недоліки, що впливають на якість вивчення пов'язаних дисциплін, послідовність викладання яких порушена. Це пояснюється необхідністю забезпечити виконання формальних критеріїв при складанні навчальних планів, наприклад таких, як:

- число іспитів і заліків в семестрі не може бути вище певної кількості;

- тривалість сесії;

- з дисциплін за вибором не може бути іспиту або курсової роботи;

- аудиторне навантаження в навчальному році не повинна перевищувати певної кількості годин.

У зв'язку з цим загальна схема створення навчального плану передбачає процедури перевірки і коригування, а це викликає зміни робочих програм і їх змісту.

Автоматизована система «Робоча програма» повинна здійснювати автоматизовану генерацію робочої програми на основі базового шаблону або перевірку існуючої програми на відповідність даним навчального плану, виводити звіт про наявність помилок.

Робоча програма повинна включати в себе велику кількість елементів, зокрема такі, як:

1) цілі і завдання дисципліни;

2) розприділення годин дисципліни з навчального плану;

3) інформація щодо компетенцій;

4) план вивчення дисципліни;

5) тематика курсових проектів (робіт);

6) навчально-методичне та інформаційне забезпечення дисципліни;

7) дані про матеріально-технічному забезпеченні дисципліни;

8) список рекомендованої літератури.

Всі ці елементи потребують актуалізації, і це контролюється регулярно в ході процедур внутрішнього і зовнішнього аудиту кафедри. Зокрема, перевіряється забезпеченість дисципліни навчальною літературою, актуальність літератури і т. д. Ці процеси в перспективі також можна частково автоматизувати з умовою об'єднання баз даних навчальних планів, навчальних доручень, навчально-методичних розробок викладачів та ін.

Перш ніж перейти до інтерфейсу розробленого додатка, розглянемо контекстну діаграму (рис. 2.2.). Діаграма відображає процес формування робочої програми дисципліни, де потоки даних відображають вхідну і вихідну інформацію.

Рисунок 2.2 – Діаграма декомпозиції [16]

В ході дослідження предметної області були виявлені наступні пов'язані сутності:

1) дисципліни;

2) компетенції;

3) зв'язок дисциплін;

4) зв'язок дисциплін з компетенціями;

5) навчальний план.

Алгоритм формування робочої програми, що забезпечує зворотний зв'язок між викладачами, які беруть участь в навчальному процесі, роботодавцями та керівниками підрозділів освітнього закладу, представлений на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 – Алгоритм формування робочої програми

Для автоматизованої обробки даних з метою отримання варіанту робочої програми передбачається існування наступних користувачів системи:

1) завідувач кафедри;

2) викладач;

3) аудитор.

В даний час спостерігається відрив наявних варіантів автоматизації від вимог до складання основних освітніх програм, які диктує перехід освіти на компетентнісний підхід.

Результати дослідження можуть бути використані для вирішення завдань з підвищення оперативності складання і перевірки відповідності робочих програм критеріям якості. Автоматизація процесу формування навчальних планів і складання робочих програм значно зменшить кількість помилок при визначенні послідовності вивчення дисциплін в навчальних планах і забезпечить зворотний зв'язок безпосередньо між викладачами, які беруть участь в навчальному процесі, роботодавцями та керівниками підрозділів освітньої установи. В результаті формування у студентів необхідного переліку компетенцій з ДОС ВО 3+ відбуватиметься рівномірно і більш якісно.