Пропозиції щодо автоматизації ІСУ ВНЗ

Всі вищезазначені інформаційні системи виконують великий об’єм роботи для автоматизації роботи вищого навчального закладу, але в результаті, жодна з них не дає чітко розраховану робочу навчальну програму.

Я пропоную створити програмний додаток, в результаті роботи якого буде створено текстовий файл з розрахованим навчальним планом.

Навчальний план є основним документом, дані якого є основою для всіх наступних, тому до створення навчального плану необхідно підходити з особливою ретельністю. Необхідно пам'ятати, що при автоматизованому методі створення документів планування, створення паперової версії навчального плану не є головною метою, так як паперовий є лише зручною формою відображення реального навчального плану, що зберігається в базі даних комп'ютера і є основою для інших розрахунків. Саме тому, будь-які зміни до нього повинні вноситися в наступному порядку: зміни вносяться в комп'ютер, після чого робиться повна роздруківка навчального плану.

З тієї ж причини, необхідно виконувати і деякі умовні дії, необхідність яких на перший погляд не зовсім очевидна, наприклад, заповнення графіка навчального процесу для заочної форми навчання: так як кількість тижнів в семестрі береться автоматично і саме з графіка, то заповнення графіка є абсолютно необхідним, не дивлячись на те, що графік для заочної форми навчання не відображає динаміку реального процесу навчання.

Програма навчальної нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Вона розробляється фахівцями ВНЗ і затверджується Вченою радою університету, як правило, на 5 років (період акредитації спеціальності) або до зміни Галузевих стандартів.

Програма навчальної вибіркової дисципліни розробляється відповідною кафедрою згідно тих самих вимог що й для програм з нормативної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає методи і засоби поточного і підсумкового контролю. Робоча програма складається фахівцями кафедри і затверджується засіданням кафедри щорічно до початку навчального року.

Структурні складові робочої програми навчальної дисципліни такі: тематичне планування, теми лекцій, теми практичних (лабораторних, семінарських) занять, перелік тем для самостійної роботи, перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ), перелік літератури (основної та додаткової) та електронні адреси джерел.

Зміст лекційного курсу передбачає теми і плани лекцій, конспекти (авторський підручник або навчальний посібник), рекомендовані джерела інформації.

Зміст практичних, лабораторних та семінарських занять повинен складатися з теми, мети (обладнання), питань до самостійного вивчення матеріалу, обговорення, контролю знань, рекомендованих електронних адрес та літератури.

Самостійна робота відноситься до важливішої складової навчального процесу і виконується студентами у вільний від обов'язкових навчальних занять час. Навчальний час для самостійної роботи регламентується робочим навчальним планом і повинен становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи визначається програмою навчальної дисципліни і містить перелік питань і завдань та списку літератури для їх самостійного опрацювання.

До цього переліку слід внести засоби навчання, в окремих випадках місце (лабораторії, кабінети, бібліотеки тощо) для самостійної роботи, інструктивно -методичні матеріали до самостійної роботи та інше.

Навчально - методичні засоби бібліотеки і особливо кафедри є головними у забезпеченні продуктивної самостійної роботи, а саме: підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій викладача, фахові монографії, методичні рекомендації, вказівки до виконання практичних робіт, інструкції та методики до виконання лабораторних дослідів, мультимедійні матеріали тощо.

Самостійна робота студента над. засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці університету або міста, лабораторіях, кабінетах, на навчальних ділянках, а також в домашніх умовах. У необхідних випадках, самостійна робота організується за певним графіком і у присутності лаборанта (зазначається у переліку тем).

При організації самостійної роботи студента на кафедрі передбачається можливість отримання необхідної консультації (години чергування викладача згідно графіка) або допомоги з боку фахівця, що й зазначається у переліку тем або питань самостійної роботи, (дивись «Положення про організацію самостійної роботи студентів» в «Збірнику нормативних документів щодо організації навчального процесу в МДПУ ім. Б.Хмельницького», Мелітополь-2009).

Контрольні заходи включають поточний, періодичний (модульний) та підсумковий контроль.

Крім цього до діагностичних засобів входить пакет комплексних контрольних робіт з нормативних дисциплін та пакет ректорських контрольних робіт з кожної дисципліни.

Форма проведення поточного контролю під час практичних (семінарських і лабораторних) занять визначається кафедрою. Періодичний і підсумковий контроль та виконання індивідуальних навчально - дослідних завдань здійснюються відповідно розробленого «Положення про контроль успішності студента та якості навчання в умовах КМСОНП університету».

Форми і види контролю знань студентів з кожної дисципліни повинні бути представлені в НМК.

Критерії оцінювання знань студентів розробляються згідно з «Положенням про контроль успішності студента та якості навчання в умовах КМСОНП в МДПУ».

Навчально - методичний комплекс повинен містити комплексні контрольні роботи (ККР) з циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (за погодженням із деканатом), а також фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін та ректорські контрольні роботи (РКР) з кожної дисципліни.

Перш ніж приступити до створення нового навчального плану, переконайтеся, що ви правильно вибрали спеціальність і спеціалізацію.

Створення чистого НП (з "нуля"). Вдаватися до цього варіанту має сенс лише в тому випадку, якщо необхідно сформувати НП на нову спеціальність, на яку ще навіть немає ГОСА в електронному вигляді. Найпростіше було б почекати, коли такий ГОС з'явиться, але якщо чекати можливості немає, ось тоді і знадобиться цей варіант.

Особливістю розроблення навчального плану в університеті незалежно від форми навчання (денна, заочна, дистанційна) є складання на рівні інституту (факультету) уніфікованої, спільної для одного або кількох споріднених галузей підготовки (галузі знань) частини, яка включає спільні дисципліни нормативних циклів. Варіативно частину навчального плану складають для кожного напряму підготовки (спеціальності) відповідна випускова кафедра та деканат.

До Структури навчального плану входять:

- графік навчального процесу зі зведення бюджетом годин;

- план навчального процесу;

- план практичної підготовки;

- план проведення державної атестації.

Графік навчального процесу оформляються у вигляді таблиці, в якій навчальний рік представляються з 52 тижнів и відмічають відповідними позначками терміни основних видів робіт по курсах: теоретичне навчання, екзаменаційна сесія (чи підсумкова атестація), канікули, практика, державна атестація тощо.

Традиційно зведений бюджет часу оформлюється у вигляді окремої таблиці, в якій основні види роботи, що зазначені у графіку навчального процесу, кількісно узагальнюють по кожному курсу навчання за кожний навчальний рік та в цілому за весь період навчання з відповідного напряму підготовки (спеціальності).

Для компактності подачі інформації на титульній сторінці навчального плану з правої сторони графіка навчального процесу пропонується будувати таблицю зведення бюджету годині. Форма і зміст таблиці зведення бюджету годин залежить від ОКР підготовки фахівців.

План навчального процесу має конкретизувати з кожної дисципліни таку інформацію:

- назву дисципліни, загальну кількість годин та кредитів ЄКТС, що виділяються на неї, та на певні види навчальних занять (всього; в т. ч. аудиторні, з них лекції, лабораторні, практичні (семінарські) заняття; індивідуальна робота під керівництвом викладача; самостійна робота студентів тощо);

- кількість контрольних точок в розрізі семестрів (іспити, за­ліки, курсові проекти/роботи, розрахунково-графічні роботи тощо).

При складанні навчальних планів рекомендується зменшу­вати кількість навчальних дисциплін та практик циклу професійної та практичної підготовки шляхом поєднання їх змісту, який має спільну предметну спрямованість і збільшення загального обсягу. Рекоменду­ється зосередити вивчення нормативних дисциплін, спільних для на­пряму підготовки, на перших двох курсах навчання.

Для рівномірного розподілу по семестрах навчального на­вантаження викладачів кафедр, що обслуговують усі спеціальності (на­приклад, історії і країнознавства, права, філософії та ін.), бажано в на­вчальних планах різних факультетів планувати вивчення відповідних дисциплін в різних семестрах, дотримуючись логічної послідовності. Таке планування дає можливість вивчати дисципліну на одному факультеті в осінньому семестрі, на іншому - у весняному, що ліквідує нерівно­мірність завантаження викладачів у семестрах вищезгаданих кафедр.

При розробленні навчального плану рекомендується пла­нувати вивчення дисципліни впродовж одного курсу, що дає можли­вість перезарахувати її у повному обсязі з присвоєнням кредитів ЄКТС при переведенні студентів в інші ВНЗ, в тому числі в рамках академічної мо­більності. В окремих випадках, коли дисципліна має загальний обсяг більше 10 кредитів і вивчення її потрібно перенести на наступний курс, доцільно таку дисципліну представити у вигляді окремих частин, наприклад: “Вища математика-І” та “Вища математика-ІІ”.

Планування практик представляється у вигляді таблиці, в якій наводяться назва практики (навчальна, виробнича, технологічна, переддипломна тощо), порядковий номер семестру, в якому вона про­водиться та тривалість її проведення у тижнях, а також кількість кре­дитів ЄКТС, призначених кожному виду практики.

Date: 2016-06-09; view: 462; Нарушение авторских прав