ІІ. 1. Метод проекту як можливість виявити різні сторони особистості школяра

Науковці виділяють кілька операцій розумового процесу: «Відомо, що мислення, взагалі, це пізнавальний процес, який визначається відображенням дійсності. Елементарною одиницею мислення є думка. Мислення складається з певних операцій:

- аналіз – уявне відокремлення предмету або явища;

- синтез – поєднання окремих елементів, ознак в одне ціле (аналіз і синтез – це дві сторони одного розумового процесу);

- порівняння – встановлення подібностей і відмінностей між предметами та явищами;

- дедукція – рух знання від більш загального до менш загального;

- індукція – рух знання від окремого до загального;

- аналогія – умовивід, в якому від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість за іншими ознаками» (3, ст. 262)

Учні не тільки мають різний рівень інтелекту, а й надають перевагу одному чи кільком типам розумового процесу. Учні, яких ми називаємо «обдаровані» - можуть легко справлятися із різними видами майже однаково добре. Аналіз і синтез даються добре всім учням. Порівняння – можна легко засвоїти, якщо учень виконає кілька подібних завдань. А от такі процеси, як дедукція, індукція та аналогія потребують більших розумових затрат і без тривалої підготовки – для учнів важкуваті. Але і їх можна засвоїти. Найвищим рівнем розумової діяльності вважається креативне мислення – тут потрібно не повторити чи проаналізувати, а створити щось кардинально нове. Якщо ми учнів зацікавимо творчістю – їх попереду чекає змістовне і цікаве життя. Якщо ні – учень проживе доросле життя без однієї із найвищих радощів – радості творення. Тому так важливо знайти в кожному з дітей ті риси, які притаманні лише йому, таланти, які він міг би розвивати. І розкритися дитячому потенціалу допоможе саме метод проектів.

Працюючи із методом проектів, ми формуємо компетентність продуктивної творчої діяльності, яка за роботою Пометун О. включає:

1. Залучення учнів до підготовки і участі шкільних історичних і правових вечорів, свят, історичних та правових вистав.

2. Заохочення пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи.

3. Проведення на уроках рольових ігор, застосування перевтілень.

4. Заохочення учнів до написання науково-фантастичних оповідань («У пошуках скарбів гетьмана Полуботка», «Загадка бібліотеки Ярослава Мудрого»)

5. Заохочення до історичних розвідок» (11, ст. 24)

Діти мають різні таланти: співають, танцюють, малюють, пишуть вірші та оповідання, але навчити їх, як користуватися цими талантами, як їх розвивати, як радувати ними оточуючих – ми можемо допомогти дитині при роботі над проектами. Також ми маємо навчити їх цінувати і таланти інших людей.