Основні типи казок

Казка – це абстрагована форма місцевої розповіді, представленої в більш стислій і кристалізованій формі. В казках представлена загальнолюдська основа життя. Казка – це школа розпізнавання прихованих, глибоких рис характеру людини. Призначення казки в тому, що вона дає натхненний, життєво-спонукальний приклад для наслідування, який на несвідомому рівні нагадує людині про необмежені життєві здібності [2]. У чарівних казках ми маємо справу не з особистими індивідуальними аспектами людської психіки, а з безособистими об’єктивними структурами, що лежать в її основі.

Казки – частина нашої історії, культурне надбання, яке може дати людям відчуття неперервності і згуртованості. У межах казкотерапії ми можемо осмислювати через казку різноманітні життєві явища, події життя, феномени духовного пошуку і багато іншого. Виділяються п’ять типів казок: (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Типи казок

До художніх казок ми відносимо казки, створені багатовіковою мудрістю народу, та авторські казки. Саме їх прийнято називати казками, міфами, притчами, історіями. В художніх казках є і дидактичний, і психокорекційний, і психотерапевтичний, і навіть медитативний аспекти. Художні казки створювалися зовсім не для процесу психоконсультування, але тим не менш з успіхом йому слугують.

Охарактеризуємо народні казки. Найбільш давні народні казки називаються міфами. Найстаріша основа міфів і казок – єднання людини і природи [7].

Народні казки несуть важливі для нас ідеї.

1. Оточуючий світ – живий. В будь-яку мить все може почати розмовляти з нами. Ця ідея важлива для формування обережного відношення до того, що нас оточує, починаючи з людей і закінчуючи рослинами.

2. Оживші об’єкти оточуючого світу можуть діяти самостійно, вони мають право на особисте життя. Ця ідея важлива для формування готовності до прийняття іншої людини.

3. Розподіл добра і зла, перемога добра. Ця ідея важлива для підтримки бадьорості духу і розвитку устремлінь до кращого.

4. Найбільш цінне дається через іспит, а те, що далося задарма, може швидко зникнути. Ця ідея важлива для формування механізму цілерозрахування і терпимості.

5. Навкруги багато помічників. Але вони приходять на допомогу тільки в тому випадку, якщо ми не можемо впоратися із ситуацією або завданням самостійно. Ця ідея важлива для формування відчуття незалежності, а також довіри до оточуючого світу [19].

Наше життя багатоманітне, тому сюжети народних казок різноманітні.

Казки про тварин – це казки про взаємовідносини людей і тварин. Діти до п’яти років легко ідентифікують себе з тваринами, намагаються бути схожими на них. Тому казки про тварин краще за все передають маленьким дітям життєвий досвід.

Побутові казки. Вони розповідають про перипетії сімейного життя, показують засоби розв’язання конфліктних ситуацій, формують здорове почуття гумору по відношенню до негараздів, розповідають про маленькі сімейні хитрощі. Тому побутові казки важливі в сімейному консультуванні і при роботі з підлітками, націленої на формування образу сімейних відносин.

Страшні казки. Казки про нечисту силу: відьом, упирів, вурдалаків та інших. Тут ми маємо справу з досвідом дитячої самотерапії: багаторазово моделюючи і проживаючи тривожну ситуацію в казці, діти звільняються від напруги і вивчають нові способи реагування.

Чарівні казки. Завдяки чарівним казкам в несвідоме людини потрапляє «концентрат» життєвої мудрості і інформації про духовний розвиток людини.

Робота з казками розпочинається з аналізу, з обговорення. Коли казкові змісти будуть опрацьовані і пов’язані з реальними життєвими ситуаціями, можна використовувати й інші форми роботи з казками: виготовлення ляльок, драматизацію, малювання.

Авторські художні казки більш образні, ніж народні. Якщо ми хочемо допомогти пацієнту усвідомити свої внутрішні переживання, ми, скоріш за все, оберемо авторську казку, не дивлячись на велику кількість особистісних проекцій.

Художні казки, міфи, притчі, байки дозволяють початківцю терапевту не обтяжувати себе складанням «правильних казок, оскільки є велика кількість казок». При цьому треба пам’ятати, що народні казки дають нам «концентрат» мудрості, а авторські історії чудово «розбавляють» його образами, почуттями, відношеннями, інтерпретацією. Саме авторські історії розказують нам про особистісні сторони життя, що є дуже важливим для світорозуміння.

Дидактичні казки створюються педагогами для «упаковки» учбового матеріалу. При цьому абстрактні символи наділяються душею, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати сутність і важливість деяких знань. У формі дидактичних казок «подаються» учбові завдання [2].

Алгоритм дидактичної казки-завдання такий:

1. Уведення в казкову країну, в якій живе символ. Розповідь про звички і життя в цій країні.

2. Порушення благополуччя. В якості руйнівників можуть виступати злі казкові персонажі (дракон, баба – яга), стихійні лиха (ураган, злива), важкий емоційний стан (відсутність друзів, смуток, страх).

3. Звернення до дитини: «лише людина з палким серцем і знанням може все врятувати. Тому, щоб відродити країну, потрібно виконати завдання».

На казкотерапевтичних заняттях діти навчаються переписувати задані додому математичні завдання у вигляді дидактичних казок. В таких історіях виконання завдання – це проходження іспиту: ряд вирішених завдань приводять героя до успіху.

Психокорекційні казки створюються для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині сутності того, що відбувається.

Використання психокорекційних казок має вікові обмеження (до 11-13 років) і обмеження проблем (неадекватна, неефективна поведінка).

Алгоритм психокорекційної казки такий:

1. В першу чергу ми знаходимо героя, близького дитині за статтю, віком, характером.

2. Потім описуємо життя героя в казковій країні так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.

3. Далі вводимо героя у важку ситуацію, схожу на реальну ситуацію дитини, і приписуємо герою всі хвилювання дитини.

4. Герой починає шукати вихід із скрутного становища. Або ми починаємо погіршувати ситуацію, приводячи її до логічного кінця, що також підштовхує героя до змін. Герой може зустрічати істот, які опинились в такому ж становищі, і дивитися, як вони розплутують цю ситуацію. Наше завдання – через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.

5. Герой розуміє, що був не правий і починає змінюватись [2].

Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховану причину «поганої» поведінки. Як правило їх п’ять. Дитина поводить себе погано в наступних випадках:

1. Вона бажає, щоб на неї звернули увагу. В цьому випадку в корекційній казці будуть моделі соціально прийнятних засобів звернення уваги.

2. Вона бажає володарювати над ситуацією, дорослими, однолітками. В цьому випадку в психокорекційній казці може бути запропонована позитивна модель прояву якостей лідера.

3. Вона бажає за щось помститись дорослому. При цьому в психокорекційній казці є вказівка на викривлене бачення героєм проблем і конструктивна модель поведінки.

4. Їй страшно, вона бажає позбутися невдач. В цьому випадку герої корекційної казки підтримують героя і пропонують засоби подолання страху.

5. В неї не сформоване почуття міри. В цьому випадку психокорекційна казка може довести ситуацію до абсурду, показуючи наслідки вчинків героя, і залишаючи вибір стилю поведінки за ним [там само].

Психокорекційну казку можна просто прочитати дитині, не обговорюючи її. Таким чином, ми даємо можливість побути наодинці з самим собою і поміркувати. Якщо дитина хоче, можна обговорити з нею казку, програти її за допомогою ляльок, малюнків і т. д.

Психотерапевтичні казки. Казки, які розкривають глибинний зміст подій. Історії, які допомагають побачити те, що відбувається з іншого боку, з боку життя Духу. Вони завжди однозначні, не завжди мають «традиційно» щасливий кінець, але завжди глибокі. Психотерапевтичні зв’язки часто залишають людину з питанням. Це, в свою чергу, стимулює процес особистісного росту. Багато психотерапевтичних казок присвячуються проблемам життя і смерті, відношення до втрат і здобутків, подіям, які перетворюються, коханню і шляху. Ці казки допомагають там, де інші психологічні техніки безсилі.