Фундаментальна суперечність: невгамовні потреби - обмежені ресурси. Крива виробничих можливостей. ВНД і ВВП

Крива виробничих можливостей опи _сує фундаментальну суперечність гос подарського життя: необмежені потре-би — обмежені ресурси. З проблемою вибору вона співвід­носиться цілковито і безпосередньо, бо графічно ілюструє можливості виробництва певного обсягу одного виду про­дукції при даному обсязі іншого за певної кількості наявних ресурсів і даного рівня розвитку техніки і технології.

Будь-яка економічна система розв'язує проблеми — що, як, скільки, для кого виробляти/Відповіді на ці запитання диктує обмеженість ресурсів. Тому перед людиною завжди постає проблема вибору — чому саме віддати перевагу: спо­живчим товарам чи засобам виробництва, предметам пер­шої необхідності, військовій чи мирній продукції?

Крива виробничих можливостей відображає різноманіт­ні комбінації обсягів будь-яких (двох) товарів за даного об­сягу ресурсів та даного рівня розвитку техніки і технології.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Можна виробляти або тільки гармати (точка А), або тільки олію (точка F). Збільшення виробництва будь-яко­го товару можна досягти тільки зниженням виробництва іншого товару. Найкращою є точка G, але вона — за межами виробничих можливостей і тому є недосяжною.

Точка G1 свідчить про недовикористання наявних ре­сурсів. Тому ефективною буде лише та економіка, що зна­ходиться на кривій виробничих можливостей.

На правому графіку (2.2) відображається проблема аль­тернативних витрат — по-перше, і ціна, яку платить суспіль­ство, орієнтоване на мілітаризацію, — по-друге. На вироб­ництво танків і комбайнів використовуються подібні ресур­си. Під час переведення промисловості на рейки військового виробництва з виготовленням кожної нової одиниці танків необхідно жертвувати все більшою кількістю комбайнів. Перша партія танків спричинить скорочення 0,8 партії ком­байнів, друга коштуватиме вже одної партії комбайнів, тре­тя — двох, четверта — чотирьох. Тобто кожне нарощування кількості танків на одну одиницю потребує зниження все більшої кількості комбайнів. Це й будуть альтернативні для суспільства витрати виробництва військової продукції, тоб­то та ціна, яку сплачує суспільство в результаті нестримної мілітаризації економіки.

Результат суспільного виробництва — це матеріальний продукт. Для підприєм­ства, фірми результатом буде виробництво

одиничного продукту або послуги, для суспільства — су­купного продукту — валового національного або валового внутрішнього продукту (ВНП або ВВП), тобто кінцевого продукту, очищеного від повторного рахунку. ВНД (валовий національний дохід) — це ринкова вартість річного продук­ту, виробленого національним капіталом усередині країни й у зарубіжних філіях. ВВП — це ринкова вартість річного продукту, виробленого з ресурсів даної країни на її території, у тому числі зарубіжними фірмами. Національний дохід (НД) — це ВНД (ВВП) мінус амортизація, мінус непрямий податок на бізнес. Під час вимірювання обсягів сукупного продукту важливі не лише абсолютні, а й відносні величини, зокрема, виробництво ВНД (ВВП), НД на душу населення.

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

Розрізняють також виробництво не­обхідного і додаткового продукту. Це по­в'язано з розмежуванням робочого часу на необхідний і додатковий. Протягом необхідного робочого часу створюється необхідний продукт — та частина чистого продукту, що спрямовується на відтворення робочої сили. Відтворення робочої сили означає відновлення її життєвих сил, якісний розвиток особистого фактору. За рахунок не­обхідного продукту задовольняються матеріальні, соціальні і духовні потреби робітника та членів його сім'ї. Протягом додаткового робочого часу створюється додатковий про­дукт. За рахунок цієї частини чистого продукту, виробле­ного понад необхідну кількість, задовольняються суспіль­ні потреби. Створюються фонди — резервний, на випадок непередбачених обставин, непрацеспроможних, спільного задоволення потреб, нарешті, інвестиційний фонд, що вико­ристовується для розширеного відтворення економіки.