Поради по входженню в контакт

Давайте програємо Ваш прихід до керівника відділу освіти. З чого починати?

Передбачте всі можливі випадковості. Розробіть "свій" план зустрічі, врахуйте те, що під час зустрічі можуть виникнути непередбачені ситуації. Щоб не попасти в пастку, передбачте можливості альтернативної поведінки. Не допускайте, щоб випадок поклав Вас на лопатки.

Завчасно, в міру можливості, більше дізнайтеся про ділові якості, особливості спілкування з особою, яка призначила Вам зустріч. Нічого не спрощуйте і ні в чому не покладайтеся на успіх.

І ось Ви заходите до кабінету керівника.

Заходьте з впевненим виглядом, а він створюється поставою, темпом рухів, безпосередністю, Вашою "свободою". Стан прямий, але не задерев’янілий. Підборіддя підняте, голова піднята, Ви здаєтеся вище ростом, встановлюється контакт погля­дом, краще звучить голос.

Заходьте не поспішаючи. Людина яка поспішає здається збудже­ною та метуш­ливою. Наближайтеся до керівної особи звичайним для Вас кроком.

Як потиснути руку? Дружній потиск руки означає дуже багато. Це один з перших, часто єдиний фізичний контакт з іншим. Потиск руки повинен "вийти" міцним та сильним.

Кисті рук, потиснувши одна одну, завмирають на мить. Не допускайте довгої "тряски" або тривалого стискання. Міцність потиску руки – свідчення впевненості, а ні в якому разі не "армреслінг".

Дещо про Ваш голос. Потиск руки супроводжуйте простим "Добрий день!" Ці слова повинні бути добре чутними, в них звучить Ваша безпосередність та довіра.

Як і хода, Ваша мова повинна бути ритмічною. Скоромовка свідчить про Ваше хвилювання. Примусьте себе говорити з швидкістю, зручною для сприйняття, виразним, але не монотонним голосом. Не тільки вдумуйтеся в те, що Ви говорите, але й вслухайтеся в те, як Ви це вимовляєте.

"Будь ласка, сідайте".

Отримавши запрошення сісти, зверніть увагу на крісло, запропоноване Вам. У м’якому кріслі Ваші коліна будуть підпирати підборіддя: безглузда поза – незручне положення.

Якщо вибору немає – сядьте на стілець, випрямтеся та неодмінно зберігайте правильну поставу, сидіть вільно, невимушено.

Ситуація: керівник – жінка, а Ви чоловік. Як Вам себе поводити в такому випадку? Так само! Все, що доречно стосовно керівника-чоловіка, доречно і відносно керівника-жінки.

Маючи час для аналізу ситуації, в якій Вам належить діяти, точно визначивши мету, яку Ви прагнете досягти в процесі спілкування, Ви отримаєте значну перевагу. Напевно, успіх буде на Вашій стороні не за будь-якої ситуації, але в середньому "загальний рівень" Ваших перемог зросте.

Не забувайте – більшість педагогів не роблять цих приготувань, цих попередніх кроків, які тепер робите Ви. А тому – з самого початку перевага за Вами! Використайте її.

Що заважає Вам бути впевненим в собі? Для кожного педагога знаходяться свої причини, з яких у нього зменшується впевненість в собі. Серед названих нижче перешкод, спробуйте знайти "свої":

ª недостатня практика. Це означає, що Ви недостатньо часто в практиці педагогічної (управлінської) діяльності виявляєте свої обмеження та не намагаєтеся встановити, чи допоможете Ви собі стати більш впевненим;

ª виховання, яке сформувало Вас. Часто буває, що батьки та всі, хто турбувалися про Вас y ранні роки, зменшили Вашу здатність постояти за себе;

ª неясні уяви. У Вас, з певних причин, немає чітких орієнтирів і тому Ви самі не знаєте, чого бажаєте;побоювання ворожнечі. Ви побоюєтеся виявів гніву та негативних реакцій, бажаєте, щоб Вас сприймали за розсудливого;

ª недооцінка самого себе. Ви чомусь не відчуваєте за собою права займати тверду позицію та вимагати коректного, толерантного, чесного ставлення до себе;

ª погана самопрезентація. Це означає, що Ви викладаєте свої думки непереконливо, суперечливо або дуже емоційно.

Необхідні для себе особисто та для педагогічної (управлінської) діяльності навички впевненості можна розвивати, спостерігаючи за тим, як Вашим колегам вдається поводитися впевнено. Тут Вам зможуть допомогти ще такі прагматичні, але корисні ради:

1) уникайте заплутаних емоцій. Коли Ви скривджені або емоційно вражені, то від учнів, колег, керівництва чекайте реакцію на Ваші емоції, а не на те, що Ви хотіли донести до них. Це може заплутати справу та направити зусилля в бік від вирішення проблеми;

2) "будьте простішими". Іноді важливість того, що педагог прагне донести до учнів, втрачається через велику складність або через спробу мати справу відразу з декількома питаннями;домагайтеся свого. Працюйте над вирішенням питань, незважаючи на можливу необхідність довго пояснювати свої наміри поки Ви не будете задоволені можливістю вирішити проблему;

3) не "втрачайте себе". Якщо щось важливе для Вас, домагайтеся, щоб всі навколо Вас знали про Вашу позицію з цього питання;

4) стежте, щоб Вас не збивали. Колеги часто намагаються збити Вас з того, що Ви їм хочете сказати. Це може бути викликане тим тиском, який на них здійснюється. Слухайте їх, але стійте на своєму;

5) помилки не послабляють. Якщо сталося так, що Ви допустили помилку, не допускайте виникнення почуття невідповідності своєму місцю. Інакше Ви послабите власну позицію;

Йдіть від перемоги до перемоги. Створюйте для себе оточення, сприятливе для успіху та перемоги (але не за рахунок інших). Деякий час вивчайте варіанти, де та в чому зможуть виграти Ваші колеги або опоненти.