Роль дотику в спілкуванні

При спілкуванні на інтимній дистанції (за класифікацією Холла) часто доцільними бувають невербальні ^* засоби (дотику, погладжування) з метою зменшення рівня формалізації та психофізіологічної напруженості дитини (учня). Дотики та погладжування необхідні людині, так само, як їжа та тепло.

У книзі "П’ять шляхів до серця дитини" (Г.Чепмен та Р.Кемпбелл) мова йде про те, що свою любов до дитини можна виразити через дотик, слова схвалення, час, проведений разом, подарунки, допомогу. Один із самих голосних та виразних голосів любові дорослих до дітей – дотик. Інколи замість слів досить доторкнутися до дитини. І навіть коли "мова дотиків" це не той шлях, що веде до серця вашої дитини, адже ласка потрібна кожному.

За дослідженнями американських психологів дитина у віці до одного року не може обійтися без постійного відчуття тепла рук рідних йому людей.

У п’ять років дитина повинна відчути за добу не менш як 200 лагідних дотиків батьків, рідних, вихователя.

Доросла жінка... Якщо за добу вона відчула менше 15 лагідних дотиків з боку чоловіка, дітей та подруг, то вона відчуває себе невпевнено, роздратовано, у неї розвивається підозра, невроз.

Дорослий чоловік... Упевнено відчуває себе при 8-12 дотиках за добу.

Треба пам’ятати, що, доторкуючись до людини, ми при цьому проникаємо в його біополе, в чужий життєвий простір. Як писала Аушра Аугустінавічуте: "Напевно, ми більш усього наближаємося до істини, стверджуючи, що всі види стосунків гарні при дотриманні безпечної дистанції". Тому дотик має свої певні правила: