Подвійний стандарт* в управлінні освітою

Поняття "подвійний стандарт" в соціології має двояке тлумачення: 1) у першому випадку – це невідповідність щирості проголошених намірів реальній думці людини; наміри з "камнем за пазухою"; 2) ґендерний аспект бачення смислу управлінської (життєвої) проблеми.

Понад 80% чисельності педагогічних колективів складають жінки. Зростає і число жінок – директорів шкіл, зараз їх уже понад 56 %. Жіночий фактор вносить в управління освітою свою специфіку. Дослідженнями встановлені основні психологічні розходження, що визначаються приналежністю до статі.

Жінки частіше користуються інтуїцією. Вони більш схильні до образного мислення і не затруднюють себе слідкуванням за формальною логікою своїх суджень. "Жіноче" мислення неусвідомлено пов’язане з дійсно життєво важливими факторами, в той час як понятійне мислення чоловіків (з їх прихильністю до строгої логіки) може заводити далеко від реальних життєвих ситуацій. Тому чоловіки частіше, ніж жінки, живуть та діють невпопад.

За дослідженнями І.Г.Кона та О.О.Бодальова, в жінок-керівників характеристики, за якими визначається ставлення людини до оточуючих, за шкалою цінностей, займають більш високе місце, ніж у чоловіків. Водночас, жінкам-керівникам властива емоційна нестабільність, вони більш схильні до навіювання. Жінкам властиві велика поступливість та доброзичливість, але в той же час їх характеризує більш висока тривожність. За О.Бодальовим, середній обсяг спілкування у жінок-керівників в півтора рази більший, ніж у чоловіків.

Спостерігаються відмінності в ранжуванні управлінських якостей. Так, жінки-директори шкіл на перше місце ставлять "гнучкість відносин", чоловіки – "справедливість".

Чоловік в управлінні більш традиційне явище. Він частіше ставить себе на перше місце, більше піклується про зміцнення своїх позицій, менше схильний до делегування повноважень. Він орієнтований на результат.

Для жінок-керівників більш значимим є сам процес управління, а не результат. Вони лояльно ставляться до чужих досягнень, намагаються перенести устрій свого сімейного життя як стиль управління школою. Крім того, жінки-керівники вважають, що для управлінської діяльності важливою є така якість, як "відповідальність за інших", у той час як чоловіки більш значимою вважають "самокритичність". Жінки-керівники демонструють більшу готовність до співробітництва, більш уважні до людей; їм властива велика сміливість та активність у соціальних контактах, які для них є емоційно значимими; вони оцінюють себе більш адекватно, у той час, як чоловіки-директори завищують свої комунікативні можливості.

Таблиця 5

(складена чоловіками)

Доречі, жінка упродовж доби промовляє не менш 23 тис. слів, натомість чоловіки обмежуються 11-12 тис. слів за той же час.

Чоловіки – управлінці підсвідомо оцінюють себе вище, ніж оточуючих, а жінки – вище чоловіків, ніж себе (С.Ф.Шабанов, А.Р.Петровський).

Питання до розділу

& Які приклади менеджерських рішень відомі вам з часів доісторичного періоду розвитку людства?

& Хто був засновником та фундатором наукового менеджменту? Чому на вашу думку батьківщиною наукового менеджменту стали США?

& Що об’єднує різні тлумачення поняття "менеджмент"?

& Що є спільного та відмінного у роботі менеджера і керівника установи?

& Які суспільні і соціальні фактори сприяють розвитку та впровадженню ідей наукового менеджменту?

& Проаналізуйте концептуальні компоненти "школи наукового управління" Ф.У. Тейлора.

& Поясніть прогресивність поглядів А.Файоля.

& Яким чином етнічні, релігійні, культурні компоненти впливають чи визначають розвиток менеджменту?

& Що є визначальними ознаками організації? За якими законами розвиваються організації?

& Поясніть зміст поняття "організаційна культура".

& Прокоментуйте основні принципи теорії управління та основні підходи в управлінні.

& Як ви пояснюєте "подвійний стандарт" в управлінні?