Теорія управління

Ще 400 років до н.е. філософ Сократ з іронією писав: "Жодна людина не почне займатися ремеслом, якщо попередньо не вивчила його, навіть коли це найнезначніше заняття. Проте кожен вважає себе підготовленим для найважчої справи – для управління".

Французький письменник Проспер Меріме у новелі "Таманго" описує випадок, коли невільники вирвалися з полону у трюмі корабля, яким їх везли із Сенегалу до Нового Світу. Вони вбили всю команду і захопили корабель. Як з’ясувалося, після перемоги, ніхто з невільників не вмів управляти судном. Після багатоденних страждань та спроб врятуватися всі вони загинули посеред океану.

Зважаючи на нашу слов’янську ментальність, М. Горький писав: "...Я з особливою підозрою, особливою недовірою ставлюся до російської людини при владі – недавній раб, вона стає найсвавільнішим деспотом, як тільки здобуває можливість бути владикою ближнього свого".

Управління^* – це безперервний та цілеспрямований процес впливу на керований об’єкт.

Система управління – механізм, що забезпечує цей процес.

Основним атрибутом управління виступає організація. Організація^* – це об’єднання людей, які спільно працюють для досягнення визначених цілей.

Виділяються такі типи організації: патерналістська (підтримка та захист); бюрократична (відстоювання інтересів організації); автократична (самовпевнене придушення навколишніх); демократична (виробництво ідей, їх аналіз та реалізація); новаторська (співучасть у проектуванні поведінки та образу дій).

Життя організації підпорядковується ряду законів: закон синергії; закон доповнення внутрішніх процесів та функцій протилежно-спрямованими; закон збереження пропорційності; закон композиції; закон самозбереження; закон інформованості; закон необхідної різноманітності; закон онтогенезу.

Організації властиві ознаки:

ª наявність цілей (діяльності);

ª наявність стійких зв’язків між членами організації та правил, які визначають порядок цих взаємовідносин;

ª постійна взаємодія з навколишнім середовищем;

ª використання ресурсів для досягнення організаційних цілей.

Ці ознаки об’єднує особлива організаційна культура^* – цінності та норми поведінки, що приймаються та яких дотримуються працівники установи. Організаційна культура виконує охоронну, інтегруючу, регулюючу, адаптивну, орієнтуючу, мотивуючу функції, а також формує імідж організації.

С.Хонді визначає чотири типи управлінських культур:

1. Культура влади.

2. Рольова культура.

3. Культура завдання.

4. Культура особистості.

Відомі такі елементи організаційної культури:

ª обряди – стандартні заходи, які проводяться у визначений час і за особливим приводом (прийняття на роботу новачка, проводи на пенсію, вшанування ветеранів);

ª ритуали –сукупність регулярних заходів, що здійснюють психологічний вплив на членів організації з метою зміцнення відданості їй, прищеплювання організаційних цінностей, формування необхідних переконань;

ª звичаї – форма стосунків, сприйнята з минулого, без будь-яких змін.

Малюнок 5

Соціальні організації підпорядковані синергетичним законам виживання, вони створюються, розвиваються та відмирають. Організації, як і люди, мають хвороби. Кількісні характеристики симптомів хвороби поступово переростають у спотворені якості. До організаційної патології можна віднести такі хвороби, як люмпенізація, зміщення цілей, подвійна раціональність, організаційні ігри, "персональна" шизофренія (від слова "персонал") та ін. В установі освіти, яка хворіє, все гіперболізується, набирає характеру надзвичайності, стосунки мають спотворений характер. Всі шукають "ворогів" та "зрадників", процвітає шпигунство серед працівників. Проблеми – "мухи" перетворюються в "слонів". Виникає колективна манія величі, яка як правило, пов’язується з минулою славою. Можлива і манія переслідування: все оточення сприймається як вороже. "Козлами відпущення" стають розумні та критично налаштовані люди, або ж ті, кого можна безкарно принижувати.

Відомі три найбільш стабільно функціонуючі типи соціальних організацій: церква, школа та культура. Організація потребує постійного управлінського моніторингу, інакше за висловом Пітера Дракера "Єдине, що розвивається в організації саме по собі: безладдя, розбрати та бездіяльність".

Таблиця 4

Культура школи

Date: 2015-12-13; view: 390; Нарушение авторских прав