Або Виклики, які ми приймаємо

ВАСИЛЬ КРИЖКО

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

МЕНЕДЖМЕНТУ В ОСВІТІ

Навчальний посібник

Видання ІІ-ге допрацьоване

Освіта України

ББК

УДК

Крижко В.В.

Теорія та практика менеджменту в освіті.

Видання ІІ-ге допрацьоване.

Навчальний посібник охоплює широкий аспект теоретичних засад наукового менеджменту, його історії, ідеології та ролі в формуванні нової генерації управлінців. Ґрунтовно аналізуються типи та особливості освітнього середовища, визначаються основні проекції щодо гуманізації освітньої справи і управління нею у відповідності до принципів менеджменту.

Автор, спираючись на власний багаторічний досвід роботи в школі та установах управління освітою розглядає перспективні моделі шкільної освіти та управління з використанням досягнень сучасної психологічної науки.

Посібник орієнтований на керівників навчальних закладів, працівників відділів освіти, вчителів та студентів педагогічних ВНЗ.

Посібник містить: таблиць – 24, малюнків – 27, діаграм – 16.

Рецензенти:

Н.Л.Коломінський, доктор психологічних наук, професор.

М.І.Приходько, доктор педагогічних наук, професор.

ПЕРЕДМОВА,

або Виклики, які ми приймаємо

великим задоволенням представляю читачу нову книжку Василя Крижка "Теорія та практика менеджменту в освіті". Попит на перше видання цієї книги (2003 р.) перевершив всі сподівання. Книжка знайшла свого читача – керівників закладів освіти, студентів, магістрів та науковців. Розділи цієї книжки передруковують інші педагогічні видання.

З під пера цього автора в останні роки вийшла серія наукових праць: "Менеджмент в освіті", "Основи менеджменту в освіті: теорія, практика та психологія успішного управління", "Психология в практике менеджера образования", "Аксіологічний потенціал державного управління освітою".

В своїх працях В.Крижко розглядає методологічні, теоретичні та практичні аспекти успішного управління освітою в нових умовах.

ХХІ сторіччя, або, як зараз кажуть, новий міленіум, наповнений викликами, для розуміння яких традиційні схеми мислення вже не спрацьовують. Що ж нового ми побачили "вранці" цього міленіуму?

По-перше, це – парадигма глобалізму та пов’язана з нею ідея інформатизації в широкому розумінні цього поняття. Завдяки цим процесам людина все більше розуміє світ як свій дім та осмислює унікальність свого продуктивного існування в ньому. Основними глобальними проблемами ноосфери та людства є освіта, мова, культура, екологія, національна самосвідомість, збереження здоров’я та продовження віку людини, повноважна ґендерність, боротьба з бідністю та упередження геноциду...

По-друге, – забезпечення нового рівня гуманізації всіх сфер діяльності людини та розвиток демократичних засад державності, соціальних структур і інститутів.

По-третє, – формування позитивно орієнтованої моралі поведінки людей. Завдання полягає не лише в тому, щоб зробити світ більш зручним для проживання в ньому, але й, у першу чергу, безпечним для всіх і кожного (ні – тероризму, корупції, наркоманії та іншим асоціальним явищам). Адже поглинення людини суспільст­вом – це, мабуть, найбільш важлива риса її сутності. Сучасна людина постійно поспішає і не приділяє собі достатньо уваги. Інтенсифікація взаємного спілкування, праці та спільного буття багатьох в обмеженому просторі роблять людину майже патологічно сприйнятливою до переконань, які в готовому вигляді "постачаються" суспільством та його інститутами. Від них людина отримує, як готовий товар, переконання – політичні, національні, релігійні чи атеїстичні, якими потім керується в житті. Чи кожен з нас може в цьому самостійно розібратися?

На думку А. Гусейнова, великі люди належать до двох "родів". "Одні великі величчю справи; це знамениті філософи, поети, вчені, винахідники, полководці, всі ті, хто досягли видатних результатів у тій чи іншій галузях людської діяльності.

Інших не можна підвести під жодну рубрику, родове поняття, їх досить назвати лише по імені: Сократ, Ісус Христос, Ганді...

Перші явили світу свій геній, другі – нові зразки життя.

Перші створювали умови людського щастя, другі показували, як можна бути щасливим за існуючих умов".

По-четверте, – менеджмент та бізнес-освіта громадян. Кожен громадянин, особливо коли він "озброєний" вищою освітою (немає значення – гуманітарною, технічною, педагогічною, економічною...) повинен уміти вести свою "справу", хоч поняття "бізнес" та "освіта" наразі в нашій свідомості ще малосумісні. Потребує нових підходів проблема "олюднення" системи управління діяльністю людей, формування нових кваліметричних показників виміру ефективності та результативності соціального й галузевого управління на всіх – рівнях, від конкретної людини до тенденцій, процесів та явищ.

Наша реальність наповнена викликами, які ми повинні вміти сприймати та гідним чином "тримати" їх. Сучасну людину необхідно навчити адекватно реагувати на виклик. За такої ситуації треба вміти здійснювати правильний, поміркований вибір, такий, аби не помилитися, аби не жалкувати. У свідомості молодої людини, нашого сучасника, не повинно бути "п’ятих" та "глухих" кутів.

Так, умови, в яких здійснюється сучасна освіта, складні, але ці проблеми не довічні. Молода держава, нова моральна генерація державних діячів, притаманна українцям розсудливість і прагнення не стояти на узбіччі прогресу людської цивілізації, величезний людський ресурс та науковий потенціал нашої освіти, випробуваний у часі, – це ті чинники, які, безперечно, виступають гарантами нашого успіху.

Тож, нехай цей посібник стане в нагоді керівникам освіти, майстрам педагогічної справи та початкуючим учителям, студентам педагогічних навчальних закладів, допоможе вирішувати професійні, управлінські та власні амбітні проблеми.

Президент Української академії політичних наук,

доктор філософських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України