Менеджмент в освіті

Україні науковий менеджмент ще не отримав достатнього розвитку. Причини цього – у недосконалості правового поля, у недостатньому рівні цивілізованих методів управління персоналом, у нашій багаторічній тоталітарній історії, нарешті, у нашій ментальності.

Особливою галуззю менеджменту є менеджмент в освіті,який має свою специфіку та притаманні тільки йому закономірності. Ця специфіка полягає в особливостях предмету, продукту, знарядь та результатів праці менеджера освіти.

Предметом праціменеджера освітнього процесу є діяльність суб’єкта управління.

Продуктом праціінформація про навчально-виховний процес.

Знаряддям праці є слово, мова.

Результатом праціменеджера є рівень грамотності, вихованості та розвитку об’єкта менеджменту – учнів.

Менеджмент в освіті –це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності.

Основні функції менеджменту в освіті:

ª прийняття розумного рішення;

ª організація виконання прийнятих рішень, створення належних умов для ефективної роботи освітнього закладу, кожного учасника освітнього процесу, забезпечення мотивів та стимулів їх діяльності;

ª контроль виконання рішень.

Методи управління в освітньому менеджменті:

ª економічні методи – економічне стимулювання – найбільш недосконалі, потребують удосконалення на всіх рівнях;

ª адміністративні методи – регламентація діяльності виконавців, її нормування, робота з кадрами (сприятливе середовище для автократів);

ª методи психолого-педагогічного впливу – забезпечення сприятливого психологічного клімату, стимулювання творчості та ініціативи, прогнозування соціальних перспектив розвитку освітнього закладу;

ª методи суспільного впливу – розвиток демократії колективів, запровадження лояльної конкуренції, толерантності, підвищення престижу та іміджу.

У загальноосвітніх навчальних закладах практично ще немає менеджерів. Є управлінці в особі директора, його заступників, педагогів. Але проблема зміни директорського, командного менталітету на менеджерській вже достатньо актуальна. Для керівника школи, педагога така трансформація може здійснюватися в рамках спеціальної психолого-педагогічної підготовки. Інколи менеджмент порівнюють із здоровим глуздом, рішеннями прийнятими на рівні саногенного ^* мислення. Здоровий глузд ^* – це раціональність індивідуального самозбереження.

Проблема менеджменту в школі актуалі­зується тим, що:

ª за специфікою своєї професійної спрямованості вчитель є керівником та організатором життя і діяльності дітей.

ª в умовах переходу до ринкових відносин та зростаючої соціальної незахищенності, безробіття, кожна людина повинна бути готовою, у разі потреби, до організації своєї "справи".

ª педагог покликаний підготувати своїх вихованців до роботи в нових соціальних та економічних умовах.

Численні спроби перенести без змін досвід іноземного менеджменту в практику нашої дійсності не дали очікуваних результатів. Існує актуальна потреба його переробки, адаптації і впровадження з урахуванням специфіки національних традицій, менталітету ^*, законодавчої бази освіти, професійної спрямованості та інших факторів. У такому випадку використання досягнень менеджменту може суттєво збагатити професійну підготовку наших працівників системи освіти та підвищити рівень їх загального розвитку.

Оволодіння основами менеджменту допоможе у підвищенні ефективності педагогічної діяльності. Методи і прийоми самоменеджменту^* допоможуть педагогам успішно вирішувати різноманітні проблеми особистісного плану, навчитися володіти собою, визначати і формулювати чіткі особисті цілі та цінності, займатися саморозвитком, доцільно використовувати час, здійснювати вплив на дітей – це далеко не повний перелік можливостей педагога, який опанував основами менеджменту. Впровадження в школі елементів менеджменту буде сприяти процесу демократизації та гуманізації шкільного життя, ефективному управлінню школою, педагогічним та учнівським колективами.

Слід визнати існування в практиці педагогічних колективів цікавих наробок з проблем самоорганізації особистості.

Самоорганізація – це природна здатність усіх біологічних (соціальних) систем самостійно підтримувати, відроджувати й удосконалювати рівень своєї організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов їх існування та діяльності з врахуванням минулого досвіду. У цьому питанні для керівників шкіл, педагогів вважаються цінними наробки з проблеми самоорганізації особистості (СОО) М.О.Аверіна та Є.С.Львова[2].

Діяльність щодо самовдосконалення достатньо трудомістка, але її результати перевершують очікування і приносять велике задоволення. Головна мета ефективного менеджменту в освіті – домагатися, щоб кожен, керівник школи був здатний діяти самостійно (після того, як визначена мета, форми та засоби її реалізації, форми винагороди), тобто мати ефективно працюючих педагогів-професіоналів.

Пам’ятайте! Менеджмент – це елемент людської культури!