Облік ПДВ

Переважна більшість підприємств є платниками ПДВ. Значна кількість з цієї більшості використовують у своїй роботі програмне забезпечення (1С та ін). При цьому комп'ютерна програма «самостійно» формує проведення за типовими операціями (в тому числі і проводки з ПДВ) і навіть податкову звітність. Але потрібно бути дуже сміливим бухгалтером, що не дивлячись підписати декларацію, яка автоматично сформована програмою, та віднести її до податкової інспекції.

Без перевірки і аналізу коректності оборотів і сальдо за відповідними рахунками (навіть при відмінно налагодженій програмі) не обійтися.

Правильні проводки для господарських операцій, які включають в себе податок на додану вартість, допомагають перевірити коректність визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, а, отже, уникнути помилок у деклараціях з ПДВ.

Бухгалтерський облік ПДВ регламентується як загальними нормами стандартів бухобліку та Інструкції № 291, так і окремим нормативним документом – Інструкцією № 141. Підприємству важливо правильно організувати ведення такого обліку, щоб:

• точно визначити первісну вартість основних засобів (а отже, і суму амортизації), запасів та інших активів, розмір доходів і витрат з тієї чи іншої господарської операції – це дозволить не викривити фінансову звітність;

• забезпечити можливість складання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) на підставі даних бухгалтерського обліку (така умова міститься у п. 16 Інструкції № 141).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно розділом V ПКУ.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ.

Для ведення обліку нарахування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ Інструкціями № 141 та № 291 передбачено такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»;

643 «Податкові зобов'язання»;

644 «Податковий кредит».

Підприємство має право відкрити до цих субрахунків додаткові субрахунки (рахунки третього порядку) і зафіксувати в наказі про облікову політику або в наказі про організацію бухгалтерського обліку.

Ці субрахунки використовуються таким чином.

Субрахунок 641. На цьому субрахунку відображаються податки, що підлягають сплаті в бюджет. Оскільки субрахунок 641 – загальний для всіх податків, для обліку ПДВ в його складі можна виділити додатковий субрахунок, наприклад 6415 «Розрахунки з ПДВ» (такий субрахунок використовується для обліку ПДВ в програмі «1С:Підприємство» версії 7.7, у 8-й версії 1-С - 6412).

На субрахунку 641/ПДВ враховуються:

• податкові зобов'язання щодо ПДВ (Кт 641);

• податковий кредит з ПДВ (Дт 641), що підтверджується документами (митною декларацією (далі – ВМД), податкової накладної (далі – ПН) або одним з документів, перелічених у п. 200.11 ПК).

Сальдо по цьому субрахунку показує підсумкові дані з ПДВ для відображення в Декларації, а саме: зобов'язання до сплати (сальдо Кт 641) або заборгованість бюджету перед платником податків (сальдо Дт 641).

Субрахунок 643. Цей субрахунок використовується для обліку податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні передоплат від покупців (замовників) за товари (послуги).

За дебетом субрахунку 643 відображається нарахування сум ПДВ при отриманні передоплати, за кредитом – їх списання при відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг).

Субрахунок 644. Згідно з Інструкцією № 141 даний субрахунок можна використовувати в двох основних випадках. Для кожного з цих випадків можна відкрити до субрахунку 644 додаткові субрахунки.

За кредитом цього субрахунку відображається нарахування податкового кредиту при перерахуванні передоплати, а по дебету – його списання при отриманні товарів (робіт, послуг);

Використовується для обліку сум вхідного ПДВ, що не підтверджені ПН, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), або у разі, якщо у платника є ПН від контрагента, зареєстрована в ЄРПН, але містить помилки (п. 8 Інструкції № 141).

З ПН, які не були зареєстровані в ЄРПН протягом 365 днів з дати їх складання, покупець втрачає право на податковий кредит (п. 198.6 ПК), для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. В такому разі суми ПДВ, які раніше були відображені на субрахунку 644/(непідтверджений ПК), можуть бути класифіковані як непрямий податок, не відшкодовується підприємству. Значить, вони повинні бути списані:

- на первісну вартість необоротних активів, чи запасів (п. 8 П(С)БО 7, п. 9 П(С)БО 9), тобто в дебет рахунків 10-12, 20, 22, 23, 25, 26, 28 (якщо матеріальні цінності, у зв'язку з придбанням яких суми ПДВ відображені на субрахунку 644, ще продовжують значитися на балансі),

– або до витрат - в дебет субрахунку 949 (якщо на момент втрати права на податковий кредит придбані матеріальні цінності вже були списані з балансу або якщо «безнадійний» податковий кредит був відображений при придбанні робіт або послуг, вартість яких вже списано на витрати поточного періоду).

У підприємств, які застосовують касовий метод, субрахунки 643 та 644 використовуються не тільки при обліку ПДВ по передоплатах, але і при обліку розрахунків за податковими зобов'язаннями і податковим кредитом у випадку, якщо перша подія – відвантаження товарів (надання послуг).

Таблиця 4. Бухгалтерські субрахунки для обліку ПДВ