Тематика удрс та ндрс. · епідеміологічні особливості перебігу інфекційних захворювань у сучасних умовах

· Епідеміологічні особливості перебігу інфекційних захворювань у сучасних умовах.

· Сучасні методи епідеміологічного дослідження інфекційних захворювань.

ІІ Організація протиепідемічної та профілактичної роботи на лікарській дільниці

Тривалість – 2 години.

1 Актуальність теми: інтенсивність епідемічного процесу, своєчасність локалізації та ліквідації осередків інфекційних захворювань значною мірою залежить від організації профілактичної та протиепідемічної роботи на лікарській дільниці. Одними з основних обов’язків дільничного (сімейного) лікаря є зниження рівня інфекційної захворюваності шляхом проведення специфічної профілактики, активного виявлення прихованих джерел інфекції, раннє виявлення епідемічних осередків та недопущення поширення інфекційних захворювань за межі осередків.

2 Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

2.1 Студент повинен знати:

А-2

• методи виявлення інфекційних хворих;

• клінічні та епідемічні показання до госпіталізації;

• терміни та правила виписування інфекційних хворих зі стаціонару;

• терміни та обсяги диспансерного нагляду за реконвалесцентами;

• способи переривання механізму передавання;

• протиепідемічні заходи в епідемічному осередку до і після ізоляції джерела інфекції;

• поняття про контактних осіб, медичний нагляд за ними, їх лабораторне обстеження;

• методику розрахунків статистичних показників (захворюваність, летальність, осередковість);

• порядок планування та проведення профілактичних щеплень;

• методи профілактичної роботи на об’єктах епідемічного ризику;

• порядок та обсяги проведення медичних оглядів працівників об’єктів епідемічного ризику.

2.2 Студент повинен вміти:

А-3

• організовувати та провести заходи, спрямовані на усунення джерела інфекції;

• застосовувати заходи щодо ізоляції хворого на інфекційне захворювання;

• правильно проводити виписування реконвалесцентів зі стаціонару;

• організовувати диспансерний нагляд за перехворілими;

• переривати механізм передавання інфекції;

• організовувати проведення протиепідемічних заходів в епідемічному осередку;

• визначати межі епідемічного осередку та термін його існування;

• визначати коло контактних, необхідність їх лабораторного обстеження;

• застосовувати обмежувальні заходи щодо контактних;

• проводити аналіз інфекційної захворюваності на дільниці;

• організовувати та провести профілактичні медичні огляди працівників об’єктів харчування, водопостачання, торгівлі, громадського харчування та ін.;

• проводити санітарно-освітню роботу на дільниці.

3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

3.2 Структурно-логічна схема змісту теми заняття

ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ДІЛЬНИЧНОГО (СІМЕЙНОГО) ЛІКАРЯ

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ

аЛГОРИТМ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОЇ РОБОТИ

НА ЛІКАРНЯНІЙ ДІЛЬНИЦІ

фУНКЦІЇ ДІЛЬНИЧНОГО (СІМЕЙНОГО) ЛІКАРЯ

• Раннє виявлення інфекційного хворого.
• Збір епідеміологічного анамнезу.
• Рання ізоляція, госпіталізація – обов’язкова і за показаннями: клінічними і епідеміологічними.
• Організація поточної дезінфекції (проводиться силами населення).
• Взяття матеріалу від хворого для бактеріологічного дослідження.
• Своєчасне повідомлення про інфекційне захворювання у територіальну санепідстанцію.
• Санітарно-просвітницька робота.

фУНКЦІЇ ЛІКАРЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

· Консультативно-методична робота з питань діагностики, лікування інфекційних хворих.

· Організація і проведення диспансерного спостереження за реконвалесцентами і носіями.

· Санітарно-просвітницька робота.

фУНКЦІЇ ЛІКАРЯ-ЕПІДЕМІОЛОГА

• Своєчасне проведення епідеміологічного обстеження епідемічного осередку.
• Ретельний збір епідеміологічного анамнезу.
• Визначення меж осередку.
• Виявлення контактних осіб.
• Організація медичного спостереження за контактними протягом максимального інкубаційного періоду.
• Організація лабораторного обстеження контактних осіб з метою виявлення можливих джерел інфекції.
• Забір матеріалу з об’єктів довкілля для лабораторного дослідження.
• Контроль за організацією і проведенням поточної та заключної дезінфекції.
• Відокремлення від колективу контактних: дітей, осіб з декретованих груп.
• Організація екстреної профілактики серед контактних (введення імуноглобулінів, сироваток, бактеріофагів, хіміопрофілактика).
• Повідомлення про захворілого і контактних за місцем навчання, роботи, відпочинку.
• Санітарно-просвітницька робота.

Організація щеплень

Підготовка населення (бесіди, лекції)

Пояснювальна та санітарно-освітня робота.

Інформація про час та порядок щеплень, їх доцільність.

Вимоги до приміщення

Поверхні приміщення повинні витримувати вологе прибирання та дезінфекцію. Обладнання кабінету для щеплень повинно бути таким: холодильник або термоконтейнер (для тимчасових пунктів щеплень), шафу для інструментарію і медикаментів, бікси зі стерильним матеріалом, повивальний столик і медичну кушетку, столи для підготовки препаратів до застосування, стіл (шафа) для збереження документації, ємність з дезінфекційним розчином, коробки безпечної утилізації).

Імунобіологічні препарати для щеплень

Отримання з СЕС заздалегідь згідно з потребою.

Дотримання умов зберігання (відповідно до інструкції про використання). Температурний режим повинен дотримуватися при зберіганні та транспортуванні препаратів. Для більшості бактеріальних та вірусних препаратів оптимальна температура +2, +8º С; для тривалого зберігання пероральної вакцини для профілактики поліомієліту рекомендується її утримання при температурі від -15 до -25º С. Категорично не допускається заморожування адсорбованих вакцин – АКДП, АДП, АДП-М, АП, вакцини проти вірусного гепатиту В тощо, а також розчинників для живих вірусних вакцин.

Підготовка медичного персоналу

Щорічно територіальними управліннями охорони здоров’я та санітарно-епідеміологічними станціями організовуються семінари для середніх медичних працівників з теорії імунізації і техніки проведення профілактичних щеплень з обов’язковим проведенням заліків.

3.3 Список рекомендованої літератури