Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тематика удрс та ндрс. · епідеміологічні особливості перебігу інфекційних захворювань у сучасних умовах
· Епідеміологічні особливості перебігу інфекційних захворювань у сучасних умовах. · Сучасні методи епідеміологічного дослідження інфекційних захворювань. ІІ Організація протиепідемічної та профілактичної роботи на лікарській дільниці
Тривалість – 2 години.
1 Актуальність теми: інтенсивність епідемічного процесу, своєчасність локалізації та ліквідації осередків інфекційних захворювань значною мірою залежить від організації профілактичної та протиепідемічної роботи на лікарській дільниці. Одними з основних обов’язків дільничного (сімейного) лікаря є зниження рівня інфекційної захворюваності шляхом проведення специфічної профілактики, активного виявлення прихованих джерел інфекції, раннє виявлення епідемічних осередків та недопущення поширення інфекційних захворювань за межі осередків.
2 Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується) 2.1 Студент повинен знати: А-2 • методи виявлення інфекційних хворих; • клінічні та епідемічні показання до госпіталізації; • терміни та правила виписування інфекційних хворих зі стаціонару; • терміни та обсяги диспансерного нагляду за реконвалесцентами; • способи переривання механізму передавання; • протиепідемічні заходи в епідемічному осередку до і після ізоляції джерела інфекції; • поняття про контактних осіб, медичний нагляд за ними, їх лабораторне обстеження; • методику розрахунків статистичних показників (захворюваність, летальність, осередковість); • порядок планування та проведення профілактичних щеплень; • методи профілактичної роботи на об’єктах епідемічного ризику; • порядок та обсяги проведення медичних оглядів працівників об’єктів епідемічного ризику.
2.2 Студент повинен вміти: А-3 • організовувати та провести заходи, спрямовані на усунення джерела інфекції; • застосовувати заходи щодо ізоляції хворого на інфекційне захворювання; • правильно проводити виписування реконвалесцентів зі стаціонару; • організовувати диспансерний нагляд за перехворілими; • переривати механізм передавання інфекції; • організовувати проведення протиепідемічних заходів в епідемічному осередку; • визначати межі епідемічного осередку та термін його існування; • визначати коло контактних, необхідність їх лабораторного обстеження; • застосовувати обмежувальні заходи щодо контактних; • проводити аналіз інфекційної захворюваності на дільниці; • організовувати та провести профілактичні медичні огляди працівників об’єктів харчування, водопостачання, торгівлі, громадського харчування та ін.; • проводити санітарно-освітню роботу на дільниці.
3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи 3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
3.2 Структурно-логічна схема змісту теми заняття ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ДІЛЬНИЧНОГО (СІМЕЙНОГО) ЛІКАРЯ
ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ
аЛГОРИТМ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОЇ РОБОТИ НА ЛІКАРНЯНІЙ ДІЛЬНИЦІ фУНКЦІЇ ДІЛЬНИЧНОГО (СІМЕЙНОГО) ЛІКАРЯ
фУНКЦІЇ ЛІКАРЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ · Консультативно-методична робота з питань діагностики, лікування інфекційних хворих. · Організація і проведення диспансерного спостереження за реконвалесцентами і носіями. · Санітарно-просвітницька робота. фУНКЦІЇ ЛІКАРЯ-ЕПІДЕМІОЛОГА
Організація щеплень Підготовка населення (бесіди, лекції) Пояснювальна та санітарно-освітня робота. Інформація про час та порядок щеплень, їх доцільність. Вимоги до приміщення Поверхні приміщення повинні витримувати вологе прибирання та дезінфекцію. Обладнання кабінету для щеплень повинно бути таким: холодильник або термоконтейнер (для тимчасових пунктів щеплень), шафу для інструментарію і медикаментів, бікси зі стерильним матеріалом, повивальний столик і медичну кушетку, столи для підготовки препаратів до застосування, стіл (шафа) для збереження документації, ємність з дезінфекційним розчином, коробки безпечної утилізації). Імунобіологічні препарати для щеплень Отримання з СЕС заздалегідь згідно з потребою. Дотримання умов зберігання (відповідно до інструкції про використання). Температурний режим повинен дотримуватися при зберіганні та транспортуванні препаратів. Для більшості бактеріальних та вірусних препаратів оптимальна температура +2, +8º С; для тривалого зберігання пероральної вакцини для профілактики поліомієліту рекомендується її утримання при температурі від -15 до -25º С. Категорично не допускається заморожування адсорбованих вакцин – АКДП, АДП, АДП-М, АП, вакцини проти вірусного гепатиту В тощо, а також розчинників для живих вірусних вакцин. Підготовка медичного персоналу Щорічно територіальними управліннями охорони здоров’я та санітарно-епідеміологічними станціями організовуються семінари для середніх медичних працівників з теорії імунізації і техніки проведення профілактичних щеплень з обов’язковим проведенням заліків.
3.3 Список рекомендованої літератури Date: 2015-12-12; view: 501; Нарушение авторских прав |