Досвід Німеччини

Серед країн ЄС найбільш фінансово потужними та успішними щодо реалізації довгострокового бюджетного прогнозування виявилися дві країни -Німеччина та Франція, хоча між ними й існують значні відмінності.

Німеччина є федеративною державою, що має свій прояв у особливостях організації та регламентації бюджетного процесу, зокрема, він значно децентралізований, і макроекономічне прогнозування уряд здійснює із залученням сторонніх експертних організацій. Існуючий механізм макроекономічного прогнозування та загальногосподарського програмування почав формуватися у Німеччині з 1967 р. Не зважаючи на те, що фіскальна система Німеччині значно децентралізована і різні ланки бюджетної системи мають широку самостійність, у рамках єдиного правового поля проводиться чіткий розподіл повноважень і відповідальності усіх суб’єктів бюджетного процесу, здійснюється розмежування завдань, які необхідно вирішити, за їх масштабом, складом і компетенцією державних органів управління. Єдині стандарти бюджетування, обліку та звітності поширюються на усі ланки бюджетної системи, а підготовка довгострокового прогнозу є невід’ємною частиною бюджетного процесу. За рахунок існування в країні всеохоплюючої правової регламентації бюджетного процесу та дієвого механізму реалізації на практиці правових норм, ФРН досягла високого рівня податкової та бюджетної прозорості.

Головними суб’єктами економічного прогнозування та фінансового планування у ФРН є федеральні міністерства економіки та фінансів. До компетенції Міністерства економіки відноситься розробка середньострокових (на 4 роки) “цільових проекцій” економічного розвитку держави, які щорічно корегуються та продовжуються на один рік за принципом змінного планування. Одночасно з цим федеральний уряд щорічно затверджує річні “проекції”, що містяться у щорічних урядових економічних докладах. Середньострокові та річні “проекції” базуються на відповідних економічних прогнозах та презентують лише агрегатовані показники (темпи приросту ВВП, рівень безробіття, темпи інфляції тощо) без відповідної розбивки за секторами економіки та регіонами. Міністерство економіки складає декілька альтернативних прогнозів середньострокових та річних “проекцій”, з яких на останньому етапі їх затвердження обирається найбільш прийнятний.

Міністерство фінансів на основі отриманих від Міністерства економіки прогнозних оцінок розробляє середньострокові фінансові плани федерального бюджету. Оскільки фінансові ресурси держави акумулюються та витрачаються органами управління трьох рівнів – федеральними, земельними та місцевого самоврядування (комунальними), то виникає необхідність постійного узгодження їх фінансової політики. Для цього відповідно до Закону “Про бюджетні принципи” у Німеччині були створені дві спеціальні структури – Рада з фінансового планування та Кон’юнктурна рада.

Рада з фінансового планування наділена дорадчими функціями при федеральному уряді, до складу якої входять міністри фінансів федерації і федеральних земель, а також представники органів місцевого самоврядування. Головне завдання Ради з фінансового планування – підготовка рекомендацій стосовно обсягів, напрямків та термінів надання державних інвестицій, забезпечення процесу їх узгодження на всіх рівнях бюджетної системи, а також координація на рівні федерального уряду розробки бюджету, оскільки через бюджетну самостійність федерального центру, земель і органів місцевого самоврядування угоди між ними носять виключно політичний характер і не є юридично обов’язковими. В теперішній час Рада з фінансового планування відіграє вагому роль у системі державного планування та прогнозування. У коло завдань цього органу також входить координація фінансового планування на рівні федерації, земель та громад, з метою узгодження обсягів державних витрат і доходів з можливостями та потребами економіки країни і соціальної сфери.

Кон’юнктурна рада наділена більшими повноваженнями та приймає безпосередню участь у розробці короткострокових кон’юнктурних (антициклічних) програм. До складу цього органу входять федеральні міністр економіки та міністр фінансів, по одному представнику від кожної із земель, чотири представника від комунальних союзів (органів місцевого самоврядування), а також президент Федерального банку Німеччини.

Розробкою бюджетного прогнозу займається міжбюджетна робоча група з податкових розрахунків, до складу якої входять представники федерального центру, усіх 16 федеральних земель, органів місцевого самоврядування і Бундесбанка, Федерального статистичного управління, Ради економічних експертів і дослідницьких інститутів. Ця група відповідає за підготовку офіційних урядових прогнозів по конкретних дохідних статтях бюджету, що закладають основу для оцінки доходної частини бюджету в цілому, як складової макроекономічного прогнозу. Проте процедури узгодження показників між макроекономічними прогнозами та статтями доходної частини бюджету не передбачено, що значно обмежує корисність таких прогнозів у випадках, коли змінюються макроекономічні умови. За два тижні до засідання члени робочої групи обмінюються між собою власними прогнозами.

У січні кожного року федеральний уряд надає Бундестагу та Бундесрату річний економічний звіт про напрямки діяльності уряду у сфері економіки та фінансів на поточний рік, основні параметри виконання економічної та фінансової політики затверджених реформ.

В Німеччині широко розповсюджена практика залучення видатних вчених-економістів до вирішення питань економічного прогнозування шляхом створення при уряді науково-допоміжних органів, зокрема Рада експертів з питань загальногосподарського розвитку, Наукові ради при міністерстві економіки та фінансів, Експертна рада з оцінки загальноекономічного розвитку тощо. Ці органи виконують консультативні функції, щорічно готуючи експертні доклади стосовно оцінки поточного стану економіки країни та тенденцій її розвитку на майбутній період. Важливу допоміжну роль у розробці державних прогнозів і програм відіграють провідні науково-дослідні економічні інститути, які розробляють короткострокові, середньострокові та довгострокові прогнози розвитку економіки ФРН на основі спеціальних контрактів-заказів, які надходять від різних державних і недержавних органів і організацій, здійснюють оцінку перспектив її розвитку економіки країни.