Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Задача 2. Хворий М. звернувся до лікаря зі скаргами на болі в області печінки, зниження апетиту, розлади травлення
Хворий М. звернувся до лікаря зі скаргами на болі в області печінки, зниження апетиту, розлади травлення. Іноді відмічав пожовтіння склер. З анамнезу стало відомо, що пацієнт тривалий період проживав в районі річки Об та часто споживав в їжу солену та в’ялену рибу. При клінічному обстеженні виявлено збільшення печінки, при лабораторному дослідженні фекалій виявлені яйця невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричні, світло-жовтого кольору, майже безбарвні; на одному полюсі є кришечка, а на протилежному – горбок, розміри – 26 – 30 мкм. а) Який гельмінтоз можна запідозрити? б) Який паразит викликає дане захворювання? Вкажіть його морфологічні особливості. в) Яким чином могло відбутись зараження хворого та яка стадія паразита є інвазивною для людини? г) Як можна пов’язати симптоми хвороби та локалізацію паразита в організмі людини? Еталон відповіді: а) Опісторхоз б) Сисун котячий (Opisthorchis felineus). Статевозріла особина має розміри 8 – 13 мм, два присоски, в задній частині тіла знаходяться два чотири- і п’ятилопатеві сім’яники, розділені вивідною протокою. в) Зараження хворого відбулося при споживанні в їжу погано просоленої або в’яленої риби, в м’язах якої знаходились інвазивні стадії збудника – метацеркарії. г) В організмі людини паразит локалізується в протоках підшлункової залози та жовчних протоках печінки, часто викликаючи їх закупорку та запалення. Цим можна пояснити симптоми захворювання у даного пацієнта. VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті: а) Методика проведення заняття: На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі. В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів. б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань. 1. У пацієнта, що приїхав з Казахстану, при зондуванні жовчного міхура був виявлений паразит ланцетоподібної форми, розміром 4 -13 мм в довжину, що має два присоски – ротовий і черевний. Гермафродит. Парні сім’яники розміщені в задній частині тіла і відділені один від одного видільним каналом. Поставте пацієнту діагноз: A. Метагонімоз; B. Опісторхоз; C. Клонорхоз; D. Дикроцеліоз; E. Фасціольоз.
2. Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути: A. Церкарії; B. Метацеркарії; C. Адолескарії; D. В + С; E. А + В + С.
3. Основні прояви патогенної дії при сечостатевому шистосомозі: A. Механічне пошкодження судин внаслідок міграції личинок; B. Утворення запальних інфільтратів і виразок у стінці сечового міхура; C. Поява рубців у сечовивідних шляхах, звуження просвіту сечоводів та зменшення ємності сечового міхура; D. Вірно В+С; E. Вірно А+В+С.
4. У хворого, що проживає на Далекому Сході, при дуоденальному зондуванні виявлені дрібні гельмінти (0,5 х 8 мм) ланцетоподібної форми, схожі на опісторхів і клонорхів. Диференціальну діагностику між ними можна провести на підставі наступних морфологічних ознак: A. Наявності ротового і черевного присосків; B. Сім’яників, розміщених в задній частині тіла; C. Сім’яники в клонорха мають розгалужену форму, а в опісторха – лопатеву; D. Жовтівники розміщені в центральній частині тіла; E. Матка розгалуженої форми, розміщується перед сім’яниками.
5. Природна осередковість окремих трематодозів забезпечується наявністю: A. Проміжного хазяїна серед несвійських (диких) тварин, разом із збудником; B. Остаточного (дефінітивного) хазяїна серед тварин дикої фауни, разом із збудником; C. Поширення хвороби в певній природно-географічній місцевості; D. Існування осередку і його збереження без участі людини; E. Вірні всі варіанти.
6. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і горбок на протилежному. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий. A. Fasciola hepatica; B. Dicrocoelium lanceatum; C. Paragonimus ringeri; D. Opisthorchis felineus; E. Schistosoma yaponicum. 7. В торгову мережу надійшла партія лососевих риб з Далекого Сходу. При мікроскопії м'язів риби паразитологом на плавцях та на лусці були виявлені інцистовані метацеркарії (3 – 4 личинки в полі зору мікроскопа). Вживання такої погано термічно обробленої або просоленої риби могло б бути причиною зараження людини, кішки, собаки: A. Опісторхозом; B. Клонорхозом; C. Метагонімозом; D. Дикроцеліозом; E. Шистосомозом.
8. Хвора 34 років, поступила в інфекційне відділення зі скаргами на болі в животі, нудоту, нестійкі випорожнення (пронос до 5 – 6 разів на добу). Такий стан продовжувався понад два місяці. Із епіданамнезу стало відомо, що хвора імігрантка з Кореї, де довгий час працювала на рибокомбінаті. Лікар запідозрив гельмінтоз і направив хвору в лабораторію на овоскопію фекалій. В фекаліях знайдені яйця світло-коричневого кольору, лимоноподібної форми, розміром 26 – 28 х 15 – 17 мкм. На одному полюсі є кришечка, на протилежному – горбик. В центрі яйця знаходиться розвинений мірацидій. Поставте діагноз: A. Метагонімоз; B. Шистосомоз; C. Клонорхоз; D. Фасціольоз; E. Опісторхоз.
9. Хвора К., 30 років звернулась до лікаря зі скаргами на біль внизу живота і при сечовипусканні. Пацієнтка працювала в Йємені протягом трьох років на зрошувальних рисових полях. Враховуючи отриману інформацію лікар запідозрив сечостатевий шистосомоз. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторне обстеження на знаходження яєць в: A. Фекаліях; B. Харкотинні; C. Сечі; D. Біоптаті кишки; E. Біоптаті шкіри. 10. У студента, що приїхав з Південної Америки в фекаліях знайдені яйця великих розмірів (140 х 60 мкм) з великою шпичкою збоку. З анамнезу стало відомо, що він хворіє протягом шести років з ураженнями шлунково-кишкового тракту. Найвірогідніший гельмінтоз у студента: A. Шистосомоз сечостатевий; B. Шистосомоз японський; C. Шистосомоз кишковий; D. Нанофієтоз; E. Метагонімоз. 11. В країнах Азії сечостатевим шистосомозом хворіє близько 50 – 100 тисяч населення. Найефективнішими профілактичними заходами громадського спрямування можуть бути: A. Охорона малопроточних водойм від забруднення сечею; B. Знищення або зменшення кількості проміжного хазяїна (молюсків); C. Своєчасне діагностування хворих; D. Санітарно-просвітня робота серед населення; E. Всі варіанти вірні. 12. У пацієнта, який приїхав з Африки. Розвинулось захворювання видільної системи, з’явились сліди крові в сечі. При мікроскопії осаду виявлені великі видовжені жовтуваті яйця розміром 120 – 190 мкм з великим шипом на одному з полюсів. Назвіть вид гельмінта. А. Fasciola hepatica; B. Dicrocoelium lanceatum; C. Paragonimus ringeri; D. Opisthorchis felineus; E. Schistosoma haematobium.
13. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на розпираючий тупий біль в області печінки, нудоту, зниження апетиту. При огляді виявлено незначне пожовтіння склер. З анамнезу відомо, що пацієнт проживає в сільській місцевості поблизу річки Дністер та часто споживає в їжу солену в домашніх умовах рибу. При дослідженні фекалій виявлено яйця овально-витягнутої форми, дещо асиметричні з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 х 10 –15 мкм. Поставте хворому діагноз. А. Шистосомоз; В. Парагонімоз; С. Клонорхоз; D. Фасціольоз; Е. Опісторхоз.
14. У пацієнта в дуоденальному вмісті знайдені молочного кольору, приблизно одного розміру, ланцетоподібної форми гельмінти. На передньому кінці тіла видно присоски. Ознаками за якими можна відрізнити опісторха від дикроцеліума є: A. Розміщення галузистих жовтівників по боках тіла; B. Розміщення лопатевих сім’яників за черевним присоском, а матки в задній частині тіла; C. Розміщення матки й сім’яників в передній частині тіла – за черевним присоском; D. Яєчник і сім’яприймач знаходяться в центрі тіла; E. Розміщення лопатевих сім’яників відділених один від одного видільним каналом в задній частині тіла.
15. Opisthorchis felineus в своєму циклі розвитку має широке коло хазяїв – дефінітивні: синантропні і домашні тварини (кішки, собаки, лисиці, песець та інші рибоїдні хижаки); проміжні і додаткові хазяї: прісноводний молюск бітінія, коропові риби (плітка, лящ, в’язь та інші). В зв’язку, з цим за наявністю декількох різних імовірних хазяїв його відносять до паразитів: A. Евриксенних; B. Моноксенних; C. Стеноксенних; D. Ксенопаразитів; E. Гетероксенних.
Заняття № 28 Teма: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Стьожкові (Cestoidea) – бичачий, свинячий та карликовий ціп’яки – збудники захворювань людини. І. Актуальність теми. Серед типу Плоских червів одним із найчисельніших класів є Стьожкові черви – цестоди. У людини паразитує близько 30 видів цестод, які викликають захворювання – цестодози (В.Е. Поляков, 2000). На сьогодні частка інвазованих цестодозами людей зростає, в зв’язку з чим згідно наказу № 133 від 19.07.95 МОЗ України ці захворювання внесені до переліку небезпечних інфекційних і паразитарних хвороб людини, при виявлені яких необхідно обов’язково зареєструвати випадок хвороби, провести профілактичні і протиепідемічні заходи і оформити екстрене повідомлення до територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. Цестодози поширені майже повсюдно. Так, райони з високим рівнем ураження населення теніаринхозом (більше 10 %) зустрічаються в Африці, Східному Середземномор’ї, помірне ураження населення відмічається в Європі, Південно-Східній Азії, країнах колишнього Радянського Союзу. Представники класу Стьожкових можуть паразитувати як в порожнистих органах, так і в тканинах організму. Патогенна дія ціп’яків на організм людини пов’язана не лише з пошкодженням органів типової локалізації, а й з токсичним ураженням основних регуляторних систем (нервової, ендокринної, імунної). Крім того встановлено, що при кишкових гельмінтозах відмічається зниження синтезу інсуліноподібного фактору росту, колагену, що сприяє зменшенню процесів всмоктування в кишці, а також призводить до затримки фізичного та розумового розвитку. ІІ. Цілі навчання: Загальна ціль – уміти: 1. Ідентифікувати цестод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря. 2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів. Конкретні цілі - уміти: 1. Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на розповсюдження цестодозів в Україні. 2. Ідентифікувати статевозрілі особини цестод та їх фіни за систематичними ознаками. 3. Співвідносити цикли розвитку свинячого, бичачого та карликового ціп’яків і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них. 4. Визначити методи лабораторної діагностики теніозу, теніаринхозу та гіменолепідозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів свинячого, бичачого та карликового ціп’яків. 5. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів. ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь: А. Література Основна: 1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 469 – 477. 2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 503 - 510. 3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 245 – 247, 249 – 252, 255 - 256. 4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 329 - 335. 5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с. 6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред.. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.251 - 270. Додаткова: 1. Конспекти лекцій. 2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991. 3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204. 4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с. 5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.:іл. 6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с. 7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с. 8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз. 9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с. 10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с. Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань. Завдання 1. Назвіть гельмінтів, при паразитуванні яких у людини можлива аутоінвазія: A. Свинячий ціп’як; B. Бичачий ціп’як; C. Карликовий ціп’як; D. Цистицерк; E. Вірно А+С.
Завдання 2. Способом зараження людини теніаринхозом є: A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни; B. Поїдання фінозної свинини; C. Поїдання їжі, забрудненої яйцями збудника; D. Недотримання правил особистої гігієни; E. Всі варіанти вірні.
Завдання 3. Способом зараження людини теніозом є: A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни; B. Поїдання фінозної свинини, в якій збереглись живі фіни; C. Вживання забруднених яйцями збудника овочів, фруктів; D. Недотримання правил особистої гігієни; E. Вірна відповідь відсутня.
Завдання 4. Способом зараження людини цистицеркозом може бути: A. Вживання забрудненої їжі, води яйцями гельмінта; B. Недотримання правил особистої гігієни; C. Аутоінвазія; D. Поїдання недостатньо термічно обробленої свинини або яловичини; E. А + В + С.
Завдання 5. Інвазійною стадією при зараженні людини теніозом є: A. Фіна цистицерк; B. Яйце з онкосферою; C. Онкосфера; D. Фіна цистицеркоїд; E. Плероцеркоїд.
Завдання 6. Інвазійною стадією при зараженні людини цистицеркозом є: A. Фіна цистицеркоїд; B. Фіна плероцеркоїд; C. Онкосфера; D. Яйце з онкосферою; E. С + D.
Завдання 7. Джерелом інвазії при теніозі слугує: A. Хвора цистицеркозом людина; B. Хвора теніозом людина; C. Хвора цистицеркозом собака, кішка, дикі свині; D. Забруднені яйцями овочі, фрукти, вода; E. Правильна відповідь відсутня.
Завдання 8. За походженням розрізняють проглотиди: A. Юні; B. Гермафродитні; C. Зрілі; D. Яйцеутворюючі; E. А + В + С.
Завдання 9. Вказати інвазійну стадію для зараження людини гіменолепідозом: A. Яйце з онкосферою; B. Цистицерк; C. Цистицеркоїд; D. Процеркоїд; E. Плероцеркоїд.
Завдання 10. Пристосуванням до паразитичного способу життя у стьожкових червів є: A. Органи фіксації (присоски, гачки, ботрії); B. Кутикула з мікроворсинками і антипротеолітичними ферментами; C. Багаторазовим повторенням гермафродитної статевої системи і високою продуктивністю статевих продуктів; D. Відсутність травної системи; E. Всі варіанти вірні.
Завдання 11. Стьожкові черви відрізняються від класу сисунів: A. Стрічкоподібною формою тіла; B. Стиснутим тілом в спинно-черевному напрямку; C. Листоподібною формою тіла; D. Поділом тіла на сколекс, шийку і членисту стробілу; E. А + D.
Завдання 12. Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніозом? А. Раки, краби; В. Риба; С. Напівсире м’ясо свиней; D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби; Е. Немиті овочі і фрукти.
Завдання 13. Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніаринхозом? А. Раки, краби; В. Риба; С. Напівсире м’ясо свиней; D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби; Е. Немиті овочі і фрукти.
Завдання 14. Юні проглотиди відрізняються від зрілих: A. Наявністю лише чоловічої статевої системи; B. Наявністю чоловічої і жіночої статевої системи; C. Наявністю лише жіночої статевої системи; D. Наявністю лише матки, заповненої яйцями; E. Правильна відповідь відсутня.
Завдання 15. Зріла проглотида стьожкових червів відрізняється від гермафродитної: A. Розвиненою чоловічою і жіночою статевими системами; B. Розвиненою чоловічою статевою системою; C. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами; D. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами з лише добре розвиненою маткою; E. Редукованими статевими системами з лише добре розвиненими сім’яниками і маткою. IV. Зміст навчання
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
V. Орієнтовна основа дії Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу. а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:
1. Характеристика класу Стьожкових червів, їх біологічні особливості, пов’язані з паразитичним способом життя. 2. Свинячий ціп'як (Taenia solium): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніозу та цистицеркозу. 3. Бичачий ціп'як (Taeniarhynchus saginatus): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніаринхозу. 4. Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика гіменолепідозу. б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи 1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості свинячого, бичачого та карликового ціп’яків. 2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів. 3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи 1. Використовуючи мікропрепарати та ілюстративний матеріал, вивчити і замалювати сколекси, гермафродитні та зрілі членики бичачого і свинячого ціп’яків, відмітивши діагностичні відмінності. На малюнках позначити особливості будови гермафродитних члеників: канал видільної системи, сім’явипорскувальний канал, статевий горбик, цирус, піхву, тільце Меліса, жовтівник, нервовий стовбур, матку, оотип, сім’яники, яєчник, що має дві долі у бичачому на відміну від свинячого ціп’яка, у якого яєчник, крім двох долей основних, має третю – додаткову, а на малюнках зрілих проглотид відмітити різну кількість відгалуджень від головного стовбура матки з кожного боку: в бичачого – 17- 35, в свинячого – 7-12. 2. Розглянути під мікроскопом тотальний мікропрепарат карликового ціп’яка, замалювати його і описати будову. Звернути увагу на особливості будови сколекса (чотири присоска і втяжний хоботок з віночком гачків), тіла, яке складається з близько 200 члеників; зрілі проглотиди містять матку мішкоподібної форми. 3. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються. 4. За вказаною формою заповнити таблицю:
Таблиця № 8 Порівняльна характеристика цестод
Date: 2016-02-19; view: 774; Нарушение авторских прав |