Фурси С. Я.. Цюра Т. В

Докази і доказування у цивільному процесі

писів це положення дозволить фіксувати остаточні пояснення сторін, показання свідків, перевірити зміст протоколу судового засідання і обґрунтованість зауважень на нього.

Вважається доцільним існування як журналу судового засі­дання, так й одночасне фіксування цивільного процесу техніч­ними засобами. Крім того, є можливість встановити, що фіксу­вання цивільного процесу технічними засобами спрямоване не тільки на контроль за діяльністю суду, а й має позитивне значення для нього.

Однак, вважаємо необхідним конкретизувати випадки, коли звуко- і відеозаписи будуть "розшифровуватись" (за ч.5 ст.197 нового ЦПК - роздруковуватися) і інформація відображатиметься на паперових носіях. Під терміном "розшифровування" (роздру-кування) інформації мається на увазі можливість застосовувати для цієї мети комп'ютерну техніку.

Доцільними для розшифровки (роздрукуваиня) вважаються випадки, коли внесені суттєві зауваження на протокол (журнал) судового засідання, які можуть бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки зроблені зауваження стосуються тих обставин, на підставі яких винесене судове рішення. У випадках порушення кримінальної справи проти осіб, зазначених в ст. 384 КК, потребуватиметься перевірка проколу (журналу) судового засідання та зафіксованого технічними засобами показання, а тому доцільною буде "розшифровка" певного фрагменту аудіо- або відеозапису.

Тому, на наш погляд, надалі неодмінно постане питання про повноваження особи по здійсненню роздрукування технічного за­пису судового засідання. Доцільно в цьому випадку надати пов­новаження по роздрукуванню зроблених записів лише судам апе­ляційної та касаційної інстанції. По-суті, відповідні записи можна порівняти з "чорним ящиком" на літаку, а тому вважати, що кожне судове рішення в наступному буде переглядатись і обо­в'язково з причин порушення процедури розгляду справи, це все одно як вважати, що кожний літак неодмінно колись впаде. Тому необхідність фіксування кожного судового процесу технічними засобами доцільно розглядати як потенційну можливість через деякий час встановити причини помилки судді, секретаря

судового засідання, зрозуміти причини, що спонукали свідка до дачі неправдивих показань, тобто досягти об'єктивності в роз­гляді цивільних справ. А тому, суду першої інстанції недоцільно займатись розшифровкою протоколів (журналів), а в разі вини­кнення неістотних зауважень на протокол (журнал) судового засі­дання достатньо прослухати його фрагмент в судовому засіданні, де будуть розглядатися такі зауваження (ст. 201 чинного ЦПК, ст. 199 нового ЦПК). Але слід зазначити, що у ч. 2 ст. 201чинного ЦПК передбачено, що зауваження на протокол судового засідання у разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями розгляда­ються судовому засіданні. Але нині також вже має місце фіксація цивільного процесу технічними засобами, яка повинна знайти своє відображення у протоколі, а крім цього особа повинна мати можливість з нею ознайомитися. У чинному ЦПК відсутня проце дура ознайомлення осіб, які беруть участь у справі з технічним записом судового засідання, невідомо: чи здійснюється вона під контролем секретаря судового засідання чи безпосередньо у судо­вому засідання коли розглядаються зауваження на протокол судо­вого засідання. На відміну від чинного ЦПК ст.199 нового ЦПК закріплено положення про те, що особи, які беруть участь у справі мають право ознайомитися із технічним записом судового засідан­ня, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня прого­лошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження що­до неповноти або неправильності їх запису. А виходячи із аналізу за ч. 2 даної норми можна дійти висновку, що головуючий одно­особово розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, без призначення судового розгляду зауважень та не повідомляє осіб, які брали участь у справі про час та місце судового засідання. Після розгляду зауважень він постановлює відповідну ухвалу. Така ухвала не підлягає оскаржен­ню окремо від рішення суду (ст. 293 нового ЦПК).

Не важко прогнозувати, що разом із запровадженням звуко- і відеозаписів в практику діяльності судів виникне потреба в тлума­ченні поняття записи на предмет їх відношення до матеріалів справи. В разі позитивної відповіді на це питання, особи, які бе­руть участь в справі, на підставі ст. 27 нового ЦПК клопотатимуть з приводу надання їм права на ознайомлення з такою інформа-