Практичне завдання

Оскаржіть наявність причинно-наслідкових зв’язків між:

1) дозволом на носіння зброї та підвищенням рівня злочинності;

2) рівнем життя населення у країні та кількістю самогубств;

3) зростанням ціни на нафту та на сільськогосподарську землю;

4) економічною ситуацією та рівнем споживання алкоголю;

5) дотриманням прав людини та ступенем релігійності суспільства тощо.

Правило «навіть якщо» (“even if”)

Учасник дебатів має бути досить гнучким, щоб його дії не були однобокими. Його власний світогляд, який є частиною його кейсу, дозволить пройти частину шляху в дискусії. На відрізку, що залишився, йому доведеться прийняти погляди інших команд на і показати всю їхню неспроможність.

Ці навички на практиці зазвичай виражаються у звороті «навіть якщо». Використання «навіть якщо» дозволить Вам відреагувати на велику частину кейсу опонентів, не поступаючись власними ідеями.

Давайте знову звернемося до спростування аргументу про наявність ядерних ракет:

«За словами Прем’єр-міністра в країни А немає ракетних технологій. Це дуже ризиковане припущення, коли на карту поставлені життя наших військових, з урахуванням того, що 1) режим приховує інформацію; 2) мова йде про найважливіший військовий секрет, який нам ніхто не розкриє просто так; 3) наш досвід з визначенням наявності зброї масового ураження в інших країнах не був успішним»

А потім додамо до нього:

«Але навіть якщо уряд має рацію щодо ракет, то радіоактивні матеріали, якими, як нам відомо, країна А володіє, можуть з легкістю стати частиною бомб та інших пристроїв, які можуть бути використані проти нашої армії. І навіть якщо вони вирішать не використовувати ці матеріали проти нас, то вони можуть продати їх терористичним угрупуванням, щоб отримати гроші і переконатися, що радіоактивні матеріали не потраплять до наших рук. Крім того, навіть якщо країна А і володіє технологіями, за допомогою яких можливо застосувати зброю масового ураження, використання ядерної зброї на власній території – це нонсенс, адже країна, фактично, здійснить самогубство, знищивши своїх громадян та занапастивши свої землі».

Спікер не обмежується тим, що каже: «У них є ракети». Він стверджує: «Навіть якщо ракет у них немає, ви все одно не маєте рації, оскільки…». Це більш сильна позиція для доведення необхідності військових дій – адже країна може створити загрозу наявності ключових елементів ядерної зброї в руках терористів – боєголовок. Далі спікер доводить, що навіть наявність ракет чи інших технологій доставки не може бути перешкодою для наступу, адже жодна країна не допустить винищення своїх громадян.

«Навіть якщо» використовується, коли необхідно підкреслити проблеми будь-якого аргументу, з яким ви не згодні. У наведеному прикладі спікер не просто говорить: «Ви не маєте рацію з приводу ракет»,– або: «Ваше твердження про ракети безпідставно, тому що...». Говорячи: «Навіть якщо ви і маєте рацію щодо ракет...», спікер може обговорити гіпотетичну ситуацію, не поступаючись власною позицією. Його позиція така: «Ви не маєте рації; навіть якби і мали, ваше твердження все одно було б помилковим».

Іноді ми можемо зайняти навіть сильнішу позицію. Якщо інша сторона висуває аргумент чи кейс, який не суперечить нашій ідеї, ми можемо з ними погодитися і включити їх точку зору в свій виступ. Наприклад, Уряд виступає за легалізацію наркотиків, а Ви протиставляєте кейс, в якому стверджуєте, що необхідно краще інформувати дітей про небезпеку наркотиків. Буде абсолютно виправданим, якщо Уряд скаже потім, що ми повинні зробити і те, і інше. Ці дві пропозиції не виключають одна одну.

Перевага використання «навіть якщо...» полягає в тому, що це створює більший простір для зіткнення, де у вас буде багато можливостей докладніше розглянути аргументи опонентів. Замість того, щоб сказати: «Це не спрацює... От і все, що можна про це сказати»,– ви можете використовувати більш узагальнений підхід: «Це не спрацює, але навіть якщо б і спрацювало, то принесло б у підсумку ще більше страждань, оскільки…».

Стратегії формування позиції Опозиції

Перейдемо до стратегій, якими можна формувати власну позицію в Опозиції.

По-перше, ваші власні аргументи формуються тим же чином, що й аргументи Уряду. Аргументи Опозиції відрізняються від спростування тим, що в спростуванні ваше завдання послабити позицію опонентів, а в аргументах – посилити свою власну.

По-друге, можна будувати власну гру на таких стратегіях.

Стратегія доведення неактуальності і неважливості проблеми. Для цього важливо чітко побачити, яку проблему виокремлює Уряд, адже в кожній теми потенційно є декілька проблем.

Наприклад: в темі про аборти є аспекти жіночого здоров’я, демографічного стану, поширеності цього явища.

В комплекті з попередньою стратегією ефективно працює стратегія невирішення проблеми, або альтернативних дій. У цьому випадку, варто довести, що запропонований Урядом засіб вирішення проблеми не є ефективним і, можливо, запропонувати більш ефективний. Сутність даної стратегії полягає в тому, що Опозиція намагається довести доцільність невчинення дії, яку пропонує Уряд;для цього порівнюються система, що буде утворена внаслідок вчинення дії Уряду, та існуюча на даний момент система; ви доводите, що існуюча система (статус-кво) не потребує змін, оскільки: а) проблема вирішиться сама собою; б) проблема вже вирішується, а Уряд не пропонує нічого нового.

Наприклад, для вирішення проблеми злочинності смертна кара не є найбільш ефективним засобом, адже при скоєнні злочину злочинець не думає про те, що його піймають.

Стратегія тотального руйнування. У цій стратегії ви зосереджуєте увагу на повній руйнації аргументів Уряду. Важливо зазначити, що при цьому не треба забувати про ваші власні контраргументи, адже у Британському форматі це буде суворо каратися. Як показує досвід, ця стратегія є ефективною, коли(зазвичай недосвідчені), команди зосереджуються на кількості, а не на якості аргументів.

Ще одна стратегія: “погані наслідки”. При використанні цієї стратегії ви зосереджуєте свою увагу на тому, що дія призведе до поганих наслідки для суспільства. Наприклад: у сучасному глобалізованому світі для розвинутої країни більше переваг від заборони смертної кари, ніж від її запровадження, адже така санкція автоматично призводить до виключення країни з Ради Європи.

Звичайно, можливо комбінувати ці стратегії, адже ідеальної методики не існує, як і не існує повністю прогнозованих ігор. Але варто все ж визначитися з пріоритетною стратегією для конкретної гри і використовувати її саме для розкриття ГОЛОВНИХ АСПЕКТІВ вашої позиції. Інші стратегії можуть бути використанні, але не забувайте, що кожна з них вимагає досить багато часу; а у вас його всього 7 (5) хвилин.

Контраргументація – рушійна сила дебатів, перевірка аргументів одного на стійкість.