Правило друге: розставляйте пріоритети

У Світовому форматі дебатів від вас не чекають спростування кожного аргументу, що висунув опонент. Головна ідея в дебатах – це правильно розставити пріоритети: виділити основні аргументи опонентів і присвятити їм більшу частину часу відбиття; менш важливі аргументи можна спростувати мимохідь або зовсім проігнорувати. Є й третя група, куди входять аргументи опонентів, з якими ви згодні – в цьому немає нічого поганого.

Синтезувати ідеї і розставити пріоритети важливо ДО початку виступу. Метою спростування є демонстрація зіткнення кейсів, тому важливо розподілити аргументи опонента на 3 групи, заявити про це і відбивати тільки ті, що потрібно відбивати.

Варіанти опонування кейсу уряду (деякі докази пропущені):

«Кожна країна, що загрожує своїм сусідам ядерною зброєю, має бути негайно зупинена.

Мирні санкції проти країни А не спрацювали, оскільки є приклади….

Єдиний шлях – військове втручання силами коаліції на чолі із США…

В країні А – несправжня демократія, оскільки…

Навіть якщо вона була б і справжня, загрози атакувати сусідів вимушують втручатися негайно…

В країні А є ядерний потенціал і вона здатна застосувати його, оскільки…

Завдяки втручанню в країні А буде встановлений справжній демократичний режим, оскільки…»

Виходячи з першого речення, можна розглянути кілька позицій опонування:

Позиція 1: «Ми згодні, що необхідно зупинити будь-яку країну, яка загрожує сусідам ядерною зброєю. Але країна А не становить загрози своїм сусідам».

Позиція 2: «Ми згодні, що необхідно зупинити будь-яку країну, яка загрожує сусідам ядерною зброєю. Але у країни А немає ядерної зброї».

Позиція 3: «Диктатури, які загрожують своїм сусідам, необхідно зупиняти, але не демократії. Країна А – демократична країна».

Позиція 4: «Не ми, Захід, повинні вирішувати, хто має право на ядерну зброю, і яку зовнішню політику такій державі проводити».

Позиція 5: «Ми згодні, що необхідно зупинити будь-яку країну, яка загрожує сусідам ядерною зброєю, і що країна А загрожує своїм сусідам ядерною зброєю».

У Позиціях 1 і 2 під питання ставиться центральна проблема даної резолюції.

Позиції 3 і 4 провокують зіткнення через розбіжності з питання обставин, при яких допустимо військове втручання. Позиція 4 взагалі ставить під питання більш широку і глибоку цінність, що стосується не лише країни А.

Позиція 5 поки не провокує зіткнення. Але якщо ми звернемося до наступних тез, то побачимо кілька варіантів для зіткнення:

Позиція 5А: «Ми згодні, що необхідно зупинити будь-яку країну, яка загрожує сусідам ядерною зброєю, і що країна А загрожує своїм сусідам ядерною зброєю. АЛЕ на нашу думку, мирні санкції проти країни А працюють ефективно».

Позиція 5Б: «Ми згодні, що необхідно зупинити будь-яку країну, яка загрожує сусідам ядерною зброєю, і що країна А загрожує своїм сусідам ядерною зброєю. Ми ТАКОЖ згодні з тим, що мирні санкції проти країни А не спрацювали, АЛЕ ми вважаємо, що втручання силами коаліції на чолі із США приречено, тому необхідно направляти контингент під мандатом ООН».

Вибір конкретної позиції дасть змогу зрозуміти, як і що саме Ви спростовуєте.

Наприклад, при виборі позиції 5Б Вам абсолютно неважливо, чи є країна А демократичною. Вам непотрібно відбивати цей аргумент і витрачати на нього час. При виборі ж позиції 3 – навпаки. На відбиття цього аргументу потрібно кинути найбільші зусилля. Подібних комбінацій може бути багато.

Кейс Уряду дає безліч варіантів вибору стратегії для Опозиції. Завданням Опозиції тут буде проаналізувати і обрати стратегію для спростування, а не бездумно спростовувати все сказане опонентом.

Яку ж позицію обрати?