Практичне завдання. Використайте якомога більше прийомів спростування аргументу

Використайте якомога більше прийомів спростування аргументу. Потім проаналізуйте, якими прийомами Ви скористалися, оцініть за 5-бальною шкалою їх ефективність.

Аргумент: Аборти варто заборонити, як зробили це такі розвинені країни, як Ватикан та Андорра, адже це призводить до смертей матерів. Наприклад, у 2000 році від абортів померло 68000 жінок. Навіть історія нам доводить правильність такого твердження, такі лідери, як Ніколае Чаушеску та Йосип Джугашвілі заборонили аборти, що дало їхнім країнам демографічну перевагу. Також негативні наслідки абортів підкреслює заступник керівника каналу БелСат – Альона Кухаревич, яка зазначає, що в Білорусії було проведено 42 тис. абортів, що складає 39% від усіх народжених, а це негативно впливає на демографічну ситуацію у країні.

Повернемося до нашого прикладу із країною А і представимо кілька варіантів спростування наступного аргументу уряду:

«Ми знаємо, що країна А має ядерний потенціал. Але оскільки в неї відсутні необхідні для запуску боєголовки ракетні технології, країна А поки що не буде використовувати ядерну зброю проти атакуючих. Незалежні аналітики стверджують, що розробки ядерної зброї – наслідок страху через слабкість власних військових сил. Оскільки військові сили країни А слабкі, то наземна операція буде нескладною і безпечною».

Спростування 1 (заперечення):

«Опоненти говорять, що військове втручання буде простим і про наявність (чи відсутність) ракет. Але ми бачили на прикладі Іраку та Афганістану, що це складніше, ніж здається».

Спростування 2 (демонстрація неузгодженості):

«Тобто наявність у країни А ядерної зброї означає, що військове втручання туди пройде як по маслу? Прекрасно. Наступна зупинка – Пхеньян, друзі».

Спростування 3 (ставлення під сумнів достовірність факту):

«За словами Прем’єр-міністра, в країни А немає ракетних технологій. Це дуже ризиковане припущення, коли під ризик поставлені життя наших військових, з урахуванням того, що: 1) режим приховує інформацію; 2) мова йде про найважливіший військовий секрет, який нам ніхто не розкриє просто так; 3) наш досвід з визначенням наявності зброї масового ураження в інших країнах не був успішним».

Спростування 1 незрозуміле і заплутане. Що саме тут спростовується? На яких підставах? Це скоріше уїдливе зауваження, яке ставить під сумнів аргументи, не аналізуючи їх.

Спростування 2 здатне викликати сміх і, швидше за все, подобається аудиторії. Проблема в тому, що воно стосується не основного аргументу (коли ми вважаємо, що розробка ядерної зброї вказує на слабкість збройних сил країни А), а вказує на парадоксальність основної ідеї.

Спростування 3 краще за попередні. Воно спрямоване на конкретне твердження про те, що у країни А немає ракетних технологій. Тут це твердження ставиться під питання на тій підставі, що нам невідомо, наскільки воно відповідає істині, а тому ризики, що виникають з можливістю помилки, можуть призвести до катастрофи.

Ви повинні приділяти стільки ж уваги точності при спростуванні, як і при підборі та побудові аргументів. Судді однаково уважно вислуховують обидві сторони, тому, якщо ви станете поверхнево відкидати аргументи опонента, вони помітять це. Звичайно, глузування дозволені і можуть бути ефективні, якщо обговорюваний аргумент був дійсно слабким. Головне – не пережартувати з аргументами опонента. Замість цього краще візьміть аргумент опонента в його найкращому формулюванні перед тим, як спростувати його.

У цілому, аргументи, які ви спростовуєте, повинні відповідати кейсу, який висуваєте. Спростування – це не просто список тверджень, з якими ви не згодні. Якщо ви згодні з чимось, так і скажіть. Якщо ваші розбіжності з опонентом не належать до справи, не витрачайте на них свій час. Зосередьтеся на важливих протиріччях. Критикуйте аргументи в найсильніших їхніх формулюваннях, не в найслабших.

Якщо узагальнити, то прийоми спростування можна звести до ще однієї класифікації:

1. Заперечення факту (Уряд стверджує, що в результаті підвищення податків збільшаться надходження до бюджету. Опозиція ж доводить, що надходження до бюджету НЕ збільшаться, адже більшість підприємств не погодяться платити такі високі податки та будуть переходити на іншу форму оподаткування – чорну бухгалтерію).

2. Заперечення позитивності ефекту (Так, надходження до бюджету підвищаться, але це призведе до надмірного вилучення обігових коштів з реальної економіки, де вони б справді працювали на розвиток та підвищення сукупного попиту).

3. Заперечення причинно-наслідкових зв’язків. (Заборона реклами сигарет не призведе до різкого зниження паління, адже до паління людей стимулює не реклама, а те, що більшість їхніх друзів (колег) палять, і стереотип, що це приносить задоволення, знімає стрес. Реклама ж сигарет адресована до вже існуючих курців і стимулює їх до вибору тієї чи іншої марки, якщо вони ВЖЕ палять).