Розгляд контрольних запитань. 1. Назвіть і коротко охарактеризуйте існуючі підходи до вибору закордонних ринків

1. Назвіть і коротко охарактеризуйте існуючі підходи до вибору закордонних ринків.

2. У чому сутність суб'єктивного підходу? Якими є найпоширеніші причини та умови його використання?

3. У чому сутність дискретного підходу? Які показники та
критерії найчастіше використовуються для обґрунтування рішення щодо вибору певного закордонного ринку при цьому підході?

4. Як будується матриця визначення найефективнішого для фірми зовнішнього ринку при дискретно-матричному підході? Вкажіть абсолютно несприятливу та абсолютно сприятливу зони.

5. Назвіть критерії оцінки привабливості ринку та власних
конкурентних переваг.

6. У чому сутність комплексного підходу до вибору закор­донного ринку? Які його переваги та недоліки?

7. У чому сутність моделі „чотирьох фільтрів” відбору закордонних ринків? Охарактеризуйте, які показники та процеси досліджує маркетолог на кожному з етапів використання цієї моделі.

8. Як будується таблиця для визначення найпривабливішого
для фірми ринку?

9. У чому специфіка вибору закордонного ринку на різних
стадіях інтернаціоналізації діяльності?

Розгляд дискусійних питань:

1. „Для обґрунтування рішення щодо виходу фірми на зовнішній ринок необхідно використовувати три методи: суб'єктивний, дискретний та комплексний”. Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.

2. Для якої фірми-експортера, ТНК чи глобальної компанії
проблема вибору зарубіжного ринку є найактуальнішою?

Завдання для перевірки знань

1. У матриці визначення найефективнішого для фірми зовнішнього ринку використовуються такі критерії:

а) привабливість ринку, власні конкурентні переваги;

б) ризик, розмір ринку, власні конкурентні переваги;

в) ризик, привабливість ринку, власні конкурентні переваги;

г) привабливість ринку, існуюча частка ринку, ризик.

2. У разі суб'єктивного підходу до вибору закордонного
ринку:

а) мінімізується ризик, а витрати на обґрунтування та ступінь обґрунтованості рішення максимізуються;

б) максимізується ризик та витрати на обґрунтування, а сту­пінь обґрунтованості рішення мінімізується;

в) максимізується ризик, а мінімізуються витрати на обґрун­тування та ступінь обґрунтованості рішення.

3. Модель „чотирьох фільтрів” Валвурда дозволяє:

а) з великої кількості країн (ринків) вибрати кілька найперспективніших;

б) всебічно оцінити майбутнього партнера;

в) з великої кількості країн (ринків) вибрати одну — айперспективнішу.

4. Підходи до вибору закордонного ринку (дискретивний, дискретний та комплексний) виділяються залежно від:

а) джерел інформації, які використовуються при обґрунту­ванні;

б) глибини обґрунтування управлінського рішення;

в) часу, необхідного для обґрунтування рішення.

5. Перевагою дискретивного (суб'єктивного) підходу до вибору закордонного ринку є:

а) відсутність витрат на обґрунтування рішення;

б) високий ступінь обґрунтованості рішення;

в) можливість термінового прийняття рішення;

6. Успішність використання дискретного підходу до вибо­ру закордонного ринку залежить від:

а) правильного вибору показників для аналізу;

б) відповідності обраних показників цілям виходу фірми на зовнішній ринок;

в) об'єктивності показників;

г) кількості обраних показників;

д) всі відповіді правильні;

ж) всі відповіді неправильні;

е) а, б, в.

7. При дискретно-матричному підході до вибору закордон­ного ринку насамперед чергу аналізується:

а) привабливість ринку;

б) власні конкурентні переваги;

в) ризик.

8. Матриця визначення найефективнішого для фірми закордонного ринку дозволяє:

а) з великої кількості країн (ринків) вибрати одну — найперспективнішу;

б) порівняти досліджувані країни (ринки) за критеріями приваб­ливості, ризикованості та наявності власних конкурентних переваг;

в) з великої кількості країн (ринків) вибрати декілька най­більш перспективних.

9. Згідно з моделлю „чотирьох фільтрів” Валвурда після першого фільтру з подальшого дослідження виключаються неадекватні ринки, які визначаються за таким критерієм:

а) стан розвитку галузі в країні;

б) стан конкурентного середовища та можливі витрати на ви­хід на ринок;

в) стан макросередовища.

10. Згідно з моделлю „чотирьох фільтрів” Валвурда на
останньому етапі відбувається:

а) оцінка адекватності цільових ринків конкурентним перевагам та потенціалу фірми;

б) оцінка адекватності макросередовища можливостям та до­свіду фірми;

в) оцінка адекватності фінансових можливостей фірми умовам виходу на зарубіжний ринок.