Практикум V

1.До даних тез доберіть аргументи, використовуючи дедуктивні міркування:

· Іванов притягується до дисциплінарної відповідальності.

· Історія України – гуманітарна наука.

· Деякі модуси умовно-категоричного силогізму дають ймовірні висновки.

2.До даних тез доберіть аргументи, використовуючи індуктивні міркування

· Захопленість учнів телевізійними передачами є причиною їх поганого навчання.

· Багато героїв античної міфології – боги.

· Деякі студенти ДонДУУ працюють у сфері послуг.

3.До даних тез доберіть аргументи, використовуючи метод аналогії:

· Скоріше всього студент А. і в третій раз не складе залік з логіки.

· Цього літа слід чекати великого урожаю яблук.

· Новий співробітник нашого інституту повинен відповідально ставитися до справи.

4.До даних тез підберіть аргументи. Аргументуйте тезу, використовуючи будь-яку форму обґрунтування.

· Якщо у людини забрати останню надію, вона падає духом.

· Якщо Страхов захворів, він може бути звільнений від роботи.

· Визначення “мистецтво – не наука” побудоване з порушенням правил.

5.Проаналізуйте наступні вислови. Ви погоджуєтесь чи ні? Обґрунтуйте свою відповідь.

1) “Не висловлюйте нічого, що не можна довести простими та рішучими дослідами. Шануйте дух критики, сам по собі він не пробуджує нових ідей, не підштовхує до великих справ, але без нього все хитке. За ним завжди останнє слово. Те, що я вимагаю від вас і що ви вимагатимете від ваших учнів, є найскладнішим для дослідника” (Л.Паскаль).

2) “Якщо ви сперечаєтеся і заперечуєте, ви іноді можете домогтися перемоги, але це буде безглузда перемога, тому що ви ніколи не досягнете за допомогою цього доброго ставлення до себе з боку вашого супротивника” (Б.Франклін).

3) “Жодна людина, яка вирішила справді досягти чогось у житті, не повинна витрачати час на особисті суперечки, не говорячи вже про те, що вона не повинна дозволяти собі втрачати самовладання. Поступайтеся у великих питаннях, якщо ви відчуваєте, що і ви, і ваш співрозмовник по-своєму маєте рацію, і поступайтеся в більш дрібних речах, навіть, добре усвідомлюючи, що маєте рацію лише ви. Краще звільнити шлях собаці, ніж дозволити, щоб він вкусив вас. Навіть, вбивство собаки не вилікує укусу”. (А.Лінкольн).

4) “Супротивник, який відкриває ваші помилки, більш корисний для вас, ніж друг, який бажає їх сховати” (Леонардо да Вінчі).

5) “Коли визнаєш власні помилки, маєш шанс їх виправити” (Р.Бернс)

6) “Існує думка, що між крайніми точками зору лежить істина. Ні в якому разі. Між ними лежить проблема” (І.Гете).

7) “Нема нічого дурнішого, ніж бажання завжди бути розумнішим за всіх” (Ф.де Ларошфуко).

8) “Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо явно після цього один з твоїх друзів стане твоїм ворогом, а один з ворогів – твоїм другом” (Біант).

9) “Мудрість значно краще, ніж сила...” (Ксенофонт).

10) “Краще визнати, що ти не знаєш того, чого не знаєш, ніж нести якусь нісенітницю та безглуздя і самому собі бути огидним” (Цицерон).

6.Проаналізуйте наведені аргументації, з’ясуйте їх структуру, вид (доказова чи недоказова, пряма чи непряма).

1) “Оскільки живі організми проходять у своєму розвитку ступені народження, розквіту, занепаду й загибелі, остільки й суспільство в своєму розвитку проходить саме ці ступені” (О.Шпенглер).

2) “На твою думку, у світі є тільки 3 нещастя: жити взимку у холодному помешканні, влітку носити вузькі чоботи і ночувати в кімнаті, де кричить дитина... У мене немає ні першого, ні другого, ні третього. Отже, немає у мене нещастя”(І.С.Тургенєв. “Рудін”).

3) “Смерть для нас нічого не означає, бо те, що розкладається, позбавлене почуття, а тіло, що позбавлене почуття, нас зовсім не обходить” (Епікур).

4) “Віслюк знаходиться між двома однаковими оберемками сіна однакової якості і однакового розміру. Якщо б він не мав свободи волі, то помер би з голоду, тому що немає ніяких підстав для того, щоб він надав перевагу якомусь одному оберемку. Поза як на практиці у таких випадках віслюки не помирають, то можна стверджувати, що вони мають свободу волі, отже, свобода волі існує” (Буридан).

5) “Намагатися за допомогою війни вирішувати політичні суперечки між державами, намагатися досягти сили і слави – це все одно, що змусити усіх людей країни пити одні й ті самі ліки для лікування різних хвороб, бо користі від цього, можливо, лише 4-5 людям” (Мо-цзи).

6) “Якщо люди хороші, то покарання зайве; якщо вони дурні, то покарання немає сенсу. Але люди або хороші, або дурні. Отже, покарання або немає сенсу, або марне”.

7.Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма):

1) “Якщо Ю.Л.Успенський насправді б задумав убивство та ще й так хитро і довго готувався до нього, для того, щоб можна було повірити, що Галина Муракова покінчила з собою, то дозвольте прохати вас поміркувати, чи став би він напередодні вбивства давати в руки того, хто бажає помститися за дочку таку грізну зброю проти себе, чи став би він, повторюю, напередодні смерті дружини писати її матері, попереджаючи, що він задумав убивство її дочки?” (“Ораторские речи в суде”).

2) “Уявімо собі на хвилину, що Семенова отримала ці речі не злочинним шляхом, а їх насправді втиснули, насильно нав’язали. Простіше за все було б піти й оголосити про це поліції або хоч дочекатися ранку, щоб дізнатися, у чому справа, зрозуміти, як з тим бути далі. Але ні! Зараз же виникає і поспішно здійснюється природний лише для крайніх випадків небезпеки...засіб – втеча...” (“Из речи М.П.Коробчевского по делу Мироновича// Речи известных русских юристов”.

8..Визначте необґрунтованість аргументів або демонстрації:

1) К. не здійснював крадіжку, адже крадіжка – таємне розкрадання чужого майна, а він виніс і продав комп’ютер, який належав його підприємству.

2) Це не може бути правдою, бо це неправда.

3) Судження “Будь-яка захватницька війна є несправедливою” є заперечним, бо за кількістю воно є загальним, а за якістю –заперечним.

4) Якщо який-небудь телесеріал збирає велику аудиторію біля екранів телевізору, то він має, безсумнівно, художні позитивні якості. Латиноамериканські серіали – високохудожні твори, бо вони збирають численну аудиторію біля екранів телевізорів.

8) Ліки, що рекламуються, прекрасно запаковані і продаються по досить високим цінам. Безумовно, вони досить ефективні.

9.Чи може таке бути в доказовій аргументації:

а) аргументи – недостовірні твердження,

б)деякі аргументи-достовірні, деякі – ймовірні твердження,

в) теза – ймовірне твердження.

10.Наведіть приклади, де застосовується метод “зведення до абсурду”.

11.Наведіть приклади критики, яка будується шляхом обгрунтування антитези.

12.Проаналізуйте наведені тексти, визначте помилки:

1) - Отже, по-вашому переконань немає. - Немає, і не існує.

- Це ваше переконання? - Так.

- Як же ви говорите, що їх немає? Ось вам перше переконання.

2)Двічі по два є 4- каже розум. Двічі по два є 5 – каже варвар, ударяючи мечем по столу, де розкладені написані плани і рахунки. І поки той меч на столі, двічі по два є 5...

3)У старій гімназії учень запитує: “Пане вчителю, хто такий був Діоген?” “Діоген...Хм..Діоген? Ну, ти ще малий, щоб ставити такі запитання”.

4) “Панове присяжні засідателі, пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав.Це цінне і щире визнання.Я б, навіть, сказав, що воно свідчить про надзвичайну цілісність і глибину натури, про людину сміливу і чесну. Але, чи можливо, панове, щоб людина, яка має такі якості, була злодієм?”

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань.

Індивідуальна робота, об’ємом до 20 сторінок машинописного тексту формату А4, (шрифт Times New Roman14, інтервал 1,5, поля стандартні) повинна включати:

1. Титульний лист на якому вказується назва вузу, кафедри на якій виконана робота, тема роботи, курс, група та П.І.Б. студента, П.І.Б. викладача.

2. План роботи (простий або складний), тобто ті питання, які будуть розглянуті в роботі.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Висновки (до 1 стор. тексту).

6. Література (в тому числі Інтернет), яка була використана при виконанні роботи.

Індивідуальна робота може бути виконана у вигляді презентації в форматі Power Point, та містити до 25 слайдів.

ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

1. Дармакірті і розвиток вчення про судження і умовивід в його праці «Крапля логіки».

2. Теорія аргументації в працях Чуньцю і Чжанього.

3. Мо-цзи і теорія «правильних» понять (імен).

4. Теорія гіпотези в трактаті «Мобянь» школи Мо-цзи.

5. Апорії Зенона Елейського та їх вклад в розвиток логіки.

6. Протагор і його вчення про умовиводи.

7. Геракліт про загальні закони мислення.

8. Демокріт і його внесок в розвиток індуктивної логіки.

9. Софісти про мистецтво логічних дискусій.

10. Сократ про вчення дефініції (визначення) і його значення для істини.

11. Чуттєве і раціональне (логічне) пізнання в працях Платона.

12. Аристотель - засновник сучасної модальної логіки. Основні ідеї.

13. Зенон про логічні критерії істини.

14. Вчення стоїків про істинність і хибність, судження, умовиводи.

15. Вчення І. Росцеліна про одиничні поняття.

16. Розвиток П. Абеляром логіки в працях «Логіка», «Діалектика».

17. У.Оккам, розвиток теорії знаків в логіці.

18. П.Іспанський - вчення про модуси категоричного силогізму.

19. Ф.Аквінський - вчення про модальну логіку і види умовиводів.

20. Розвиток логічних операцій в працях Р.Луллія.

21. Ф.Бекон -засновник індуктивної логіки. Основні ідеї.

22. Р. Декарт основні правила нової логіки і критерії істини.

23. Т.Гоббс - вчення про теорію умовиводів і силогізмів.

24. Г.Лейбніц про основні принципи логіки і логічні модальності.

25. Вчення І.Канта про трансцедентальну логіку.

26. Діалектична логіка Г.В. Гегеля. Основні ідеї.

27. Дж.С.Мілль як систематизатор індуктивної логіки.

28. Вчення Г.Фреге про квантори і логічні функції.

29. Б.Рассел як засновник філософії логічного аналізу. Парадокси Рассела.

30. К.Гедель про принципи формалізації наукових знань.

31. Л. Вітгенштейн про логічно довершену (ідеальну) мову науки.

32. Основні ідеї некласичної логіки М. Васил'єва. Металогіка.

33. Вклад С.Поварніна в розробку теорії доведення і спростування.

34. Ф Прокопович про важливість логічного мислення в процесі пізнання істини.

35. Розвиток логіки в Україні в XX ст. (П.В. Конкін, В.І. Шинкарук,
М. Попович та ін.).

Критерії оцінки індивідуальних завдань