Культура мислення

Семінарське заняття 8. ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ. КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ

Години

ПЛАН

1. Базові закони логіки (закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави).

2. Поняття про аргументацію. Доведення (доказ): структура і види.

3. Спростування: структура та види.

4. Правила та логічні помилки у доведенні та спростуванні.

5. Культура мислення.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Доведення як комплексна форма мислення.

2. Зв’язок між доведенням, поняттям, судженням і умовиводом.

3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

4. Логічні парадокси і софізми.

5. Логічні пастки та способи їх подолання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що є спільного у:

а) природних і логічних законів;

б) нормативних і логічних законів.

2. Як визначається логічний закон у сучасній логіці?

3. Чим відрізняються і що є спільного у логічного закону, логічного протиріччя, висловлювання, що виконується?

4. Яким повинне бути висловлювання, щоб його можна було охарактеризувати як:

а) завжди істинне;

б) завжди хибне;

в) істинне або хибне?

5. Яку роль відіграють тавтології у мисленні?

6. Яке мислення може вважатися закономірним?

7. Якими є ознаки вірного мислення?

8. Що таке доведення? Якою є його структура?

9. Які види і різновиди доказів виділяють?

10. Назвіть правила доказу.

11. Що таке спростування?

12. Які існують види спростування?

13. Які види аргументації існують?

14. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

15. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

16. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

ЛІТЕРАТУРА

Основна: 1, с. 88-110; 179-194; 2, с. 4 – 28; 204-219; 3, с. 156-187; 4, с. 257-267; 5, с. 198-226.

Додаткова: 13, 17, с. 34-39; 22, с. 3-12; 239-249; 24, с. 49-57.

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента з монографіями, підручниками, навчальними посібниками, періодичними виданнями, словниками є важливою формою навчального процесу, яка дозволяє набувати і закріплювати нові знання, навички та уміння, формувати науковий світогляд та особисті переконання, використовувати отримані знання та уміння в практичній діяльності.

Для глибокого та якісного засвоєння навчального модулю «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу,

конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань й індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачем згідно із затвердженим графіком. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або з будь-яких причин пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку тощо.

Метою самостійної роботи студента при вивченні дисципліни «Логіка» є:

· оволодіння основними поняттями і категоріями;

· поширення знань, формування інтелектуальної культури;

· практичне використання знань у майбутній професійній діяльності, вміння творчо розв’язувати в професійному майбутньому проблеми з використанням знань, отриманих із курсу «Логіки»

Для досягнення мети студентам необхідно використовувати різні форми роботи:

· самостійне вивчення рекомендованої літератури (монографії, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, словники) та її осмислення;

· складання конспектів лекцій;

· підготовка доповідей, рефератів до семінарських занять;

· підготовка індивідуальних модульних та проектних завдань та ін.

До основних форм самостійної роботи з дисципліни «Логіка» відносяться:

· виконання індивідуального науково-дослідного завдання,

· робота з першоджерелами, підготовка доповідей, рефератів,

· виконання письмових завдань (практикумів) до кожного змістового модуля,

· підготовка до тестування тощо.

При виконанні завдань самостійної роботи необхідно скористатися рекомендованою літературою.

На консультативному занятті обов’язково мати конспект із усіх тем, які доопрацьовувалися студентами вдома, та перелік питань, що потребують уточнення та більш повного розкриття з метою надання допомоги викладачем студентові.

Виконання завдання до кожного змістового модуля оцінюється у 3 бали:

- завдання виконане повністю, не містить помилок – 3 бали;

- виконано 2/3 завдання, є незначні помилки – 2 бали;

- виконано 1/3 завдання, наявні значні помилки – 1 бал.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. - 7 годин

Тема 1. Вступ до логіки

Години

ПРАКТИКУМ І

Предмет і значення логіки як науки

1.Від якого слова походить термін “логіка”? Що цей термін означає?

2.Виберіть із наведеного визначення логіки:

а) наука, яка вивчає закономірності функціонування і розвитку політичних відносин;

б)наука, яка вивчає мислення;

в)наука, яка вивчає закони становлення і функціонування суспільства.

3.Яке визначення логіки найбільш точно відображає її сутність? Обґрунтуйте свою відповідь:

1) Логіка – це наука, яка досліджує здатність людей відображати навколишній світ за допомогою мислення.

2) Логіка – це наука, яка досліджує мислення, виражене в мові.

3) Логіка – це наука, яка досліджує обгрунтованість, послідовність і несуперечливість міркувань людей.

4) Логіка – це наука, яка досліджує форми (схеми, структури) міркування людей.

4.В якому значенні вживається термін “логіка” в наступних виразах:

1) “Логічно, що ремонтна майстерня зможе виконати план лише в тому випадку, якщо вчасно отримає сировину”.

2) “Ти збираєшся купувати машину, а гроші в тебе не тримаються. Де тут логіка?” – запитує у чоловіка дружина.

3) “Учора я дивився детективний фільм.” – “Сподобався?” – “Та ні. В ньому стільки нелогічного”.

4) “Логіка є великим переслідувачем темного і заплутаного мислення, вона розганяє туман, який переховує від нас неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет у той час, коли ми його не розуміємо” (Дж. Ст.Мілль).

5) “Моя племінниця обрала іншого... Я тут ні при чому. Сам я віддав би перевагу Четтему і повинен сказати, що Четтем – такий жених, якого б обрала будь-яка дівчина. Але в таких справах ніякої логіки не існує” (Дж. Еліот Мідлмарч).

5. Якими термінами в історії науки називали логіку: а) аналітика, б) естетика, в) діалектика, г) етика.

6 Кого називають засновником логіки?

7.Вставте пропущені імена в історичний ряд:

Аристотель,.........., Ф.Бекон, Р.Декарт, А.Арно і П.Ніколь,................

8.Визначте, які характеристики відносяться до мислення:

а) відображення світу в узагальнених образах;

б) опосередковане відображення дійсності;

в) зв’язок із мовою;

г) стиль поведінки;

д) моральна оцінка добра і зла;

е) активне відображення дійсності.

9.Вставте пропущені поняття:

а)чуттєве пізнання має 3 форми:.........., сприйняття,.................

б) раціональне пізнання має 3 форми: поняття,................., умовивід.

10. Назвіть основні риси правильного мислення.

11. Спираючись на інтуїтивну логіку, визначте, які з наведених міркувань є правильними:

1)Якщо він був у Західній Європі, то бачив Лондон і Париж: він не бачив ні Лондона, ні Парижа, отже він не був у Західній Європі.

2)Завтра або буде сніг, або буде дощ: але оскільки завтра буде сніг, то дощу не буде.

3) Якщо б не було Сонця, то треба було б сидіти при свічках: ми не сидимо при свічках, отже, Сонце існує.

4)Деякі птахи не літають. Деякі птахи – ворони. Отже, ворони не літають.

5) Я – людина. Ти – не я. Отже, ти – не людина.

6) Якщо є причина, то є і наслідок. Але причини немає. Отже, немає і наслідку.

12. Які функції виконує логіка?

13. Яке практичне значення має логіка в професійній діяльності менеджера?

Основні закони мислення

1.Які особливості мають закони логіки?

2.Відредагуйте дані висловлювання у відповідності до закону тотожності:

1) Модернізація прокатного стану, виконана за пропозицією Іваненко, підняла його продуктивність на 50%.

2) 5000 км і 10 часових поясів відділяє берега Тихого Дону та Ангари.

3) Федоров дуже пишався цією операцією.

4) Генерал своїм корпусом перетнув йому шлях.

5) Добро, яке належить подружжю до вступу в шлюб, залишається їх особистим добром.

6) Злочинець, скриваючись від переслідування, звернув у глухий провулок.

7) В день приїзду на ферму на дверях висів замок і декілька працівників намагалися туди попасти.

3.На які судження розповсюджується закон суперечності?

4.Визначте, чи можуть бути одночасно істинними наступні пари суджень:

1) Всі студенти нашої групи готувалися до заліку з логіки. Жоден студент нашої групи не готувався до заліку з логіки.

2) Деякі офіцери є генералами. Деякі офіцери не є генералами.

3) Більша частина машин знаходилася на залізничній платформі. На залізничній платформі не залишилось жодної машини.

4) Слідчий був на місці злочину. Слідчого не було на місці злочину.

5) Вікна всіх будинків у новорічну ніч були яскраво освітлені. Багато вікон в новорічну ніч були яскраво освітлені.

6) Не всякі факти можуть бути доказом у науці. Деякі факти можуть бути науковими доказами.

7) В деяких державах існує монархічна форма правління. В деяких державах немає монархічної форми правління.

8) Деякі студенти першого курсу склали іспит достроково. Деякі студенти першого курсу не склали іспит достроково.

9) Не кожний державний орган має право на видання нормативних актів. Всі державні органи мають право на видання нормативних актів.

5.Визначте чи можуть бути одночасно хибними наступні судження:

1) Всяка наука має свої закони. Жодна наука не має своїх законів.

2) Кожний національний характер має свої особливості. Жоден національний характер не має своїх особливостей.

3) Вчора на Мінському шосе сталась аварія. Повідомлення про вчорашню аварію на Мінському шосе не підтвердилося.

4) Деякі квіти не мають пахощів. Деякі квіти пахнуть.

6.Що є достатньою підставою для істинності суджень?

7.Чи порушується в даних судженнях закон достатньої підстави?

1) Суддя не може мене судити, бо сам замішаний у даному злочині.

2) Категорично заперечую, що я хуліган, так як я людина з вищою освітою.

3) Праве око чешеться – буде радість, ліве око чешеться – будуть сльози.

4) Дійсно, без лопати в даній роботі не обійтися, тому на переробці зерна зайняті переважно жінки.

5) Семенов студент, адже він складає іспит.

6) Якщо сонце встає, то і ранок настає.

7) Студенту В. треба поставити залік, бо він їде у туристичну подорож.

8) Прийміть мене до вашого ПТУ, бо я не хочу вчитися (Із заяви).