Завдання для виконання. 1. Проаналізуйте лексеми, наведені за матеріалами “практичного російсько-українського словника” О. Ізюмова (1926 Р. )

Практичне заняття№5

1. Проаналізуйте лексеми, наведені за матеріалами “Практичного російсько-українського словника” О.Ізюмова (1926 р.), з погляду точності і виразності (у дужках записано синоніми до слів, вживані нині). Чому багато з цих слів так і не увійшли до вжитку, не стали термінами? Чи доречним тут є вислів О.Пономаріва: “Нерідко до терміна іншомовного походження виникає синонім, створений на рідному ґрунті. Є тенденція термін іншомовного походження вживати в офіційно-діловому стилі та в суто наукових працях; створений на питомому ґрунті – в науково-навчальній та науково- популярній літературі, в публіцистиці, в красному письменстві”?

Книгозбірня (бібліотека), зложене речення (складне речення), наросток (суфікс), прийдешній час (майбутній час), речівник (іменник), шелестівка (приголосний), риска (тире), азбука, абетка (алфавіт), вольовий спосіб дієслів (наказовий спосіб дієслів), перукар, голяр, цирюльник (перукар), броварник, пивовар (пивовар),помічник, поплічник (помічник).

2. Прочитайте текст. Уважно проаналізуйте, взявши за основу фактори, за якими визначають багатство мовлення носія, особливості стилю одного з Ваших улюблених письменників. Чи погоджуєтеся Ви з показником читабельності, яким користуються в США?

Вчені встановили також фактори, що характеризують стиль окремих авторів чи промовців. Передусім це обсяг словникового запасу. Адже відомо, що мова людини, яка має більший словниковий запас, розмаїтіша й багатша, ніж мова того, хто оперує меншою кількістю слів.

Для підрахунку словесної розмаїтості були складені спеціальні формули. За допомогою однієї з них виявляється найчастіше вживане слово і вимірюється віддаленість між першим і другим випадками його використання. Дану відстань виражають кількістю слів, що знаходяться між першим і другим випадками. За другою формулою кількість ужитих слів ділиться на кількість слів мови. Наприклад, у газетній мові було нараховано всього 44 000 слів, а в одному з газетних текстів — 6000. Отже, індекс становить 0,136 (6000:44000).

Ще одним фактором, який характеризує мову окремої людини, е довжина речень, що виражається загальною кількістю складів у них. Зрозуміло, що цей фактор має значення насамперед у письмовій мові. Вчені США провели такий дослід. Вони підрахували, що в одному американському журналі, наприклад, кількість складів у реченні становить пересічно 13. У діалогах театральних вистав на один прикметник припадає дев'ять інших частин мови. Натомість у науковому тексті цей показник ста­новить лише 1:3. У романах на один прикметник припадають три дієслова.

На основі цих показників деякі психологи роблять висновки про емоційну врівноваженість дітей. Емоційно неврівноважені діти вживають, як правило, більше дієслів (за допомогою яких завжди виражається дія або діяльність), ніж прикметників (які частіше вживаються при описуванні).

В англійській мові, аналізуючи стиль, до уваги беруть не тільки кількість слів у реченні, а й кількість довгих слів, що мають більше трьох складів. Показник читабельності, яким користуються, наприклад, у США, оснований на двох факторах: чим довші речення і чим більше довгих слів вони мають у своєму складі, тим важче читати текст. Інший показник читабельності (показник Флеша) включає ще й третій фактор — кількість особових займенників.

Люди найбільше люблять читати або слухати про інших людей. Тому газетна стаття, в якій подаються спогади очевидця або „інтерв'ю з визначною особою”, викличе, звичайно, більшу зацікавленість, ніж та сама інформація, викладена безособово. В показнику Флеша до уваги береться кількість особових займенників на сто слів тексту і середня кількість особових речень на сто речень тексту. Під особовими реченнями розуміють речення, що вводяться за допомогою лапок, запитання читачів, відгуки тощо.

Важливо запам'ятати, що мова стає цікавішою, якщо наводити приклади із свого власного життя або з життя інших людей. Менш цікавими е зображення та описи неживих предметів, де немає ніякої дії. Так само мало зацікавлять слухача теоретичні міркування та зауваження, виражені абстрактними поняттями, без зв'язку з практикою життя.

І. Томан

Д/З: Виконати усні і письмові завдання:

1. Дайте визначення термінів “фразеологія”, “фразеологізм”.

2. Як пов’язана фразеологія з іншими розділами мовознавства?

3. Перелічіть ознаки слова і вільного словосполучення (речення), властиві фразеологізмам.

4. Які джерела фразеології? В чому полягає трансформація фразеологізмів?

5. Наведіть приклади усталених словосполучень, де іменник, дієслово, прикметник, прислівник виступають то головними, то залежними компонентами. З кожним фразеологізмом складіть речення, визначившись попередньо, до якого функціонального стилю мови вони належать.

6. Охарактеризуйте групи стійких словосполучень за способом з’єднання складників (фразеологічні зрощення, єдності, сполучення).

7. Випишіть із художньої, публіцистичної, наукової літератури цитати до однієї з тем: “книга – джерело знань”, “вчитель – найкраща у світі професія”, “краса врятує світ”, “вічна тема кохання”. Доберіть епіграф до свого майбутнього твору-роздуму.

8. Визначте терміни: “прислів’я”, “приказка”, “крилатий вислів”, “афоризм”, “максима”, “ремінісценція”, “сентенція”, “парадокс”.

9. Доведіть твердження про те, що “образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць, становить їх естетичну цінність”.

10. Чим відрізняються омоніми від багатозначних слів? Наведіть приклади.

11. Поясніть, чому стилістичні можливості синонімії набагато ширші, ніж можливості використання антонімів?

12. З якими тропами та синтаксичними фігурами Ви ознайомились при вивченні даної теми? Наведіть приклади.

13. Які мовні помилки пов’язані з незнанням лексичних норм сучасної української літературної мови?

Практичне заняття №6

· Перевірка домашнього завдання.

· Спишіть наведені нижче стійкі словосполучення, у дужках вказуючи, до якого функціонального стилю (підстилю) вони можуть належати. Складіть з 10-ма з них (на вибір) речення.

Художній метод, фонетичний варіант, органи державної влади, сформувати кабінет, заявити протест, суфікси суб’єктивної оцінки, гіркий хліб, тримати язик за зубами, накивати п’ятами, вітряна віспа, доповідна записка, державний герб, повноважна особа, вавілонська вежа, підносити на щит, голос волаючого в пустелі, дамоклів меч, уболівати душею, висловити подяку, прикусити язика, взяти бика за роги, фразеологічна єдність, благословлятися на світ.

· До кожного з фразеологізмів доберіть синоніми і антоніми (як фразеологічні, так і нефразеологічні). У разі потреби скористуйтесь словником фразеологізмів.

Піти у вічність, як дві краплі води, вивести в люди, накивати п’ятами, хоч до рани приклади, язик чесати, бути на сьомому небі, мов з хреста знятий, витріщити очі, горобцям дулі давати, тонко прясти, дати хропака, задерти ніс, підвести під монастир, підбивати клинці.

· Знайдіть та виправте помилки у вживанні усталених словосполучень. Виправлення теоретично обґрунтуйте.

Довелось прикласти багато зусиль, щоб виконати завдання. Він придбав досвіду, працюючи у школі. Цей будинок звертав на себе увагу. Мова йдеться про новітні технології навчання. Це людина кришталевої чистоти. Відбудеться науково-методична конференція по проблемі культури мовлення. В кишенях у нього були лише мілкі гроші. Його мрії – нереальні, міфологічні. Студентка гарно володіє програмовим матеріалом.

Д/З: Виконати усні і письмові завдання:

1. Укладіть список словників, необхідних для вивчення теми “Лексикологія”.

2. Укладіть невеликий словничок (10 –20 слів) неологізмів (нових слів) ХХІ століття. Спробуйте витлумачити записані слова і проілюструвати їх контекстом.

3. Користуючись матеріалом курсу української ділової мови, підручниками зі стилістики української мови, напишіть повідомлення за темою: “ Особливості використання застарілих слів у різних стилях сучасної української мови”.

.

ТЕМА 4.ПРЕДМЕТ, ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ(4 год.)

МЕТА: удосконалити і розширити знання студентів щодо основних способів деривації.

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ. виробити у студентів “чуття мови”, вміння відчути колорит, багатогранність, образність словотворчих засобів рідної мови.

ПЛАН.

Зв’язок дериватології з іншими розділами мовознавства. Зв’язок дериватології зі стилістикою. Основні способи деривації в українській мові. Стилістичне забарвлення афіксів у художніх, публіцистичних, наукових, ділових, розмовних текстах. Осново-і словоскладання як засіб стилізації. Стилістичний аспект неморфологічних способів словотвору.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: дериватологія, стилістика, словотворчий афікс, суплетивна основа.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Базова:

5. І.Г. Чередниченко. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. – К.: Радянська школа, 1962.

6. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. – К., 2001.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1993.

8. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993.

Допоміжна:

10. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К., 1999.

11. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994.

12. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. Підручник для філолог. фак-в унів-тів. К.: Вища школа, 1987.

13. Ковальов В,П, Експресивне використання полісемії, омонімії, в українській художній прозі// УМЛШ – 1982. - №1.

14. Пономарів О.П. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 1999.

15. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. – К.: Рад. шк., 1984.

16. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К., 1991.

17. Білодід І.К. Мова масово-політичної і ділової інформації як структурно-функціональний стиль сучасної літературної мови. – К.: Мовознавство, 1978.

18. Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник до курсу “Основи культури і техніки мовлення”. – Житомир, 2001.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Представлена у внутрішній мережі ЖДУ та в Інтернеті (Сайт ЖДУ, програма Project) література:

· Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів: монографія / Катерина Яківна Климова. — Житомир: ПП "Рута", 2010. — 560 с.

· Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник. – Житомир, 2001. – 110 с.

· Довгий С. О., Климова К. Я., Комова О. Б., Лісовий О. В., Надутенко М.В., Сидорчук Н. М., Стрижак О. Є., Широков В. А., Шкурко В. В., Якименко К. М.:Методичні рекомендації щодо організації навчально-дослідницької роботи школярів із використанням українського національного лінгвістичного корпусу (на матеріалах вивчення функціональних можливостей сполучника та дослідження концептів «праця», «робота» у текстах творів Тараса Шевченка). – К.: ТОВ «Праймдрук», 2012. - 76 с. 6 д.а.

· Українська мова. Тестові завдання для контролю і самоконтролю рівня мовнокомунікативної компетентності: Навчальний посібник для учнів основної школи та вчителів-словесників. – К.: ТОВ «Праймдрук», 2012. - 100 с. 7 д.а. (фрагментарно).

Програма ТекстТермін, встановлена в інформаційному читальному залі бібліотеки (корпус №4 ЖДУ).

Електронні ресурси УНЛК (Українського національного лінгвістичного корпусу – НАНУ) «Національного корпусу навчально-методичної літератури» (МАН) – ЕТЦ, читальний зал корпусу №4.

Відеозапис літературно-музичних Шевченківських читань, підготовлених студентами 1-го курсу на заняттях з курсу (сайт бібліотеки ЖДУ).