Завдання для виконання

Практичне заняття №3

1. Складіть усно діалог на тему: “Телефонна розмова – екзамен на ввічливість”. Проаналізуйте, яким буде зв’язок мовлення – адресат, якщо співрозмовниками будуть люди, різні за темпераментом (холерик – флегматик, меланхолік – сангвінік).

2. Напишіть мікротвір-роздум за однією з тем:

· Говори, щоб я тебе розпізнав (Сократ).

· У кого діла світлі, у того й слова ясні (прислів’я).

· Яка головонька, така й розмовонька (прислів’я).

· Хто ясно мислить, той ясно й викладає (А.Шопенгауер).

3. Перекладіть текст, користуючись словником[2]. Доберіть до нього заголовок. Визначте основну думку.

Можно указать на одну языковую ошибку, которая увековечена не только в слове, но и в мраморе. “Моисей” — одно из самых прославленных созданий Микеланджело. В нем скульптор воплотил мечту о мудром и решительном человеке, волевом и страстном. Неподвижная фигура полна внутреннего напряжения, динамизма. Пророк справедлив, но страшен в своем гневе. Народ, которого он спас, которому он нес законы новой жизни, отступился от него, променял правду на деньги. Значительно увеличивают впечатление от образа рассерженного пророка маленькие рожки надо лбом. Откуда у пророка рога? Это многих удивляет.

Во всем виноват латинский перевод. Латинское соr (о) natus — 'сияющий, окруженный сиянием, лучами'; соronatum — 'венчать, украшать венком' было подменено другим: соrnutus — 'рогатый'; соrnus — 'рог'. А Микеланджело воссоздал эту ошибочно возникшую деталь в облике Моисея (В.В.Одинцов).

1. Виразне читання поезій Л.Костенко.
2. ПМКР №1.

Практичне заняття №4

1. Розгляньте тексти, записані фонетичною транскрипцією від інформаторів – мешканців Житомирської області. Які відхилення, зумовлені діалектним впливом поліських говірок Ви побачили? Доберіть нормативні відповідники до діалектизмів.

Рукавичка ║

Жиў-бýў д´і^ед ║ jáкос´ пошоў д´і^ед у-л´éс і-згубив рукави^ецу ║ подб’é^игла до-jé миш ║ загл´анýла в-рукави^ецу і-подýмала | дóбра бýде м’і^ен´é хáта ║ подб’é^игла до-рукави^еци ж´аба│а-хтó-хтó в рукави^еци живé ║ мишка-норýшка ║ а-ти хтó ║ jа жáпка-кре^икотýшка │ давáĭ рáзом бýдем жит ║ давáĭ ║ аж бе^ижит за jец ║ побáчиў рукави^ецу і-пи^етá jеца │ а-хтó-хтó в-рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка кре^икотýшка │ а-ти-хтó ║ já зájчи^ек-постри^ебájчи^ек ║ ўпуст´éт і-менé ║ захóд | ве^исе^ил´éĭ бýде ║ заjшóў і-вó^ун ║ живýт собjé-живýт │ аж-тут хтó^ус´ стýкаjе і-питájе | а-хтó-хтó в рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка- кре^икотýшка | зájчи^ек-постри^ебájчи^ек │ а-ти-хтó ║ jа ли^есичка-се^истричка | ўпуст´éт і-менé ║ зáход´ │ тики скраjéчку ║ вл´é^изла і-ли^есица ║ жи^евýт-собjé-поживájут ║ аж-тýт кушчé^и тре^ишчáт │ кабáн сýне ║ побáчи^еў рукави^ецу ди^е-і-питájе ║ а-хтó-хтó в-рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка-кре^икотý­шка│зájчи^ек-постри^ебájчи^ек │ а-ти-хто ║ já кабáн-jе^іклáн │ ўпуст´éт і-менé ║ да-м´нéсц´а немájе-ж ║ ну-ўпуст´éт │ jа помáлу бýду л´éз^сти ║ ну-залáз´-ўже ║ зал´éз і-вó^ун ║ т´é^існо з´вé^ирам │ зате^и вéсе^ило ║ коли-це чýjут вони собáчи гáвкот ║ пови^ескáкували з-рукави^еци і-давáj вте^икáт хтó-кудá║то-булá д´é^идова собáка || вонá забрáла рукави^ецу і-одала д´é^иду ║ од´о-вáм кáзочка │ а-м´і^ен´é бубликоў в’jáзочка ||

(записано від студентки четвертого курсу заочного відділення ЖДПУ М. Бовсунівської, уродженки Лугинського району, с. Бовсуни).

Скáзочка про-Івáсика-Телéсика║

Ну-не-булó у-д´іда ді^етéй │ і-гони хот´іли себé мáл´чика ║ ну-і-п´óтім вýн (дід) пошóл в л´іс | бáба послáла і-говóрит´ | іди і-вирубаĭ пал´á │ а-já бýду коли^ехáти jагó ║ Ну-дід пошóл в-л´іс │ вирубив пал´á │ прин´óс │ бáба jагó гаĭдала ║ і-потім с-ц´óго пал´á поjавивс´ мáл´чик │ і-вони jагó назвáли івáсиком-телéсиком ║ вóн попросив │ шоб-зробив дід лóтку і-вé^ислечка │ і-вин бýде ловити рибу │ а-мáти jомý j´істи принóсити │ він одавáт´ і-знóву рибу ловит´ ║ ну-і-лóвл´ат´ вони рибу ║ коли прихóдит´ мáти │ івáсику-телéсику │ приплин´ | приплин´ до-берешкá │ твоjá мáт´інка пришлá ║ ну-івáсик-телéсик припливájе | заб’ірájе jісти і-даjé jіі рибу ║ раз-злá зміjýчка захот´іла зали^ет´іт´ ║ прихóдит´ | а-івáсик гавóрит´ │ у-моjéjі мáт´інки не-такиĭ голосóк │ а-тонéсен´киĭ ║ ну-і-зміjá пошлá до-ковал´а і-говóрит´ │ кýĭ мен’і гóлос │ а-то-já тебé вб’jý ║ зм’іjá прихóдит´ і-гавóрит´ │ івáсику-телéсику │ твоjá мáт´ірка пришла │ чýjу │ чýjу мáт´ірки голосóк ║ припливájе і-кличе │ мáмо │ дé-ти ║ а-зм´іjýчка хватájе jогó і-несé додóм ║ а-вóн кричит ║ коли вонá принóсит´ │ говóрит´ │ ти-ж │ дóн´ко моjó │ посторожýĭ │ піч ростопи │ да-і-посади jогó │ хаĭ вáриц´а ║ ну-вонá гворит´ │ с’ідáĭ на-лопáту │ а-já не знájу-jáк ║ да-с´ідáĭ ║ óн поклáв на-нóгу │ тáк │ да-н´і ║ поклáв дрýгу │ тáк │ да-н´і ║ да-покажи ║ ну вона гóп-jомý показáла ║ а-вин jіjі в-піч ║ он кришка і рáз-закр´ив і-вил´із на-дéрево ║ вонá прихóдит´ │ оĭ-дóн´ки jéjіни немá ║ вонá вихóдит´ на-двóр гост´áми │ а-на-двор´é дивецá дéрево │ а-на-дéрев’і івáсик-телéсик ║ вонá пошлá да-кавал´á ║ кавáл´ │ скýĭ мен´і жел´ізн´і зýби ║ вонá рубájе дéрево │ кали гýс´і лет´áт´ ║гýс´і-гýс´і-гушен´áтка │ в’із´м’іт´ менé на-крил´н´áтка │ да-бáт´інка-да-мáт´інка занес´іт´ │ тáм já вáм дáм п’іти-jісти ║ ну-прил´і^етájе ║ já зáре^и приĭдý ║ чýjе │ цé-тоби-д´іéд │ а цé-м’ан´é^и-пер´іжóк │ а-мáн´é^и ║ бáба зрад´іла │ кали вихóд´ат´ на-двор │ а там-гусен´áтко ║ давáі уб’jéм до-зjімó з-івáсиком-телéсиком │ а-віóн говóрит´ │ це-вонó менé спаслó ║ видпустили jогó ║ пóсл´е-тóго вони стáли жити ў-злáгод´і │ ў –мир´і ║ вóт-і-кáзке конéц ║

(записано від О. Д’яченка, учня 8 класу, с. Скорики Коростенського району Житомирської області).

ПОТОЧНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Запитання для самоаналізу і самоперевірки:

1. Поясніть зв’язок фонетики з орфоепією.

2. Визначте термін “милозвучність мовлення”.

3. Які норми вимови приголосних, голосних і звукосполучень в українській мові?

4. Чи пов’язані спрощення в групах приголосних та асиміляція з евфонією мови?

5. Назвіть основні чергування в групах приголосних.

6. Чим викликані відхилення від орфоепічних норм літературної мови?

7. Які орфоепічні помилки діалектного характеру Ви помічали у своєму мовленні та у мовленні рідних, друзів, земляків?

8. Які орфоепічні помилки пов’язані із двомовністю?

9. Чи припустимі відхилення від норм літературної вимови в науковому, публіцистичному, діловому, художньому стилях?

10. Які фонетичні виражальні засоби використовують літератори?

1. Запишіть фонетичною транскрипцією текст:

Запізнилася весна в цьому році - квітень минав хворобливо важко: стояли впродовж холодні дні, потім блиснуло сонцем, розтанули останні кучугури, запарувало, защебетало - й знову насупилося все, повітря стислося від холоду, й душа теж зіщулилась, як молодий росток, що передчасно вигулькнув на світ. Навіть снігом сипнуло - лежав брудним осокориним пухом, як зухвалий відголосок зими, як студена рана на тілі землі. <…>

Лише на березках вирізьблювалось перше листячко, ніжне, мов дитяче зітхання... Повітря ж якесь безпристрасне, стримане,— чому це раптом навесні забракло йому емоцій, шалу пахощів, які дурманять і п'янять, де пропала його здатність пробуджувати в людях тугу, мов брунька, віру в споконвічний розквіт природи? (Є.Гуцало).

3. Диктант із взаємоперевіркою.

Д/З: Робота над помилками (письмово у зошиті) за допомогою рекомендованої до теми довідкової літератури.

ТЕМА 3. ЛЕКСИЧНІ І ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТИЛІСТИКИ (4 год.)

МЕТА: дати студентам теоретичні знання про особливості лексики різних функціональних стилів сучасної української мови, а також про стилістично нейтральний шар лексики. Пояснити особливості використання лексичних явищ з певною стилістичною метою. У доступній формі пояснити студентам суть стилістичних фігур, відновити в їхній пам’яті здобуті раніше знання з лексикології.

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ. прищеплювати студентам вміння бачити і оцінювати багатогранність і виразність словникового складу мови, виробити правильне ставлення до процесу взаємодії і взаємопроникнення літературної лексики і позалітературної як складових загальнонародної мови.

ПЛАН.

Полісемія, омонімія. Мовні штампи діловодства. Стилістична роль багатозначності як важливого лексичного явища. Метафора у художній літературі. Паронімія, синонімія, антонімія в різних стилях мовлення. Стилістична роль омонімів та паронімів у художніх та публіцистичних текстах. Каламбур. Українська лексикографія. Словники у роботі перекладача. Стилістична роль термінів у текстах наукового стилю. Поняття про фразеологізми і фразеологію. Джерела фразеології. Фразеологічні синоніми і антоніми, міжмовні фразеологічні відповідники. Багатозначність стійких словосполучень, явище трансформації фразеологізмів у художній і публіцистичній літературі. Класифікація фразеологізмів: за структурою, за функціонально-стилістичною маркованістю, за способом з’єднання складників. Образність як домінуюча риса фразеологічних одиниць.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: Лексика, лексичне значення слова, лексикологія, лексичне явище, полісемія, синонімія, антонімія, паронімія, омонімія, метафора, стилістичні фігури (посилювальний повтор, ампліфікація, плеоназм, градація, тавтологія), терміни, професіоналізми, лексичні діалектизми. Мовні штампи діловодства.фразеологізм, прислів’я, приказка, крилатий вислів, афоризм, максима, сентенція, парадокс, ремінісценція, літературна цитата, фразеологічне зрощення, фразеологічне сполучення, фразеологічна єдність.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Базова:

1. І.Г. Чередниченко. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. – К.: Радянська школа, 1962.

2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. – К., 2001.

3. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1993.

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993.

Допоміжна:

1. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К., 1999.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994.

3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. Підручник для філолог. фак-в унів-тів. К.: Вища школа, 1987.

4. Ковальов В,П, Експресивне використання полісемії, омонімії, в українській художній прозі// УМЛШ – 1982. - №1.

5. Пономарів О.П. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 1999.

6. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. – К.: Рад. шк., 1984.

7. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К., 1991.

8. Білодід І.К. Мова масово-політичної і ділової інформації як структурно-функціональний стиль сучасної літературної мови. – К.: Мовознавство, 1978.

9. Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник до курсу “Основи культури і техніки мовлення”. – Житомир, 2001.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Представлена у внутрішній мережі ЖДУ та в Інтернеті (Сайт ЖДУ, програма Project) література:

· Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів: монографія / Катерина Яківна Климова. — Житомир: ПП "Рута", 2010. — 560 с.

· Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник. – Житомир, 2001. – 110 с.

· Довгий С. О., Климова К. Я., Комова О. Б., Лісовий О. В., Надутенко М.В., Сидорчук Н. М., Стрижак О. Є., Широков В. А., Шкурко В. В., Якименко К. М.:Методичні рекомендації щодо організації навчально-дослідницької роботи школярів із використанням українського національного лінгвістичного корпусу (на матеріалах вивчення функціональних можливостей сполучника та дослідження концептів «праця», «робота» у текстах творів Тараса Шевченка). – К.: ТОВ «Праймдрук», 2012. - 76 с. 6 д.а.

· Українська мова. Тестові завдання для контролю і самоконтролю рівня мовнокомунікативної компетентності: Навчальний посібник для учнів основної школи та вчителів-словесників. – К.: ТОВ «Праймдрук», 2012. - 100 с. 7 д.а. (фрагментарно).

Програма ТекстТермін, встановлена в інформаційному читальному залі бібліотеки (корпус №4 ЖДУ).

Електронні ресурси УНЛК (Українського національного лінгвістичного корпусу – НАНУ) «Національного корпусу навчально-методичної літератури» (МАН) – ЕТЦ, читальний зал корпусу №4.

Відеозапис літературно-музичних Шевченківських читань, підготовлених студентами 1-го курсу на заняттях з курсу (сайт бібліотеки ЖДУ).