Доходи федерального бюджету

Податкова система ФРН включає прямі і непрямі податки. Ос­новними платниками податків є робітники і службовці. На їх частку припадає біля 79% всіх податкових надходжень в країні. Податки не обмежуються тільки федеральними податками. Вони доповнюються внесками на соціальне страхування і місцевими податками.

Податкові надходження становлять 4/5 всіх доходів бюджету, при­чому на 2/3 податкові надходження формуються за рахунок прямих податків (прибуткового або податку на зарплату, корпоративного, промислового). Проте їх частка в бюджетах різних рівнів різна. В бюджетних доходах федерації, земель і общин вона становить відпо­відно: 9/10; 7/10 і 1/3.

Федерація одержує повністю податок на спирто-горілчані вироби, всі податки на споживання (окрім податку на пиво) і мито, страхов­ки, рівно як і всі митні збори. Сумісні податки розподіляються так: прибутковий податок - федерація - 42,5%, землі - 42,5%, общини -15%; податок на корпорації - федерація - 50%, землі - 50%; податок з обороту - федерації - 65%; землі - 35%.

Податкова система ФРН спирається перш за все на прибутковий податок. Частка прибуткового податку перевищує 1/3 загальної суми податкових надходжень. Даним податком обкладаються всі громадя-

8*

РОЗДІЛ 8

ни, які мають дохід. Прибутковий податок включає два види податку: податок на заробітну плату і податок з капіталу. Мінімальна ставка прибуткового податку — 19%, максимальна — 53% (до 1990 р. вона становила 56%). Ставка податку на доходи з капіталу — 25%.

Помайновим податком або податком на власність оподатковується майно фізичних і юридичних осіб. Податок стягується з сумарної оцінки всіх елементів рухомого і нерухомого майна, що приносить прибуток. Ставка для фізичних осіб — 0,5%, для юридичних осіб — 0,6%.

Обкладення юридичних осіб проводиться за допомогою податку на корпорації. Ставка податку на корпорації для нерозподіленого прибутку — 50%, для розподіленого прибутку — 36%. Промисловим податком обкладаються не результати діяльності фізичних і юридичних осіб, а капітал і доходи підприємства як господарюючого суб'єкта. Промисловий податок стягується при розподілі прибутку до сплати корпоративного податку. Справляння податку здійснюється за двома ставками: 5% суми промислового податку і 0,2% балансової вартості основного капіталу.

Поземельним податком обкладаються земельні ділянки підпри­ємств, лісове господарство, сільськогосподарські угіддя. Діапазон ста­вок цього податку коливається від 0,6% до 3,1%.

Податок па транспортні засоби сплачують власники мотоциклів, легкових і вантажних автомобілів. Принцип справляння податку: об'єм двигуна для мотоциклів і легкових автомобілів, загальна вага автомобілів — для вантажних.

До непрямих податків у ФРН відносять податок на додану вар­тість, земельний податок, податок з обороту, індивідуальні акцизи (на нафтопродукти, тютюн, каву), податок з обороту імпорту, фіс­кальна монополія і митні збори. ПДВ займає головне місце серед непрямих податків. На його частку припадає близько 43% всіх неп­рямих податкових надходжень в країні.

Податком на додану вартість обкладається кінцевий споживач у приватній і державній сфері споживання товарів і послуг. Застосо­вуються дві ставки ПДВ: загальна (14%) і пільгова (7%).

Крім ПДВ ряд товарів обкладається індивідуальними акцизами. Ці акцизи називаються у ФРН податками на споживання і є другою групою непрямих податків у країні. Питома вага податків на спожи­вання в загальній сумі непрямих податків перевищує 40%.

До числа важливих непрямих податків відносяться і митні збори. Ними обкладаються як імпортні, так і експортні товари. Питома вага митних зборів у загальній сумі податкових надходжень стано­вить близько 3%.

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС 109

Крім того, у ФРН існує так званий імпортний податок. Ним обкладаються товари, що ввозяться, які мають експортні пільги в країнах, де вони виробляються.

Визнання разом з податками таких платежів, як мито, є традицій­ним для німецького права. Мито стягується за індивідуальне корис­тування державними послугами або установами, збори — за надання можливостей організації, яка виражає інтереси певної групи.

Обов'язковим загальнодержавним податком є церковний податок. Встановлюючи церковний податок як обов'язковий, центральний уряд заручився підтримкою католицької церкви.

Турбота про збереження природного незаселеного середовища спричинила введення «екологічного податку», який, по-суті, є добав­кою до поземельного податку.

Політичні події 90-х років не обійшли стороною податкове зако­нодавство країни: в березні 1991 року була введена надбавка на солідарність, надходження від якої спрямовуються на фінансування великомасштабних проектів у колишній НДР. Ставка «надбавки на солідарність» корегується щорічно. У той же час передвиборні обі-цянки-запевнення канцлера Гельмута Коля, що федеральний бюджет зможе покрити витрати, на приєднання східних земель за рахунок незначного приросту державних позичок, виявились повністю не­спроможними. Витрати на перебудову структури промисловості, на житлове будівництво і реконструкцію житлового фонду, розвиток інфраструктури, адміністративні потреби, а також пов'язані з випла­тами допомог по безробіттю виявились дуже високими і викликали прийняття надзвичайного бюджету. Разом з тим, за винятком кількох добре розвинених регіонів (Дрезден, Лейпциг), колишня НДР багато втратила. Так, у Мекленбурзі — Східній Померанії кількість зайня­тих в сільському господарстві з 180 тис. в 1989 р. скоротилась до 40 тис. в 1992 р. Хто може, той шукає собі роботу на Заході, через що в цілих районах колишньої НДР залишаються лише старі люди і небагато молоді, які не мають шансів знайти нормальну роботу.

Окрім податкових надходжень доходи центрального бюджету скла­даються з прибутку від економічної діяльності державних підпри­ємств і рентних платежів. У цю статтю доходів регулярно включа­ється багатомільярдний прибуток центрального банку ФРН. Дещо менше значення мають надходження процентних виплат за надані міждержавні кредити, доходи від участі в капіталі, а також засоби від реалізації цієї участі.

У глобальному аспекті досягненню мети вирівнювання доходів служить східчаста структура податкової системи. Велику роль у формуванні бюджетних доходів відіграють надходження від «загаль-

Но