Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розробіть фрагмент уроку з використанням інтерактивних методів навчання. Тема «Взаємозвязки між неживою природою, рослинами і тваринами» 2 клас





ІІ. Перевірка домашнього завдання 2.1 Гра «Мікрофон» 1. Які звірі роблять на зиму запаси корму? 2 Що таке линяння у тварин? 3. Я змінюється під час линяння хутро у звірів? Наведи приклади. 4. Які звірі відкладають запаси жиру? Для чого? 5. Які звірі впадають у зимову сплячку? Чому? 6. Як пов’язана жива і нежива природа 2.2Слухання вірша Грицька Чупринки «Осінь». Осінь Чорний степ на виднокрузі, Густо стелиться туман, Ніби злився в чорній тузі З сірим небом океан. Кожна хмарка, кожна смуга Сипле крапельки на низ; Плаче осінь, ллється туга Морем виплаканих сліз. Осінь-зрадниця снує; На поляни крізь тумани Дрібний дощик сипле, б’є. — Про які зміни в неживій природі сказано у вірші? — Як вплинули зміни, що сталися восени в неживій природі, на життя рослин? (Похолодання, затяжні дощі, часті вітри вплинули на рослини: змінилося забарвлення листя, потім воно почало опадати.) 2.3.Асоціативний кущ Людина, тварини, рослини Сонце, місяць, зорі, космічні тіла, Жива Нежива Гриби, мікроби, віруси вода, повітря, грунт, корисні копалини.

 

Білет №11
1.Патріотичне та естетичне виховання у процесі вивчення природознавства

На сучасному етапі велика увага приділяється естетичному вихованню учнів, головне завдання якого - формування у дітей почуття прекрасного. Найкращим вихователем цих почуттів є природа. У процесі вивчення природи розкривається її краса й різноманіття. К.Д. Ушинський писав, що день, проведений дитиною серед гаїв, полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальній лаві. Спілкування із природою навчить школяра слухати музику лісу: шелест листя, спів птахів, шум дерев, дзюркіт води, почувати різноманіття квітів, бачити красу й розмаїтість фарб - все це викликає естетичні переживання, не залишає дитячу душу байдужою. У початкових класах необхідно в першу чергу звертати увагу дітей на красу форми, зовнішній вигляд рослини або тварини, особливості зафарблення, естетичні ознаки й на цій основі формувати в школярів конкретні знання й уявлення про явища природи. Наприклад, в 3 класі проводиться екскурсія в ліс або парк із метою спостереження за весняними, змінами в житті рослин і тварин. Для естетичного виховання учнів немаловажне значення мають культура навчальної праці, чистота робочого місця, створення відповідних умов для роботи з об'єктами природи. Акуратно виконана й красиво оформлена колекція комах або рослин допомагає дітям бачити не тільки результати своєї праці, але й одержувати від неї естетичну насолоду.В.О. Сухомлинський зазначав, що передаючи дітям великі матеріальні і духовні багатства, разом з ними треба передавати і благородне почуття любові до Батьківщини. Класоводам слід приділяти велику увагу збагаченню знань учнів про Батьківщину. Показати дітям красу рідного краю, викликати в них любов до рідних місць – означає закласти основи патріотизму Цьому сприятимуть екскурсії, спостереження за природою, оскільки виховання любові до Батьківщини треба починати із виховання любові до рідного краю. Виховання патріотизму передбачає насамперед використання краєзнавчого матеріалу. Учнівські гурти, музеї, клуби, різні форми позаурочного виховання – бесіди, походи по рідному краю, організація краєзнавчих куточків та інше також дають змогу формувати в учнів основи патріотичного світогляду.
2. Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце в навчальному процесі. Види домашніх завдань. Індивідуалізація.
Домашня робота – це вид позаурочної навчально-пізнавальної д-сті школярів, нерозривно зв’язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням. Домашня навчально-пізнавальна д-сті є проміжною ланкою між учнями та самоосвітою дітей і характеризується вищим рівнем самостійності учнів, оскільки вони працюють за завданнями вчителя, але без його безпосереднього керівництва. Ефективність домашньої роботи залежить не тільки від рівня оволодіння власне предметними уміннями, а й розумовими уміннями раціональної навчально-пізнавальної д-сті. Від того як дитина уміє організувати своє робоче місце, вчасно розпочати роботу у відведений час, як уміє працювати з підручником, зошитом з природознавства, значною мірою залежить успіх виконання домашніх завдань. Домашні роботи розвивають пізнавальний інтерес, здібності і вольові якості учнів. Вони створюють умови для вияву індивідуальних пізнавальних особливостей, сприяють оволодінню індивідуальним стилем роботи, який проявляється в способі і темпі виконання. Домашні завдання виконують такі риси особистості, як працелюбність, дисциплінованість, охайність, відповідальність за доручену справу перед учителем, батьками, товаришами та самим собою.
За способом організації навчально-пізнавальної д-сті учнів домашні завдання можуть бути індивідуальні, групові, фронтальні. За тривалістю виконання домашні завдання можуть бути довготривалі і короткочасні. Домашні завдання за характером пізнавальної д-сті можуть буди репродуктивними(виконання д-сті за зразком) і творчі (застосування засвоєних знань та умінь у новій ситуації).

Білет №12
1. Формування екологічних принципів у процесі вивчення природознавства
Реформа загальноосвітньої школи орієнтує шкільну практику й педагогічну науку на пошук шляхів інтеграції теоретичних знань, посилення зв'язку навчання з життям. Метою й планованим результатом екологічної освіти є сформованість екологічної свідомості, уміння розуміти й цінувати красу й багатство рідної природи, здатність здійснювати екологічно грамотні дії й поводження, займати активну життєву позицію, виражати нетерпимість до проявів безвідповідального відношення до навколишнього середовища. Виховні завдання припускають формування: інтересу до спілкування з живою природою, інтересу до пізнання її законів; установок і мотивів діяльності, спрямованої на усвідомлення універсальної цінності природи; класового характеру природокористування; переконань у необхідності охорони природи, збереження свого й суспільного здоров'я; потреби участі в праці по вивченню й охороні природи, пропаганді екологічних ідей. Реалізація даних виховних завдань тісно пов'язана з навчанням школяра, вирішенням ряду загальноосвітніх завдань, які містять у собі формування: системи знань про єдність людини, суспільства й природи й способів оптимізації природокористування; системи ідеологічних, моральних й естетичних екологічних ціннісних орієнтації; умінь використати моральні й правові принципи, норми й правила відношення до природи в реальній поведінці; умінь використати знання про способи охорони природи й дбайливого відношення до неї в трудовій, суспільно корисній діяльності. Відповідно до завдань екологічної освіти формуються в педагогічній теорії й розвиваються на практиці принципи, які визначають процес становлення й розвитку відповідального відношення школярів до навколишнього середовища. У них розкриваються вимоги суспільства до змісту екологічної освіти й характеру навчально-виховної діяльності. Розглянемо ряд принципів, специфічних для екологічної освіти й виховання. Єдність пізнання, переживання, дії. Цей принцип відбиває глибокий взаємозв'язок інтелекту, почуттів діяльності в процесі становлення й розвитку відповідального відношення особистості до навколишнього середовища. Формування екологічної культури в умовах цілеспрямованого педагогічного процесу припускає органічну єдність засвоєння наукових знань про взаємодію людини, суспільства й природного середовища з почуттєвим сприйняттям його результатів. Погляди й переконання людини, у тому числі й у відносинах з навколишнім середовищем, так чи інакше, завжди опосередковані особистою практикою. Формуючись на основі досвіду, з молоду визначають духовний світ особистості, її почуття, мотиви поведінки. Для виховання суспільно-корисних рис необхідно не тільки впливати на свідомість, почуття, волю учнів, але й організовувати нагромадження ними певного соціально значного особистого досвіду дії й поводження. Цілком очевидно, що для цього потрібні педагогічно організовані види учнівської діяльності, які моделюють в ігрових і реальних ситуаціях певне відношення, до навколишнього середовища.

Принцип прогностичності на практиці в першу чергу припускає формування у свідомості підростаючого покоління нової тенденції в суспільній діяльності людей - повсякденної турботи кожного про збереження середовища не тільки для нашого життя, але й для майбутніх поколінь. Тим самим принцип прогностичності об'єктивно ставить перед педагогічною наукою й практикою завдання відбивати в змісті шкільної освіти державні плани природо-споживання й природо-відновлення як дві сторони єдиного процесу взаємодії людини і з природним середовищем. Принцип прогностичності орієнтує учнів на ознайомлення з варіантами перспективного стану навколишнього середовища, у якому вони будуть жити, з поглядами людей, які своєю діяльністю перетворюють це середовище. Щоб підсилити доказовість реальності прогнозів тих або інших змін у навколишньому природному середовищі, необхідно не тільки знайомити учнів теоретично з кінцевими висновками науки, але й втягувати в доступні для школярів способи наукового дослідження. Взаємозв'язок глобальних, національних і локальних (краєзнавчих) рівнів екологічних проблем; реалізація цього принципу підсилює зв'язок школи з життям, сприяє розвитку в дітей широкого комплексного погляду на проблеми взаємодії людини і з середовищем перебування й трудової діяльності. Це вимагає включення в зміст різних навчальних предметів таких фактів, зрозумівши закономірності яких, учні змогли би зіставляти екологічні проблеми різного масштабу. Міркування школярів виявляються формальними, якщо вони не можуть конкретизувати глобальні екологічні проблеми, так само як й узагальнити конкретні явища локального характеру до рівня національних і глобальних екологічних проблем. Важливо підвести учнів до висновку про те, що виникнення багатьох екологічних проблем залежить практично від поведінки і вчинків кожної людини в тому місці, де вона живе й працює. Знання цих проблем виступає свого роду мотивацією до дотримання екологічно-доцільних обмежень в особистому поводженні. Все це сприяє розвитку потреби в екологічно-вірній поведінці в повсякденному житті. Міждисциплінарний підхід - один з основних принципів екологічної освіти. Об'єктивною передумовою міждисциплінарного підходу є інтеграція наукового знання. Посилення взаємозв'язку суспільних, природних і технічних наук являє собою одну з магістральних тенденцій розвитку сучасного наукового пізнання. Формування відповідального відношення до природи, в основі якого лежить розуміння її універсальної цінності, не може відбуватися в рамках тільки окремого навчального предмета. Екологічна освіта повинна сприяти подоланню роз'єднаності навчальних предметів за рахунок інтегрованого характеру свого змісту. В умовах шкільної освіти такий підхід одержує своє відбиття в системі міжпредметних зв'язків, які розглядаються в дидактиці як один із принципів й як умова, яка дозволяє виділити найцінніші для формування світогляду учнів узагальнені компоненти освіти. Актуальність міжпредметних зв'язків обумовлена завданнями всебічного розвитку особистості, тенденціями інтеграції наук, розвитком системного методу пізнання. Міждисциплінарний стосовно до екологічної освіти вживається в широкому змісті. Вона поширюється на процес не тільки навчання, але й виховання. Все це сприяє вичленовуванню головного змісту екологічної освіти (пізнавального, ціннісного, нормативного й діяльнісного аспектів), його розподілу в окремих навчальних предметах. Цілеспрямованість спілкування школярів з навколишнім середовищем. Справді екологічне відношення до природи пов'язане з розвитком чуттєво-емоційної сфери особистості

й вимагає вправ в практичних діях. Ці дії можуть правильно реалізовуватися лише при педагогічно-організованих ситуаціях взаємодії школярів як із природним середовищем, так і з людьми, як іздійснюють різні види природокористування. Таке спілкування здійснюється в ході пізнавального, ігрового, організаційно-практичного, трудового й іншого видів діяльності. Змістовна сторона цієї діяльності ґрунтується на вимогах навчальних програм по природознавству, фізичної й економічної географії, біології, хімії, які стосуються вмінь визначати об'єкти природи, встановлювати зв'язки між ними; володіти способами фіксації й оформлення результатів вимірів, визначень, спостережень; вивчати й оцінювати діяльність людини.

Таким чином, психолого-педагогічні основи формування відповідального відношення школяра до природи містять у собі: єдність цілей, завдань і принципів екологічної освіти; визначення мети екологічної освіти як сформованості відповідального відношення школяра до природного середовища й умінь розуміти й цінувати багатство й красу рідної природи; конкретизацію мети екологічної освіти в системі виховних й навчальних завдань, спрямованих на подолання утилітарно-споживчого відношення до природи й формування відповідального відношення до неї; розкриття екологічного змісту, дидактичних принципів виховання;

обґрунтування специфічних для екологічної освіти принципів;розкриття складної структури екологічної відповідальності як системи знань, мотивів, поглядів, переконань, ціннісних орієнтації й готовності до діяльності по охороні й поліпшенню навколишнього середовища; характеристику відносини до природи як складеного елемента світогляду особистості.
2. Форми і методи контролю знань, що одержали учні початкових класів на уроках природознавства.
Методи контролю – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту, характеру і досягнень навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони визначають результативність педагогічного управління й учіння на всіх етапах процесу навчання. У початкових класах виявлення навчальних досягнень учнів здійснюється з допомогою методів: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження тощо); програмованої перевірки (тести, перфокарти).Навчально-пізнавальна діяльність під час перевірки буває: репродуктивною, частково-пошуковою і творчою. Усна перевірка дозволяє виявити зміст, яким володіють учні, вміння будувати відповідь у логічній послідовності, її темп, словниковий запас, а також рівень розвитку зв’язного мовлення, логічного мислення та інших навчально-пізнавальних процесів. Вона дає змогу одразу коригувати відповіді, спонукати учнів до усвідомлення недоліків, причин їх виникнення і до виправлення помилок, до засвоєння досвіду аналізувати й оцінювати свою діяльність й діяльність інших учнів. Однак, такий вид контролю потребує більше часу, обмежує можливості перевірки. Крім того, результати його детально не фіксуються, учитель не може їх глибоко проаналізувати, порівняти, зробити необхідні висновки. Тому усну перевірку слід поєднувати з письмовою. Види і характер письмових робіт, їх різноманітність, частотність використання залежить від специфіки змісту навчального предмета. Самостійна робота, як правило, короткотривала і використовується під час поточного контролю. Якщо самостійна робота проводиться на етапі засвоєння знань чи умінь, то її результати аргументовано аналізуються учителем разом з учнями без оцінювання. На етапі закріплення і застосування вона може оцінюватися. Контрольна робота – це один з методів тематичного і підсумкового контролю. Зміст контрольної письмової роботи відповідає вимогам програм. Контрольна робота повинна бути посильною, не перевищувати за обсягом і складністю тих завдань, які учні виконували протягом опрацювання теми. Контрольні роботи з різних предметів плануються так, щоб їх було не більше однієї протягом робочого дня і двох – протягом навчального тижня. До їх виконання учитель готує дітей заздалегідь. Особливою формою письмової перевірки є виконання графічних робіт: складання схем, заповнення таблиць, зображення схематичних малюнків або здійснення необхідних підписів на схемах і схематичних малюнках. З їх допомогою перевіряється розуміння учнями структури і сутності (істотних ознак і властивостей), предметів і явищ,взаємозв’язків і залежностейміж ними, а також уміння виділяти головне, систематизувати, узагальнювати, моделювати. Такі роботи можуть бути як самостійним методом, так і елементом інших методів перевірки. Методом програмованої перевірки може бути використання тестів і перфокарт. Результати виконання тестових завдань дають кількісну характеристику досягнень учнів з навчального предмета, а також виявляють рівень їх загального розвитку. Правильно складені тести повинні відповідати таким вимогам: бути короткотривалими, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними, відповідати віковим особливостям молодших школярів. За способом виконання розрізняються вибіркові і конструйовані тести.

Тести доцільно застосовувати в початкових класах для тематичного і підсумкового контролю, а перфокарти – для поурочного. За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною. Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальноїдіяльностіучнівоцінюються.

Розробіть фрагмент урока з використанням підручника. Тема «Охорона природи. Збережемо природу разом», 3 класКонспект уроку з природознавства у 3 класі " Охорона природи в Україні " Мета: формувати уявлення про екологічні проблеми рідного краю,причини їх виникнення, шляхи подолання;продовжити знайомство дітей з природоохоронною діяльністю в Україні; розширити уявлення дітей про Червону книгу України; познайомити з заказниками, заповідниками, національними парками; вчити оцінювати стан навколишнього середовища та вміти знаходити вихід із встановленої екологічної ситуації; виховувати небайдуже ставлення до екологічної ситуації в Україні та в рідному краї, любов до природи, здатність співчувати та переживати. V. Вивчення нового матеріалу5.1. Вступне слово

Я зірвав квітку і вона загинула. Я спіймав метелика і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що торкнутися краси можна тільки серцем. 5. 2. Бесіда вчителя. Наша планета у космічному просторі дуже маленька, але для нас вона здається великою і рідною. Одна із найголовніших особливостей нашої планети – існування на ній життя. Берегти нашу Землю й постійно дбати про неї – одне з найважливіших завдань сьогодення. Знищити природу легко, а зберегти важко. Сьогодні ми з вами, діти, поговоримо про охорону природи, про те, що загрожує природі Землі та про шляхи збереження природи. Майбутнє Землі у небезпеці! Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи, виникла проблема чистої води, йдуть кислотні дощі, люди хворіють на рак. І тому ми повинні бити на спалах, щоб врятувати нашу Землю. З того часу, як люди Природу на Землі почали зневажати, Змушений Бог був на Землю ангела послати.

Йому ім’я «еколог» вирішив він надати, Вас просимо це запам’ятати. 5.3. Слово екологів. А зараз ми надаємо слово екологам нашого класу, які провели велику дослідницьку роботу та підготували свої виступи. «Мікрофон». 5.4. Рольова гра. Давайте зв’яжемо глобальне екологічне забруднення Землі з нашою місцевістю на прикладі річки Булавинки. 5. 5. Запропонуйте свої шляхи збереження природи на планеті Земля. Метод «Пресу» — починаємо зі слів «Я вважаю…», «Мені здається…», закінчуємо «Отже, тому…». V. Узагальнення та закріплення знань. 6.1. Перегляд відеофільму «Планета Земля в безпеці». — Чи схвилював вас цей фільм? Я пропоную вам висловити свої думки, почуття у гру-побажанні «Треба – не можна!» 1 варіант – «Треба…»; 2 варіант – «Не можна! Слід…» 6.2. Учні клеять на глобус свої відповіді. Я вважаю, що планета Земля в добрих руках і ви будете для неї тільки друзями. 6.3. Екологічна релаксація. (Звучить музика і спів птахів)

 

Білет №13
1. Зміст навчального природничого матеріалу по класах.
Зміст навчального матеріалу зумовлюється принципами науковості й доступності, систематичності і послідовності навчання, зв'язку навчання з життям, а також специфічними для природознавства принципами: краєзнавчим, батьківщинознавчим та сезонності.Учні 1-2 класів повинні знати про основні взаємозв’язки людини як живої істоти з Сонцем, землею, водою, повітрям, мати уявлення про культурні та дикорослі рослини, про тварин і рослин своєї місцевості, про типи погоди кожної пори року. В 3-4 класах до них додаються знання про тіла, речовини, явища в неживій природі, про життя в довкіллі, дослідження будови організму людини та її життєдіяльності. Учні початкових класів повинні вміти визначати загальні зв’язки живих істот з довкіллям, відрізняти свійських і диких тварин, культурні і дикорослі рослини, володіти навичками проведення спостережень у природному середовищі. 1 клас (68 год – 6 резервних)I. Світ у якому ти живеш. II.Світ неживої природи. III.Світ живої природи. IV.Рідний край. V.Моя країна – Україна. VI.Запитання до природи. 2 клас (68 год – 5 год резервних). I. Природа восени. II. Природа взимку. III. Природа навесні. IV. Природа влітку. V. Запитання до природи. 3 клас (68 годин – 3 год резервних). I.Вода. II.Повітря. III.Гірські породи. Грунти. IV.Сонце – джерело енергії на Землі. V.Рослини тварини і середовище їх існування. VI.Людина та її організм. VII.Запитання до природи. 4 клас (68 годин – 5 год резервних). I.Наша Батьківщина – Україна. II.Природа материків та океанів. III.Наша адреса у Всесвіті. IV.Тіла та речовини. V.Запитання про природу
2. Узагальнення спостережень і підведення підсумків у 3 класі. Висновки зроблені на основі спостережень.
Спостереження – цілеспрямоване планомірне сприймання об’єктів і явищ навколишньої дійсності, яке підпорядковано конкретно-визначеним цілям і вимагає вольових зусиль. У 3-му класі спостереження за природою поглиблюються, учні набувають навиків по користуванню приладами. Складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Ведуть спостереження за погодою, відмічають стан неба, опади, температуру повітря, напрям вітру. Вчаться користуватися компасом, флюгером, опади вимірюють опадоміром, в снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою, лінійкою. Ці спостереження набувають конкретнішого характеру, ускладнюються у зв’язку з тим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Спостереження з неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в рослинному і тваринному світі, звертаючи увагу на зв’язок з живою і неживою природою. З приходом весни сонце піднімається вище, день довшає повітря теплішає, тане сніг, прогрівається грунт, пробуджуються комахи, це зумовлює приліт птахів, які ними живляться. Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається спостереженням учнів за навколишньою природою і працею людей, екскурсіям, предметним урокам, практичним заняттям на місцевості і шкільній ділянці, в куточку живої природи. Спостереження за погодою учні фіксують у щоденнику спостережень. Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому ми вважали за необхідне навчити дітей підводити підсумки спостережень, тобто характеризувати зміни, що відбулися в природі за місяць (за календарем природи). Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, розвиває у дітей логічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Навчити узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному учнями матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім за тиждень, місяць, певну пору року. Узагальнення спостережень слід проводити наприкінці кожного місяця, заповнюючи таблицю спостережень за погодою і виявляючи фенологічні особливості кожного місяця. Узагальнення результатів спостережень потребує ретельної підготовки як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Напередодні такого уроку слід уважно проглядали записи в класному календарі природи і праці людей, проаналізувати їх, скласти характеристику місяця (чи сезону), виділити ті причинні залежності, які проглядаються в цьому місяці на основі проведених спостережень, скласти програму спостережень на наступний місяць. Вдома учні обробляють свої записи в „Щоденниках спостережень": підраховують кількість ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, із температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, зазначають найнижчу і найвищу температуру повітря. Проведений урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять. Наприкінці навчального року учні підводять загальні підсумки, встановлювалюють, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.
3. Практичне завдання. Розробіть фрагмент уроку з використанням ілюстративного матеріалу підручника. Тема «Зима. Ознаки зими в неживій природі» 2 клас. Робота за підручником (с. 62–63) — Розгляньте фотографію. Які зміни в природі відбуваються взимку? — Що робить зиму неповторною? — Доведіть, що сніг — не тільки прикраса зими. Доведіть, що він захищає рослини від переохолодження. — Розгляньте фотографії на с. 63. Яка у зими є ще одна дорогоцінна прикраса? Що таке іній? (Мільярди голочок, які одягають усе у срібну бахрому.) — Поміркуйте, у чому сила зими? (Це тріскучі морози.) — Який узимку ранок? вечір? — Прочитайте віршовані рядки. Про яке зимове явище розповідає автор? Чи доводилося вам спостерігати за ним? — Як ще називають метелицю?

Білет № 14
1. Спостереження – провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду фактичного матеріалу. Спостереження є одним із методів, які забезпечують наочно-чуттєву основу засвоєння знань про природу. Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання об’єктів і явищ навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно визначеним цілям і вимагає вольових зусиль. Структура методу спостереження: 1. Цілі спостереження (об’єкт, мета передбачувані результати) 2. План спостереження 3. Безпосереднє сприймання об’єктів і явищ природи. 4. Висновки. Види спостереження: 1) За тривалістю виконання: - короткочасні (Проводяться на уроці або під час виконання домашніх завдань. Метою цього виду спостереження є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, спостереження за властивостями води, ґрунту). - довготривалі ( Проводяться в позаурочний час. Об’єктом їх виступають процеси. Явища, події, які розвиваються. Змінюються протягом певного часу. Наприклад. Спостереження за ростом та розвитком рослин). 2) За формою організації - індивідуальні (виконуються самостійно кожним учнем) - групові (Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Обов’язковим при створенні груп є врахування інтересів учнів та їх взаємин. Групи можуть складатися з дітей з однаковим і різними рівнями підготовки. Для груп дітей з однаковим рівнем підготовки(гомогенних груп) можуть підбиратися однакові завдання груп, тоді підготовка до безпосереднього сприймання проводиться фронтально, висновок теж проводиться фронтально, або ж завдання можуть бути різні для всіх груп, це доцільно робити на підсумкових уроках, адже діти вже мають певний «багаж» знань).- фронтальні (Спостереження здійснюється усім класом за одним завданням під безпосереднім керівництвом вчителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують цілі та об’єкти спостереження, актуалізують опорні знання та вміння, визначають задачі та складають план, в кінці спостереження проводиться підсумок, вчитель або учень робить висновок). 3) За часом проведення - опорні (підсумкові)(використовуються вчителем у процесі засвоєння нових знань(встановлення залежностей, уявлень, понять), проводяться фронтально).- розширювальні (застосовуються після засвоєння теоретичних знань, вони потрібні для конкретизації, розширення, поглиблення знань. Такі спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалізуються теоретичні положення, а потім здійснюються спостереження з метою емпіричних знань, які пояснюють, деталізують, доводять правильність. Цей вид застосовується на підсумкових уроках-екскурсіях, у домашніх роботах). - випереджувальні (Проводяться ще до засвоєння нових знань. Цей вид спостереження застосовується до тих об’єктів, які не можливо сприймати безпосередньо на уроці або вони потребують тривалого часу. Наприклад: спостереження за умовами проростання насіння (3 клас), спостереження за різними групами тварин у ту чи іншу пору року (3 клас). Випереджувальні спостереження ведуться учнями в позаурочний час з вчителем або самостійно. Цей вид спостереження використовується на вступних уроках-екскурсіях). 4) За рівнем пізнавальної самостійності: - репродуктивні (спрямовані на сприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів та зовнішніх зв’язків, тобто виконання роботи за зразком) - продуктивні (творчі)(розв’язання проблемних завдянь шляхом зіставлення фактів здобутих під час спостереження з відомими знаннями. Наприклад, вчитель ставить таке запитання: «Як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом?» Щоб дати відповіді на це запитання необхідно виконати такі розумові та практичні дії: - Визначити температуру повітря за допомогою термометра вранці - Поспостерігати за висотою Сонця над небосхилом у цей час доби - Аналогічні дії виконати опівдні - Зіставити висоту Сонця й температуру повітря вранці(опівдні) - Порівняти висоту Сонця й температурою повітря вранці з висотою Сонця і температурою повітря опівдні - Зробити висновки про залежність температури повітря від висоти Сонця. Виконання проблемних завдань організовується різними методами: евристичним(проблема розв’язується учнями у співпраці з учителем) та дослідницьким(самостійно, під опосередкованим керівництвом вчителя). Спостереження у процесі навчання може виступати як методом так і прийомом. Методом воно виступає якщо в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом – дидактична підціль.
2. Індивідуальна та групова(гурткова) позакласна робота з природознавства.
Позакласна робота – це організована на добровільних засадах діяльність учнів під керівництвом вчителя спрямована на поглиблення і розширення знань з природознавства, розвиток пізнавального інтересу, самостійності, творчості, здатності до самовираження і самовдосконалення. Виділяють такі види позакласної роботи: Індивідуальна, Групова (гурткова), Масова. Індивідуальна позакласна робота організовується з учнями, які виявляють підвищений інтерес до природознавства. Такий інтерес проявляється у збиранні марок, картинок, листівок на яких зображені тварини, рослини, явища природи, читання книжок про них, перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемно, не цілеспрямовано. Завдання вчителя – вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета, процесу пізнання природи. Відповідно до цього позакласна робота має бути цілеспрямована та планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина. Види: 1) Колекціонування - зробити підбірку тематичних марок, листівок або етикеток - знайти до теми прислів’я, приказки - оформити виставку 2) Позакласне читання(хоча рекомендується не тільки прочитати, але скласти оповідання, намалювати малюнок, підібрати ілюстрації). 3) Спостереження – за індивідуальними завданнями та заповненням таблиці 4) Робота в кутку живої природи індивідуально 5) Робота над проектом індивідуальним(«Таємна розмова», «розмова з мурашками) Ефективність індивідуальної роботи залежить від рівня усвідомленням учнем мети. Завдань, його вагомості, а також оцінювання учителем і товаришами, тому результати індивідуальної роботи потрібно використовувати на уроках(«Крісло оповідача»). Групова(гурткова) позакласна робота організовується з учнями, які добре навчаються і не дуже. Дидактичними цілями гуртка є розширення, поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи. Гурток об’єднує 10-12 учнів. На першому занятті обирається староста і обговорюється план занять. Проводяться заняття в гуртку 2 рази на місяць(Наприклад, 1 і 3 четвер місяця). Приблизні назви гуртків: «Юнати», «Краєзнавець», Гурток «Любителів квітів», «Юні кролеводи», «Юні садівники». Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми,до яких учні виявили особливий інтерес. Наприклад, у 3 класі - «Рослинний світ нашої місцевості», «Пори року у нашій місцевості», у 4 класі – «Скарби природи мого краю», «Таємниці життя лісу». Під час планування роботи гуртка повинні враховуватися інтереси дітей, їх індивідуальні та вікові особливості. Індивідуальні завдання з певної теми виконуються безпосередньо на заняттях(короткочасні спостереження, досліди, практичні роботи..)Вони бувають також випереджувальними або виконуються після проведення заняття і розраховані на тривалий час(кілька тижнів чи увесь термін роботи гуртка). Приблизний план роботи включає такі розділи: 1. Тема занять 2. Форма занять 3. Дата проведення занять 4. Зміст і методи фронтальної робити на занятті 5. Зміст і методи індивідуальної роботи на занятті 6. Форма звітності Бажано, щоб перше заняття гуртка проводилося на природі, це може бути екскурсія в ліс, парк…Адже, добре організоване вступне заняття викликає інтерес до вивчення природи, розгадування ї загадок. Види діяльності: вікторина, робота з гербарними зразками, ігри, загадки, виготовлення наочності(гербарії, колекції, роздаткові картки, тематичні альбоми), читання оповідань, малювання до них малюнків. Робота гуртка нерозривно пов’язана з різними формами масової позакласної роботи. Члени гуртка беруть активну участь в організації та проведенні всіх масових позакласних заходів.

Date: 2015-10-19; view: 2077; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию