Призначення покарання 77

Призначення покарання нижче від найнижчої межі, поля­гає в тому, що суд застосовує покарання того виду, що відпо­відає санкції норми (в альтернативній санкції один з кількох видів зазначених покарань), але у розмірі нижче мінімуму да­ної санкції. Однак, в такому випадку суд не має права призна­чити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині КК. Так, напри­клад, якщо в санкції ч. 1 ст. 187 КК за розбій встановлено по­карання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, то суд має право, керуючись ст. 69 КК, призначити по­карання нижче трьох років, але не менше одного року позбав­лення волі, тобто мінімуму, встановленого для покарання у виді позбавлення волі в ч. 2 ст. 63 КК.

Перехід до іншого більш м'якого виду покарання полягає у призначенні такого виду покарання, який не передбачено санк­цією відповідної статті, а є більш м'яким видом, в системі по­карань закріпленій ст. 51 КК. Так, якщо санкцією статті пе­редбачено покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі (наприклад, ч. 2 ст. 185), то суд може перейти, напри­клад, до арешту чи виправних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 69 КК суд, на підставах, наведених у ч. 1 ці­єї статті, може не призначати додаткового покарання, яке в санкції статті Особливої частини КК передбачене як обов'яз­кове (наприклад, ч. З ст. 189 КК встановлене покарання за ви­магання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна). Така можливість не пов'язана із застосуванням більш м'якого основного покарання, тому суд має право не призначати додаткове покарання.

Більш м'яке покарання, ніж передбачено законом може бу­ти призначене з обов'язковим посиланням у вироку на ст. 69 КК України.

Призначення покарання більш суворого, ніж встановлено санкцією статті, можливе у випадку застосування покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) або за сукупністю вироків (ст. 71 КК).

Призначення покарання за сукупністю злочинів відбува­ється тоді, коли особа вчиняє два або більше злочини, перед­бачені різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК, визначення покарання за су­купністю злочинів відбувається у два етапи:

78 Глава 9.

1) суд призначає покарання (основне і додаткове) за кожний
злочин окремо;

2) суд призначає покарання за їх сукупністю.
Призначення покарання за кожний злочин здійснюється від­
повідно до загальних засад, встановлених ст. 65 КК. Такий
підхід дозволяє індивідуалізувати покарання, врахувавши тяж­
кість кожного злочину, та обставини, що характеризують його
вчинення.

Остаточне покарання може бути призначене на основі од­ного із двох принципів:

• поглинення менш суворого покарання більш суворим;

• складання призначених покарань (може бути повним або
частковим).

Застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворіш можливе як до покарань одного виду, так і різ­них видів. Наприклад, якщо суд призначив особі покарання за ч. 1 ст. 187 КК (розбій) у виді позбавлення волі на строк чо­тири роки, а за ч. 1 ст. 186 КК (грабіж) — позбавлення волі на строк два роки, то остаточне покарання за принципом по­глинення становитиме чотири роки позбавлення волі. Так са­мо, якщо суд за один злочин призначив покарання у виді об­меження волі, а за інший — у виді виправних робіт, то оста­точне покарання за принципом поглинення покарань буде при­значене у виді обмеження волі. В даному випадку порівняння суворості покарань здійснюється судом, на основі системи по­карань, встановленої в ст. 51 КК.

Складання покарань, при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, може бути повним або частковим. При частковому складанні до більш суворого покарання, при­значеного за один із злочинів, приєднується певна частина менш суворого (суворих) покарання, призначеного за інший злочин (злочини). При повному складанні остаточне покарання дорівнює сумі покарань за кожний злочин окремо, але в будь-якому випадку остаточне покарання повинно бути більш суво­рим, ніж будь-яке з призначених окремо.

Визначення покарання за сукупністю злочинів здійснюється у певних, встановлених законом межах. Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК, при складанні покарань остаточне покарання за су­купністю злочинів визначається в межах, встановлених санкці­єю статті Особливої частини КК, яка передбачає більш суворе покарання. Так, якщо суд призначив покарання за ч. 1 ст. 189

Date: 2015-10-19; view: 268; Нарушение авторских прав