Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Нерозгадана істотаДивний світ, незрозумілий. Скільки років я живу, А жінок не розумію – Ні чужих, ані свою. Як чужій щось ніжне скажеш – Бідна жінка аж тремтить, А своїй усе те саме – То тебе готова вбить. Я стою на перехресті І не знаю, що робить? Вліво підеш – обпечешся, Вправо підеш – будуть бить. Пригорнешся до своєї – То кричить: – Не заважай! А як прийдеш до чужої, То кричить: –Іще давай! Що воно, скажіть, за диво, Що чужа завжди, як мед, Все що хоч роби ти з нею, Хоч на тиждень наперед. Все що хоч роби ти з нею – Їй нічого не болить... А свою візьмеш за... плечі – Ніби змій морський сичить. Все що хоч роби з чужою, Хоч до рани прикладай, Мов не жінка то, а свято, То ж який ще треба рай? Тож і думаю порою, Чи не краще мать чужу? Ще ідеш – розставить ноги І шмаляй, немов козу. А дідусь, що йшов з роботи Підійшов до мене в гай: –Хочеш, щоб своя любила, – Менше їй ти потурай. 13.3.1998 р.
СИГНАЛ ТРИВОГИ Сам був юним і я знаю: Пристрасть важко зупинить, А тому не варто хлопців В цьому "злочині" винить. Бо у всьому винуваті Ті спокусниці‑дівки, Що спіднички так нацуплять, Що її не обійти. А коли сигнал тривоги Хлопцю подало дівча, Хай тоді поширше ноги Й не кричить, як порося. 27.4.1998 р
ЯКЩО ХОЧЕШ ДОВГО ЖИТЬ Що уже про старість говорити, Якщо тіло там і там щемить, Очі ще стараються сміятись Та душа, як потяг верещить. Верещить, немов на повороті, І чиїсь відстукує літа, І хоч я не Плющ й не Паворотті, Але я любив й люблю життя. Щастя людям на сто літ дається, А тому відразу все не жни, Пий його по краплі, поки п’ється, Й якомога довше розтягни. А як хочеш жить до сотні років, То в житті забудь ти про казки, Й пам’ятай, що всі жінки, як кішки, І у всіх – однакові дірки. 8.10.1998 р.
ДОПОМОЖІТЬ НЕЩАСНОМУ – Як же сумно і самотньо Стало жить,– сказав Максим.– Як є чим і є на чому Та нажаль, – немає з ким. 27.7.1997 р.
|