Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Серед особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, право на життя заслуговує на особливу увагу, бо саме воно є одним із фундаментальних прав людини. Це право захищається міжнародно-правовими актами і конституціями більшості демократичних держав. П.1 ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права проголошує: “Право на життя є невід’ємне право кожної людини. Це право охороняється законом. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя” [12].

Конституція України визнає за кожною людиною невід’ємне право на життя, а саме життя - це найвища соціальна цінність. Право на життя потребує більш детального обміркування і з позиції цивільного права. Скільки б ми не говорили про повагу честі, гідності людини, про її право на недоторканність і таємницю особистого життя, про важливість інших немайнових прав, разом з тим одному із прав людини віддається незаперечна перевага і воно розташоване на першому місці. Це - право на життя. Якими б не були важливими інші права, всі вони втрачають сенс і значення у разі загибелі людини [13].

Виходячи із конституційних положень, ЦК України в ст. 281 “Право на життя” визначає:

1. Фiзична особа має невiд'ємне право на життя.

2. Фiзична особа не може бути позбавлена життя. Фiзична особа має право захищати своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я iншої фiзичної особи вiд протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.

3. Медичнi, науковi та iншi дослiди можуть провадитися лише щодо повнолiтньої дiєздатної фiзичної особи за її вiльною згодою.

4. Забороняється задоволення прохання фiзичної особи про припинення її життя.

5. Стерилiзацiя може вiдбутися лише за бажанням повнолiтньої фiзичної особи. Стерилiзацiя недiєздатної фiзичної особи за наявностi медичних та соцiальних показань може бути проведена лише за згодою її опiкуна, з додержанням вимог, встановлених законом.

6. Штучне переривання вагiтностi, якщо вона не перевищує дванадцяти тижнiв, може здiйснюватися за бажанням жiнки. У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагiтностi може бути проведене при вагiтностi вiд дванадцяти до двадцяти восьми тижнiв. Перелiк обставин, що дозволяють переривання вагiтностi пiсля дванадцяти тижнiв вагiтностi за медичними та соцiальними показаннями, встановлюється законодавством.

7. Повнолiтня жiнка має право за медичними показаннями на штучне заплiднення та перенесення зародка в її органiзм.