Організація обліку нематеріальних активів

Для правильності організації обліку нематеріальних активів у наказі про облікову політику слід передбачити наступні положення:

· порядок оцінки нематеріальних активів та визначення ліквідаційної вартості;

· термін корисного використання;

· порядок та метод нарахування амортизації;

· затвердження правил документообігу;

· порядок організації аналітичного обліку і перелік осіб, які б відповідали за збереження нематеріальних активів (інформації);

· періодичність проведення інвентаризації.

Порядок визначення, складу, оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку й звітності реґламентований П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», де наведено їх основні ознаки: відсутність матеріально-речової їх форми; використання протягом тривалого часу; здатність бути корисними підприємству.

Нематеріальні активи, які виготовляють власними силами підприємства, відображають в обліку лише тоді, коли є можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу, інформація для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальні активи перестають відповідати цим критеріям, то всі витрати, що були у зв’язку з їх придбанням чи створенням, визнають як витрати звітного періоду, протягом котрого вони були здійснені без визнання їх у майбутньому нематеріальними активами.

Оскільки особливою ознакою нематеріальних активів є відсутність матеріальної форми, важливого значення набуває документ, що ідентифікує, тобто підтверджує існування об’єкта нематеріальних активів. Так, наприклад, право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтверджують відповідними патентами та ліцензійними договорами. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір уступки, зареєстрований належним чином. Геологічну та іншу інформацію про надра подають у вигляді геологічних звітів, карт тощо.

Що ж стосується ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний опис.

Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства (або сторонніми спеціалістами згідно з договором підряду) чи придбані в інших юридичних або фізичних осіб. У першому випадку право власності повинно бути підтверджене документами, що засвідчують проведення і завершення робіт зі створення даного об’єкта нематеріальних активів. Це можуть бути акти приймання-здачі результатів робіт або акти передачі виконуваних замовлень.

Якщо ж нематеріальні активи придбані в інших осіб, то факт передачі підприємству прав на них необхідно підтверджувати договором передачі прав, до якого додають акти приймання-передачі матеріальних носіїв, що містять об’єкти інформації.

Права на ноу-хау виділені в особливу групу нематеріальних активів. Для того, щоб можна було враховувати ноу-хау як об’єкти нематеріальних активів, необхідні наступні первинні документи:

1) такі, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;

2) положення (інструкції) про службові та комерційні таємниці;

3) накази про віднесення конкретних об’єктів до ноу-хау;

4) акти приймання-передачі для обліку введення об’єктів в експлуатацію;

5) протоколи визначення термінів корисного використання об’єктів ноу-хау.