Знаряддя праці з бронзи

Відомо, що знаряддя праці з міді почали виготовляти ще в неоліті: спочатку кували з самородної міді, потім плавили з руди.

В стародавньому Єгипті початок широкого виробництва і використання міді відноситься до 4 тисячоліття до н.е. Поява мідних знарядь привела до різкого розвитку виробничих сил суспільства, значно підвищилась продуктивність праці майже в усіх галузях. Особливо це позначилось на техніці деревообробки, де більш гладка поверхня мідних сокир та менший кут їх заточки викликали справжній технічний переворот. Виробництво та номенклатура мідних знарядь безперервно і швидко зростали. Відкриття ефекту зміцнення поверхні мідних знарядь методом холодного кування значно підвищило їх твердість. Після винаходу металевих щипців освоєне і гаряче кування, яке ще більше підвищувало якість знарядь.

Спостереження за властивістю мідних руд з домішками олова дозволили відкрити сплав, який мав кращі властивості ніж мідь.

Так була винайдена бронза – перший в історії людства штучний сплав. Вона мала такі переваги в порівнянні з міддю: більш низька температура плавлення (700–900°С), кращі ливарні властивості, твердість та міцність. Використання бронзових відливок дозволило масово виготовляти знаряддя та зброю.

Цей період використання металів одержав назву бронзового віку, його межі – початок 3–1 тис. р. до н.е. Бронзовий вік – це початок цивілізації, який іде за варварством – час становлення важливих центрів стародавнього світу – Месопотамії, Єгипту, Індії, Китаю.

Почався бронзовий вік на Передньому та Близькому Сході 6 тис. р. тому. Приблизно 5 тис. р. тому – розповсюдився на Середземноморському узбережжі, Індії, 4 тис. р. тому – в Європі та Азії. Виникли металургійні центри, з’явилися майстри виплавки та виготовлення бронзових знарядь. У 2000 р. до н.е. бронза вже широко використовувалася для виготовлення зброї та лат. Використання бронзи сприяло бурхливому розвитку ремесла, торгівлі, транспорту (будівництво суден, колісних возів), розвитку орного землеробства, кочового скотарства.

З цього часу починається розповсюдження металевих знарядь. В сільському господарстві з’явилися плуг та інші складні знаряддя, зрошувальні системи. Домашніх тварин почали використовувати як тяглову силу. Відділення ремесел від землеробства стимулювало розвиток складних знарядь для гончарного виробництва, ткацтва та ін. З виникненням міст почався розвиток будівельної техніки. Самостійне значення набули транспортні засоби – судна, повозки. Ускладнювалася військова техніка – метальні та облозі механізми. Розширення технічної практики поклало початок виникненню природознавства.

Самою значною подією бронзового віку була Троянська війна. Воїни того часу були одягнені в бронзові лати і озброєні дротиками з бронзовими наконечниками. Не оснащений таким чином воїн був приречений. Тому ковалі, які кували лати та зброю, користувалися особливою повагою. Навіть серед грецьких богів був свій коваль – кульгавий Гефест.

Використання бронзи дозволило покращити якість знарядь праці і зброї, різноманітити їх, прискорити процес виготовлення. Видобування руди та відливка виробів вимагали спеціалізації, а поширення виробів – обміну. В країнах Стародавнього Сходу це рано привело до виділення ремесла та торгівлі. Але бронза дорогий та рідкісний матеріал і головним чином йшла на виготовлення зброї, прикрас, тому не могла витіснити кам’яні знаряддя. Це під силу лише залізу, яке тоді ще не вміли видобувати.